Виявлені нумізматичні фразеологізми кількісно складають значний пласт в ідіоматичному багатстві польської мови та характеризуються виразною національно-культурною семантикою. Проведений функціонально-семантичний аналіз польських НФО дозволив визначити лексичний реєстр назв грошових одиниць, виділити та систематизувати корпус польських фразеологізмів з компонентами – назвами грошових одиниць. НФО вирізняються доволі широким діапазоном якісного варіювання своєї семантики, яка значною мірою зорієнтована на володіння матеріальними цінностями, на позитивні / негативні риси характеру, на значення грошей у житті людини та на стосунки між людьми, на оцінку значущості людини або речі, на господарську діяльність людини. Меншою мірою семантика НФО пов’язана з фінансовим та соціально-економічним станом людини, із способами заробляння грошей. Результати нашого дослідження показали, що найбільшу фразеологічну активність виявили назви pienidzе і grosz. Пов’язано це, мабуть, з тим, що слово pienidzе існує у мові давно, є загальною назвою грошових одиниць і щодо інших видових назв цього ряду виступає як їх родова назва, гіперонім. Що стосується високої здатності до фразеологізації слова grosz, то вона, можливо, зумовлена довготривалістю його використання в грошовому обігу Польщі, початки якого датуються ХІV ст. Значно менші фразеотворчі можливості притаманні компонентам szelg, dukat, talar. Приблизно однакову невисоку фразеологічну активність мають назви babka, grajcar, hayrz, moneta. Найменшою фразеологічною активністю відзначаються слова szstak, drachma, kwartnik, obol, srebrnik, trojak, оскільки входять до складу лише поодиноких НФО. НФО складають сім основних тематичних груп. Семантично найбільш розчленованими є групи “Значення грошей у житті людини” (7 значень), “Характеристика людини та особливостей її характеру” (6 значень), “Оцінка значущості людини / речі” (6 значень), “Господарська діяльність та товарно-грошові відносини” (6 значень). Інші тематичні групи, як-от: “Фінансовий та соціально-економічний стан людини”, “Способи заробляння грошей” дещо поступаються своєю семантичною продуктивністю, маніфестуючи меншу кількість значень (відповідно по 4 значення). Специфічною ознакою переважної частини маніфестованих фразеологізмами значень є їх співвіднесеність з людиною, якісною оцінкою рис її характеру та діяльності, що ще раз свідчить про антропоморфну вибірковість фразеологічної семантики. Розподіл НФО за тематико-ідеографічними групами дав можливість виявити варіантно-синонімічні відношення у межах виділених тематичних груп. Найбільшу протяжність тут мають синонімічні ряди НФО на позначення таких рис характеру людини, як “жадібність”, “ощадливість”, “марнотратство”, а також “відсутність грошей”, до складу яких входять компоненти – назви різних грошових одиниць. Синонімічні відношення є найбільш характерними для тематичних груп, що вживаються на позначення фінансового та соціально-економічного стану людини, рис характеру людини, фінансових розрахунків і товарно-грошових відносин. Аналіз нумізматичних фразеологізмів сприяє кращому розумінню національно-мовної картини світу. НФО найчастіше репрезентують такі значення, які закріпилися за ними мовною традицію на основі асоціативного зв’язку з певними реаліями або історичними та культурними чинниками. Функціонально-семантичний аналіз НФО підтвердив, що компоненти – назви грошових одиниць повністю не втрачають зв’язків зі своїм етимологічним, лексичним значенням, а, проектуючись на нове, фразеологічне значення, у певний спосіб формують і мотивують його. Назви грошових одиниць, ставши компонентами, в одних НФО більшою мірою виявляють своє лексичне значення, в інших – меншою мірою, набуваючи узагальненого значення “гроші взагалі”. Проведене дослідження не вичерпує порушеної проблематики й намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаються в укладанні польсько-українського, українсько-польського тематичних словників. Перспективним є також розвиток порівняльних досліджень зі слов’янської фразеології (зокрема на матеріалі польської та української мови). |
