Дудник Олександр Кирилович. Функціональна організація психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м’язової діяльності : Дис... канд. наук: 03.00.13 - 2009.
Анотація до роботи:
Дудник О. К. Функціональна організація психофізіологічних станів організму людини в умовах напруженої м’язової діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена виявленню особливостей функціональної організації психофізіологічних станів організму людини на основі вивчення зв’язків між рівнем психофізіологічного стану людини та ступенем адаптації до напруженої м’язової діяльності. Показано, що в умовах адаптації до напруженої м’язової діяльності спостерігається покращання системи сприйняття та переробки зорової інформації у людини. Одночасно виявлено, що зростання швидкісних характеристик переробки інформації в динаміці адаптації до напруженої м’язової діяльності відбувається з напруженням регуляторних механізмів за рахунок посилення симпатичного відділу вегетативної регуляції ритму серця.
Динаміка процесу адаптації до напруженої м’язової діяльності характеризується узгодженістю збалансованості механізмів вагусно-симпатичного тонусу системи вегетативної регуляції ритму серця із збільшенням можливостей системи сприйняття та переробки зорової інформації за рахунок зростання детермінованості функціональної організації психофізіологічного стану людини.
Дослідженням встановлено, що рівень прояву психофізіологічних станів пов’язаний із якістю переробки інформації у спортсменів і визначається часом центральної затримки. Зниження рівня психофізіологічних станів у спортсменів призводить до збільшення тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Характер реакції ритму серця на ортостатичне навантаження визначається ступенем напруження регуляторних систем організму. Встановлено, що серед осіб обстеженої вибірки 34% мають оптимальний тип реакції на ортостатичне навантаження, 52% - помірне напруження та 14% - перенапруження регуляції ритму серця.
Особливість функціональної організації психофізіологічних станів організму людини характеризується зв’язками та узгодженістю між різними рівнями функціональної системи, відповідальної за адаптацію до напруженої м’язової діяльності.
В умовах адаптації до напруженої м’язової діяльності збалансованість механізмів вагусно-симпатичного тонусу системи вегетативної регуляції ритму серця узгоджується із збільшенням можливостей системи сприйняття та переробки зорової інформації за рахунок зростання детермінованості функціональної організації психофізіологічного стану людини.
Ефективність сенсомоторного реагування в динаміці адаптації до напруженої м’язової діяльності забезпечується зростанням ступеня напруження регуляторних механізмів за рахунок активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
Рівень прояву психофізіологічних станів пов’язаний із якістю переробки інформації у досліджуваних і визначається часом центральної затримки. Зниження рівня психофізіологічних станів у досліджуваних призводить до збільшення тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Особливості регуляторного забезпечення процесу переробки інформації характеризується зростанням ефективності сенсомоторного реагування на рівні центральної ланки реакції за рахунок посилення активації механізмів саморегуляції. Зростання швидкості моторного реагування характеризується послабленням впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на синусовий вузол серця.
В процесі адаптації до напруженої м’язової діяльності функціональна система забезпечення психофізіологічного стану характеризується зростанням детермінованості відповідних елементів. Наявність стохастичності системи забезпечення психофізіологічного стану вказує на недосконалість відповідних регуляторних механізмів адаптації чи перехідного процесу, результатом якого є пошук та перехід функціональної системи на оптимальний рівень активації.
Встановлено, що серед обстеженої вибірки 34% особи мають оптимальний тип реакції регуляції ритму серця на ортостатичне навантаження, 52% - помірне напруження регуляції ритму серця та 14% - перенапруження регуляції ритму серця.
Розроблений методологічний підхід до визначення рівня прояву психофізіологічного стану може бути використаний для розробки оптимальних програм діяльності із урахуванням індивідуальних особливостей людини.
Публікації автора:
Коробейніков Г., Дудник О. Особливості психічного та психофізіологічного стану у спортсменів високої кваліфікації // Вісник Білоцерківського державного університету. - Вип 47. – Біла Церква, 2007. – С.30 – 34.
Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Комплексна діагностика функціональних станів борців греко-римського стилю високої кваліфікації // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. - Вип 105. – Черкаси, 2007. – С.31 – 37.
Коробейніков Г.В., Дуднік О.К., Радченко Ю.А. Варіабельність серцевого ритму у юних борців з різним функціональним станом нервової системи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. – С.157-160.
Дудник О. Дослідження психофізіологічних станыв у спортсменів із різним рівнем адаптації до напруженої м’язової діяльності // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. - Вип 128. – Черкаси, 2008. – С.31 – 38.
Коробейніков Г.В., Дудник О.К Функціональна організація психофізіологічних станів людини в залежності від рівня адаптованості до напруженої м’язової діяльності // Медична інформатика та інженерія. - 2008. – №1. – С.92 – 98.
Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика різних функціональних станів організму спортсменів // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті. – Біла Церква, 2008. – С.3 – 9.
Дудник О.К. Методичні рекомендації по психологічній підготовці спортсменів-бобслеїстів // Міністерство сільського господарства України.- Біла Церква, 2003.- 16 с.
Коробейніков Г., Дудник О. Особливості психофізіологічних станів у спортсменів високої кваліфікації // Фізична культура, спорт та здоров’я нації/ Зб. наукових праць. – Вінниця, 2006. - С.402-407
Коробейников Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К., Россоха Г.В., Коняева Л.Д., Мазманян К.Р., Исследование динамики функциональных состояний элитных спортсменов // Научно-практические проблемы спорта высших достижений / Материалы международной конференции, 29-30 ноября 2007 г.- Минск:НИИФКСРБ, 2007.- С.140-145.
Коробейніков Г.В., Дудник О.К., Россоха Г.В., Коняєва Л.Д., Медвидчук К.В., Мазманян К.Р. Психофізіологічні особливості статевого диморфізму у спортсменів високої кваліфікації // Матеріали всеукраїнської наукової конференції “Сучасні питання фізіології та медицини” присвяченої 85-річчю заснування кафедри фізіології людини та тварин та 100-річчю з дня народження П.Є.Моцного, 26-28 вересня 2007 р. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007. – С.47.
Коробейников Г.В., Россоха Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К. Вариабельность сердечного ритма у юных борцов с разным функциональным состоянием нервной системы // XII Международный научный конгресс «Соременный Олимпийский спорт и Паралимпийский спорт и спорт для всех», Москва.- 2008.- С.
Коробейников Г.В., Медвидчук К.В., Дудник А.К. Влияние напряженной мышечной деятельности на формирование психофизиологических состояний спортсменов // Научная конференция «Адаптационная физиология и качество жизни: проблемы традиционной медицины», 2008.- С. 160-163.
