Анотація до роботи:

Бондаренко О.М. Функціональний стан печінки та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Робота присвячена питанням впливу довготривалої дії малих доз іонізуючого опромінення на організм вагітної, на перебіг вагітності та пологів, процеси обміну речовин та детоксикаційні процеси в організмі вагітної, на стан фетоплацентарного комплексу, стан плода і новонародженого. Виявлено, що довготривале проживання жінок на забруднених радіонуклідами територіях призводить до порушення функціонального стану печінки, що проявлялось порушенням білоксинтезуючої, ферментативної та детоксикаційної її функції, а також змінами обміну заліза та окремих лігандних сполук гемоглобіну. Клінічно це проявлялось загрозою переривання вагітності та розвитком фетоплацентарної недостатності.

Представлено наукове обґрунтування та ефективність застосування розробленого комплексу лікувально – профілактичних заходів для вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, спрямованого на покращення стану печінки та оптимізацію функції фетоплацентарного комплексу.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі - зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних пошкоджень плода у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях на підставі вивчення функціонального стану печінки та фетоплацентарного комплексу, деяких показників обміну заліза та лігандів гемоглобіну в крові матері, детоксикаційних процесів в плаценті і розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів для цих вагітних.

1. Перебіг вагітності жінок, як евакуйованих, так і мешканок контамінованих радіонуклідами територій, частіше ускладнювався загрозою переривання вагітності, анемією, ранніми та пізніми гестозами, загрозою внутрішньоутробної гіпоксії плода – ці показники в Чернігівському районі складали відповідно: 44 %, 30 %, 14 %, 20 %, 36 %, а в групі порівняння ці показники відповідно були 6,7 %, 10 %, 6,7 %, 3,3 %, 3,3 %. В пологах відмічено зростання таких ускладнень, як слабкість пологової діяльності, кровотечі, загроза внутрішньоутробної гіпоксії плода та частоти розродження шляхом операції кесаревого розтину.

2. У вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, порушення функції печінки проявлялось зниженням концентрації загального білка в крові, протромбінового індексу, пригніченням активності лужної фосфатази, особливо її термостабільної фракції, активності аденозиндезамінази та -глутамілтрансферази відносно групи порівняння. У вагітних, які були евакуйовані з м.м.Чорнобиль, Прип`ять, спостерігалось підвищення термостабільної фракції лужної фосфатази і -глутамілтрансферази.

3. Концентрація естрогенних гормонів у жінок, які зазнали впливу низьких доз радіаційного опромінення, підвищується в першому і другому триместрах вагітності при незміненому рівні прогестерону в крові, що призводить до відносної прогестеронової недостатності в балансі естрогени/прогестерон.

4. Кольпоцитограми у більшості вагітних в першому і другому триместрі підтверджують високу естрогенну насиченість. В третьому триместрі вагітності продукція естрогенів і соматомамотропіну знижується, при кольпоцитологічних обстеженнях зростає частота атрофічних та регресивних змін епітелію піхви в результаті розвитку фетоплацентарної недостатності з явищами гіпоксії і гіпотрофії плода у цих вагітних.

5. У вагітних, які проживають на контрольованих територіях, значно зменшувався вміст заліза в крові вагітних і відповідно складав у вагітних Чернігівського району 21,85±1,45 мкмоль/л, Овруцького району 14,75±2,92 мкмоль/л проти 51,07±4,75 мкмоль/л в групі порівняння; у 42 % вагітних, які зазнали дії низьких доз радіаційного опромінення, знижувались осмотична резистентність еритроцитів та вміст феритину в крові, особливо в третьому триместрі вагітності - 14,3±1,4 мг/л в Чернігівському та 46,3±2,8 мг/л в Овруцькому районах проти 66,0±6,6 мг/л в групі порівняння (м.Полтава).

6. У вагітних із зон забруднення радіонуклідами знижуються процеси окислення (на 46 %) та ацетилювання (на 45 %) амідопірину в печінці відносно параметрів групи порівняння. У евакуйованих вагітних пригнічення (на 35 %) детоксика-ційної функції печінки проявлялось лише з боку процесів окислення екзогенного метаболіту - амідопірину.

7. Показники функції детоксикації в тканині плаценти у евакуйованих вагітних не відрізнялись від контрольних величин, а у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, мало місце зниження активності глутатіонтрансферази (224,6±14,2 нмоль/хв на 1 мг білка проти 262,8± 16,8 нмоль/хв на 1 мг білка в групі порівняння) та індукція активності глутатіонредуктази.

8. Визначення концентрації окремих лігандних сполук гемоглобіну (оксигемоглобіну, карбоксигемоглобіну, метгемоглобіну, сульф-гемоглобіну) в крові жінок, які зазнали впливу іонізуючого опромінення, виявило відхилення всіх форм лігандів гемоглобіну відносно контрольної групи. Особливо порушуються процеси оксигенації гемоглобіну та зростає концентрація карбоксигемоглобіну, які більш виражені у вагітних Овруцького району, що може обумовлювати гіпоксію тканин матері і плода.

