Скляренко Юрій Віталійович. Функціонально-планувальна структура житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю : дис... канд. архітектури: 18.00.02 / Державний НДІ теорії і історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ). — К., 2005. — 144арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 132-140.
Анотація до роботи:
Скляренко Ю.В. Функціонально-планувальна структура житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 – архітектура будівель і споруд. – Київський національний університет будівництва та архітектури - Київ, 2004.
Дисертація присвячена проблемам формування житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю. У ході дослідження визначено механізм та ступінь задоволення основних потреб життєдіяльності людей з інвалідністю. Визначено типологічну структуру сімей з інвалідами та відпрацьовано методичний підхід щодо трансформування параметрів їх життєдіяльності у функціональні параметри відповідних житлових чарунок. На основі розробленої базової моделі для формування різних типів квартир для сімей з інвалідами в залежності від комплексу соціально-демографічних ознак конкретних родин розроблено матрицю формування функціональних моделей відповідних житлових чарунок та сформовано раціональну номенклатуру типів квартир для їх включення у структуру масових житлових будинків. Визначено комплекс функціонально-типологічних вузлів житлових та громадських об'єктів, які потребують спеціальних заходів з адаптації до потреб інвалідів, їх архітектурно-планувальні параметри. Встановлено ступінь важливості того чи іншого громадського закладу в залежності від його визначальної функції та, відповідно, черговість проведення спеціальних адаптаційних заходів для громадських об'єктів. Розроблено приклади адаптації до потреб інвалідів існуючих житлових та громадських об'єктів.
У дисертаційному дослідженні розроблено методичні основи формування та адаптації житлових та громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю, при цьому визначальними є вимоги інвалідів на візках.
Визначено основні функціональні процеси сімей з інвалідами та просторове забезпечення цих процесів. Це дозволило уявити структуру взаємодії індивідуального та громадського просторів у вигляді системи, елементи якої мають характер прямого та зворотнього зв'язку, і констатувати, що відносно інвалідів система взаємодії житла та громадського обслуговування дотепер не сформована через відсутність внутрішніх зв'язків у цій системі. Це зумовлює необхідність інтегрованого підходу щодо формування доступного для інвалідів середовища життєдіяльності.
Уперше розроблено комплексну модель середовища життєдіяльності для маломобільних людей, яка являє собою ієрархічний ряд взаємопов'язаних структурних елементів, основними з яких є фізична та соціальна складові. Ці підсистеми формуються взаємопов'язано з урахуванням соціально-психологічних, державно-політичних, соціально-економічних, демографічних, техніко-економічних, функціональних, екологічних та естетичних факторів.
Визначено основні напрями формування доступних для інвалідів житлових і громадських об'єктів: удосконалення нормативно-правової бази та нормативно-методичної документації; будівництво нових та адаптація існуючих житлових і громадських об'єктів; формування мережі спеціалізованого обслуговування; пристосування до потреб інвалідів вулично-шляхової та пішохідної мереж; забезпечення доступності транспортних засобів; облаштування штучного середовища допоміжним обладнанням і засобами інформації та орієнтації.
Визначено вимоги різних типів сімей з інвалідами до житла та типологічні особливості відповідних житлових чарунок. Були отримані наступні результати: у загальній типології сімей з інвалідами визначено основні типи, соціально-демографічні ознаки яких впливають на формування типології житла; на основі виділення типоутворюючих різновидів сімей та інтеграції ознак їх життєдіяльності визначено типологічні особливості житла для таких сімей; виділено контрольні типи сімей з інвалідами з найповнішим комплексом вимог до житла та розроблено відповідну номенклатуру типів квартир; розроблено матрицю формування соціально-функціональних моделей житлових чарунок для сімей з інвалідами на основі базової моделі.
Типологічні особливості житлових чарунок для сімей з інвалідами зумовлені наступними соціально-демографічними ознаками: кількісний склад родини; її тип або структура; віково-статевий склад; життєвий цикл; соціальний статус та рівень соціальної взаємодії членів родини; їх ціннісні орієнтації тощо. У залежності від цього визначаються розміри квартири та її зонування, необхідність застосування гнучкого планувального рішення, кількість індивідуальних житлових приміщень, наявність або відсутність додаткової спеціальної зони або приміщення багатофункціонального призначення.
Визначено функціонально-типологічні вузли житлових будинків, які потребують спеціальних заходів з адаптації до потреб інвалідів: вхідна зона, горизонтальні та вертикальні комунікації (будинку і квартири); санвузол; житлова, реабілітаційна та обідня зони; зона приготування їжі та рекреаційна зона. На основі параметрів цих вузлів, розроблені приклади адаптації квартир житлових будинків. Для адаптації найпридатнішими є будинки з єдиним (3.3 або 3.6 м) та комбінованим (3.0 та 3.6 м) кроком поперечних несучих стін, а також із повздовжніми несучими стінами.
В усіх громадських об'єктах існує спільна група функціонально-типологічних вузлів, які підлягають адаптації до потреб інвалідів: вхідні зони, горизонтальні та вертикальні комунікації, санвузли, робочі зони.У залежності від специфіки об'єкта до неї додаються:зони для занять (навчальних, спортивних тощо) - у дошкільних, навчальних, фізкультурно-спортивних та культурно-просвітницьких закладах;зони глядацьких місць - у закладах із глядацькими комплексами; обідні зони - у всіх закладах, де передбачається громадське харчування;зони обслуговування- у всіх закладах, крім дитячих дошкільних; зони тимчасового проживання - у готелях, мотелях, кемпінгах та санаторно-курортних закладах.
Результати дослідження щодо формування доступних для інвалідів житлових і громадських об'єктів можуть бути використані: для розвитку та вдосконалення законодавчо-нормативної бази; при розробці інвестиційних програм, ТЕО, бізнес-планів щодо будівництва та реконструкції житлових і громадських об'єктів та облаштування міських територій; як методична основа при розробці регіональних і муніципальних програм та АПЗ; як науково-практична основа для розробки навчальних курсів, а також курсових і дипломних проектів в архітектурно-будівельних вузах і технікумах України.
Публікації автора:
Бармашина Л., Савонюк Т., Скляренко Ю. Принципи формування та адаптації дошкільних та навчальних закладів з урахуванням потреб інвалідів // Теорія та історія архітектури і містобудування.- К.: НДІТІАМ, 2002. - Вип.5.-С.348-351.
Л. Бармашина, Т. Савонюк, Ю. Скляренко. Концептуальні основи інтеграції у суспільство людей з обмеженими фізичними можливостями // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004. – Вип.18. - С.26-30.
Скляренко Ю. Створення середовища життєдіяльності для інвалідів - це перехід до більш високого рівня комфорту для всіх людей // Архітектура. – Л.: Національний університет „Львівська політехніка”, 2004. – №505. – С.306-310.
Скляренко Ю. Смена стереотипов, или с чего начинается "качество жизни" // Телеграф. - К., 2002, - 28.01-03.02. - С.21.
Скляренко Ю.Особливості формування доступного для людей з інвалідністю середовища життєдіяльності // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2005. – Вип.20. - С.310-317.
