У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення процедури оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого. 1. Управління діяльністю підприємства розглядається з позиції функціонального підходу, згідно з яким управління розуміється як вплив на його різноманітні функціональні підсистеми з метою збереження їх стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до поставлених цілей. Тому ефективність управління діяльністю підприємства пропонується розглядати як комплексну характеристику результатів управління у вибраних функціональних підсистемах підприємства – маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій. 2. Управлінським рішенням щодо підвищення або підтримки рівня ефективності управління діяльністю підприємства має передувати оцінка її рівня. Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства розуміється як процес набуття числового значення та лінгвістичної інтерпретації рівня ефективності управління діяльністю підприємства на основі визначення кількісних значень і лінгвістичної інтерпретації рівнів ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства. 3. Результати аналізу існуючих підходів до оцінювання ефективності управління підприємством показали, що традиційний погляд на ефективність, який зводиться до співвідношення результату та витрат на його отримання, на ефективність управління діяльністю підприємства поширити неможливо, тому що результати управління в окремих функціональних підсистемах не завжди мають натурально-речовинну або вартісну форму. Щодо ефективності управління діяльністю підприємства з позиції функціонального підходу потрібні інші підходи. 4. Розгляд управління діяльністю підприємства з позиції функціонального підходу дозволив сформувати функціонально-орієнтований підхід, відповідно до якого ефективність управління діяльністю підприємства є комплексною характеристикою результатів управління в окремих функціональних підсистемах підприємства, а ефективність управління по підприємству в цілому визначається як результат інтегрування показників ефективності управління за окремими функціональними підсистемами підприємства. 5. Рівень ефективності управління діяльністю підприємства в межах функціонально-орієнтованого підходу пропонується оцінювати за допомогою інтегрального показника, який є результатом інтегрування кількісних та якісних показників, що характеризують результати управління в маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій підсистемах підприємства. Значення інтегрального показника ефективності управління діяльністю підприємства та показників ефективності управління за функціональними підсистемами знаходяться в діапазоні [0;1].В роботі подано аналітичну, лінгвістичну та економічну інтерпретацію рівня ефективності управління діяльністю підприємства. 6. В оцінюванні ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства враховано такі його особливості діяльності, як структурна складність, багатоаспектність внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, технічна та технологічна складність продукції, складноресурсність виробництва, складність продукції, що випускається, тривалість виробничого циклу, високий рівень спеціалізації, потреба у висококваліфікованих інженерно-технічних кадрах і кадрах робочих спеціальностей. 7. Для оцінки ефективності управління в окремих функціональних підсистемах підприємства відібрані відповідні показники, які задовольняють висунуту вимогу: число кількісних показників має перевищувати або дорівнювати кількості якісних показників. Ця вимога спрямована на забезпечення об’єктивності результатів оцінки ефективності управління діяльністю підприємства. 8. Результати аналізу існуючих методів оцінювання ефективності управління свідчать, що їм властиві недоліки, які перешкоджають об’єктивності результатів. Тому для оцінювання ефективності управління діяльністю машинобудівного підприємства запропоновано використовувати метод нечіткої логіки, що дозволяє враховувати якісні аспекти, які не мають точної числової оцінки. Для оцінки ефективності управління діяльністю підприємства розроблено нечітко-множинну модель, що є ієрархічним взаємозв'язком між вхідними змінними, групами вхідних змінних (характеристики управління у функціональних підсистемах підприємства) і вихідної змінної (інтегральний показник ефективності управління діяльністю підприємства). 9. Оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства складається з кількох етапів. Для нечітко-множинної моделі оцінки ефективності управління за функціональними підсистемами за допомогою методу кореляційного аналізу відібрано 25 якісних та кількісних показників, які відображають результати управлінських дій у фінансовій, маркетинговій, виробничій, інноваційній і кадровій підсистемах підприємства. Порівнянність кількісних та якісних показників досягається шляхом їх приведення до єдиної форми вимірювання. 10. Установлення рівня ефективності управління за функціональними підсистемами підприємства здійснено на основі розрахунку коефіцієнта істинності, який дає змогу отримати їх однозначну ідентифікацію та інтерпретацію. Для встановлення рівня ефективності управління діяльністю підприємства в цілому побудовано базу правил, які активізовані за результатами розрахунків коефіцієнта істинності. Для отримання кількісного значення рівня ефективності управління діяльністю підприємства застосовано метод центру тяжіння. 11. Запропоновану методику комплексного оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства з використанням методу нечіткої логіки застосовано на машинобудівних підприємствах АР Крим. Оцінювання дозволило визначити рівень ефективності управління діяльністю підприємств, основні напрями його підвищення або підтримки та побудувати рейтинг проаналізованих підприємств за рівнем ефективності управління діяльністю. |