9. На основі проведених досліджень розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосування якого дало змогу знизити кількість ускладнень, таких як загроза переривання вагітності з 44 % до 12,7 %, анемії з 30 % до 14,6 %, внутрішньоутробної гіпоксії плода з 38 % до 7,3 % та покращити стан плода і новонародженого.

Публікації автора:

1. Деякі показники активності ферментів печінки у вагітних, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації та їх діагностичне значення при невиношуванні // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності”.- Київ, 1997- С. 194-196.

2. Особливості біоценозу статевих шляхів у вагітних, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях // Науковий вісник Ужгородського університету.- серія Медицина, випуск 12.- 2000.- С. 204-206. (співавт.: Діденко Л.В., Коломійцева А.Г., Лисяна Т.О.) (проведено бактеріологічне та вірусологічне обстеження 68 вагітних контрольованих територій та 20 здорових вагітних м.Полтави).

3. Профілактика ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень плода у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях //Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 2-3. – С. 59-60. (співав.: Л.В.Діденко, В.К.Тіщенко) (обстежено 148 вагітних контрольованих територій та виявлено у них суттєві порушення функції печінки, обґрунтовано та показано ефективність розробленого комплексу).

4. Сучасні погляди на метаболізм заліза та профілактику анемії у вагітних в умовах екологічних негараздів // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 3. – С.11-14. (співавт.: І.А.Жабченко) (вивчено вміст деяких показників метаболізму заліза та показано ефективність профілактичного застосування тотеми у 44 вагітних, які евакуйовані із мм.Чорнобиль, Прип`ять в м. Київ, на доклінічному етапі розвитку анемії).

5. Деякі показники лігандних сполук гемоглобіну у вагітних, які зазнали впливу радіаційного опромінення // Вісник наукових досліджень.- 2003.- №1.- С.32-33.

6. Спосіб профілактики та лікування антропогенно зумовлених акушерських ускладнень у практично здорових вагітних. Патент України 45916 А від 15.04.2002. Бюл. № 4. (співавт.: А.Г.Коломійцева, О.І.Буткова, В.Ф.Демченко, П.І.Демченко, Н.Я.Скрипченко, І.А.Жабченко) (проведено вивчення ефективності профілактично-лікувального комплексу у 94 практично здорових вагітних).

7. Ендокринна функція фето-плацентарного комплексу у вагітних, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях через 10 років після аварії на ЧАЕС // Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України.- Сімферополь, 1998.- 470с. (співавт.: З.Б.Хомінська) (вивчено гормональні показники фетоплацентарного комплексу у 90 вагітних, із них 60 проживають в зоні радіаційного забруднення та 30 вагітних жінок - мешканки м.Полтави.

8. Стан печінки у матері та плода методом УЗС у жінок, які зазнали радіаційного впливу // Матеріали конференції молодих вчених: “Актуальні питання акушерства та гінекології.” – Вінниця, 1995.- С.80.

9. Функціональний стан епіфізу та фетоплацентарного комплексу при тривалій адаптації вагітних до дії малих доз радіації // X з’їзд акушерів гінекологів України.- Одеса, 1996.- С.113-114. (співавт.: З.Б.Хомінська, Л.В.Діденко, С.О.Кухарський) (вивчено функціональний стан ФПК у вагітних, що зазнали малих доз радіації).

10. Some mechanisms of hormone adaptation with pregnant women after low doses of radioactive effect // European journal of obstetrics and Gynecology.- Vol. 86.- European Congress of Gynaecologists and obstetricians.- Granada, 29 september - 2 october 1999.-p.84. (Співавт.: А.Г.Коломійцева, Л.В.Діденко, З.Б.Хомінська, Т.С.Черненко) (вивчена гормональна адаптація до вагітності у 559 вагітних жінок, що зазнали впливу низьких доз іонізуючого опромінення).

11. Влияние современных экологических факторов на состояние здоровья беременных // Международный журнал радиационной медицины. – 2001. – Special issue. - Vol. 3, № 1-2. – P. 210-211. (соавт.: И.А.Жабченко, А.Г.Коломийцева, Л.В.Диденко) (проведено комплексне дослідження стану здоров’я вагітних, що зазнали впливу іонізуючої радіації в порівнянні з вагітними м. Полтави).

12. Influence social and ecological factors on outcome of pregnancy and labors // esk gynecologie. – Suppl. 2. – Book of abstracts 17^th European Congress of Obstetrics and gynecology. – Prague, Czech Republic. – May 22-25, 2002. – P. 76. (співав.: Коломійцева А.Г., Жабченко І.А., Скрипченко Н.Я., Черненко Т.С, Буткова О.І., Рахубінська В.В.). (вивчено перебіг вагітності у 230 жінок, що мешкають на антропогенно забруднених територіях).