Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Орєхов Валерій Володимирович. Функціонально-комунікативні вияви складнопідряд-них речень прислівного типу : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2006.



Анотація до роботи:

Орєхов В.В. Функціонально-комунікативні вияви складнопідрядних речень прислівного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01. – українська мова. – Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Робота присвячена аналізу актуального членування прислівних складнопідрядних речень. В її теоретичній частині розглянуто історію вивчення актуального членування речення, проаналізовано погляди щодо природи актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі, охарактеризовано співвідношення актуального й граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складнопідрядних речень, основних понять актуального членування речення (тема/рема, дане/нове, відоме/невідоме тощо). У практичній частині роботи проаналізовано комунікативну будову прислівних складнопідрядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою, у складі кожного із зазначених типів прислівних складнопідрядних речень виділено найпоширеніші структурно-семантичні типи, зосереджено увагу на розгортанні ярусної структури їхнього актуального членування.

У висновках, на підставі дослідженого матеріалу, зроблено ряд узагальнень. Найголовніші з них:

1. Вивчення актуального членування речення має тривалу історію, його початки сягають періоду розквіту римської культури – етапу ранніх досліджень порядку слів. Теорія актуального членування речення формувалася на базі досягнень логічного й психологічного напрямків дослідження закономірностей словопорядку, в яких вже були сформовані поняття-праобрази теми й реми. Новий етап розвитку вчення про актуальне членування речення розпочинається з виходом праці В.Матезіуса «Про так зване актуальне членування речення», в якій уперше проблема порядку слів стала розглядатися в межах лінгвістичного вчення.

2. Розбіжність поглядів дослідників щодо назв компонентів актуального членування, їх кількості обумовлюється перш за все різними підходами щодо їхнього виділення. Такі поняття актуального членування, як дане/нове, відоме/невідоме, визначене/невизначене, референтне/нереферентне, у переважній більшості випадків визначаються не як самостійні назви компонентів актуального членування, а як різнорівневі аспекти смислової характеристики цих компонентів.

Більшість прихильників бінарності актуального членування дотримується комплексного підходу щодо виділення компонентів комунікативної будови речення, який передбачає поєднання структурного й змістового принципів їхнього аналізу.

3. Межі актуального членування речення можуть як збігатися, так і не збігатися з межами поділу компонентів його граматичного членування. Проте автономність актуального й граматичного членування речення не означає їх повну ізольованість, не виключає існування певних паралелей між окремими рівнями членувань, співвідносності певних їх елементів.

4. Характер актуального членування речень з лексично вираженою темою значною мірою обумовлюється їхніми структурними особливостями у формально-синтаксичному аспекті. Окрім позиції головної та підрядної частини, суттєву роль відіграє розташування елементів у складі простих речень (перш за все – у головному реченні) та тип сполучного засобу між головним і підрядним реченням. Так, наприклад, препозиція присудка щодо підмета в головній частині прислівних складнопідрядних речень часто є причиною двовершинного характеру реми на першому ярусі актуального членування, а тип сполучного засобу нерідко впливає на збіг актуального й граматичного членування речень.

5. Лексична невираженість теми в межах висловлення може мати два значення:

  1. теми нульової, яка являє собою значущу відсутність тематичного компонента, поновлення якого через залучення попереднього контексту є неможливим;

  2. теми контекстуальної – лексично не вираженої теми, яка може бути поновлена при залученні попереднього контексту.

6. Прислівні складнопідрядні речення з нульовою темою являють собою синтагматично незалежні висловлення, головна частина яких несе лише нову, невідому з попереднього контексту інформацію, їм притаманне нейтральне інтонаційне оформлення та загальноінформативна семантика, передавання якої забезпечується, окрім позиційного розташування членів головної частини, їхніми морфолого-семантичними ознаками. За своєю буттєвою, загальноінформативною семантикою прислівні конструкції такого типу наближаються до простих речень з нульовою темою, в яких комунікативна нерозчленованість репрезентована особливо виразно.

7. Прислівним складнопідрядним реченням з нульовою темою, як і прислівним конструкціям з лексично вираженою темою, властива багатоярусність актуального членування. На першому ярусі членування передається загальне комунікативне значення цих речень – констатувальне, що зумовлює їхню нерозчленованість на цьому ярусі. Виділення подальших ярусів актуального членування обумовлюється реалізацією додаткових комунікативних завдань і не впливає на загальний характер комунікативної нерозчленованості цих конструкцій.

8. До прислівних складнопідрядних речень з контекстуальною темою належать неповні речення, парцельовані й приєднувальні конструкції. До складу неповних речень входять речення з випущеною темою-підметом та репліки-відповіді.

Особливістю аналізованих парцельованих і приєднувальних конструкцій є проходження межі між базою і вичленованою структурою в межах головної частини речення, що забезпечує дотримання складнопідрядного характеру вичленованих конструкцій.

9. Схема актуального членування неповних складнопідрядних речень прислівного типу є аналогічною зі схемою актуального членування зазначеного типу конструкцій з лексично вираженою темою, оскільки тематичний компонент неповних речень встановлюється з попереднього контексту.

Характерною рисою актуального членування приєднувальних і парцельованих конструкцій є виділення в них на першому ярусі членування тематичного компонента, що виділяється в складі базового речення, і двох рематичних компонентів, один з яких являє собою рему базового речення, а інший репрезентований вичленованою конструкцією.

Публікації автора:

  1. Співвідношення актуального та граматичного членування складнопідрядного речення // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 11. У 2 частинах / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Част. І. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 211-215.

    Комунікативні вияви з’ясувальних складнопідрядних речень з нульовою темою// Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 12. / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 119-123.

    Актуальне членування з’ясувальних складнопідрядних речень з постпозиційною підрядною частиною // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 13. / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 197-202.

    Комунікативна організація неповних складнопідрядних речень прислівного типу // Лінгвістика: Зб. наук. праць. Випуск 2 (5). – Луганськ: ЛНПУ, 2005. – С. 188-194.