Анотація до роботи:

Федоркова О.М. Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропоніового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.03 - молекулярна біологія.- Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженням функціональної активності та імуногенності регуляторного комплексу скоротливого апарату кардіоміоцитів - тропоміозину та тропоніну при дилатаційній кардіоміопатії у людини.

Адаптовано щодо міокарда людини методики виділення тропоміозину та тропонінового комплексу. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імуногенність кардіального тропоміозину не підвищується, а тропонінового комплексу зростає при цій патології. Розроблено методику реконструкції скоротливого апарату кардіоміоцитів із структурних (актоміозин) та регуляторних (тропоміозин та тропонін) білків. Цю методику застосовано для вивчення функціональної активності тропоміозин-тропонінового комплексу при дилатаційній кардіоміопатії. Виявлено зміни у функціонуванні регуляторного комплексу, а саме здатність дилатаційного тропонінового комплексу достовірно інгібувати АТРазну активність актоміозину в безкальцієвому середовищі. Зафіксовано появу біологічно активних антитропонінових антитіл та зниження вмісту шаперону Hsp70 в цитоплазмі кардіоміоцитів при цій патології. Запропоновано гіпотетичну модель конформаційного переходу тропонінового комплексу, в основі якої лежить уявлення про конформаційні зміни тропонінового комплексу за рахунок зниження кількості шаперонів.

У дисертаційній роботі досліджено молекулярні механізми, що задіяні у розвитку такої аутоімунної органоспецифічної патології людини як дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП), і встановлено, що певну роль у цьому відіграють структурно-функціональні зміни регуляторних білків скоротливого апарату міокарда, зокрема тропонінового комплексу.

1. Розроблено метод реконструкції скоротливого апарату кардіоміоцитів із окремих структурних та регуляторних білків, для чого адаптовано і модифіковано стосовно міокарда людини існуючі методи виділення препаратів тропоміозину і тропонінового комплексу.

2. Досліджено імуногенність регуляторних білків міокарда в нормі і при дилатаційній кардіоміопатії і встановлено, що при патології імуногенність тропоміозину не змінюється, а імуногенність тропонінового комплексу підвищується порівняно з нормою.

3. Підвищена імуногенність тропонінового комплексу кардіоміоцитів при патології супроводжується змінами його функціональної активності, зокрема здатності підвищувати чутливість до кальцію реконструйованого скоротливого апарату, що може свідчити про конформаційні зміни в структурі окремих тропонінових субодиниць.

4. Показано, що тропоніновий комплекс із дилатаційного міокарда достовірно інгібує АТРазну активність актоміозину в безкальцієвому середовищі.

5. Виявлено, що моноспецифічні до дилатаційного тропоніну антитіла з сироваток крові хворих на ДКМП мають активуючий вплив на АТРазну активність кардіального актоміозину і, можливо, можуть відігравати певну роль у патогенезі дилатаційної кардіоміопатії.

6. Морфологічні зміни, які спостерігаються у міокарді піддослідних тварин після імунізації дилатаційним тропоніном, не є характерними для дилатаційної кардіоміопатії.

7. Встановлено, що однією з можливих причин конформаційних змін тропонінового комплексу при дилатаційній кардіоміопатії може бути порушення роботи шаперону Hsp70.

8. Запропоновано гіпотетичну модель розвитку ДКМП, в основі якої лежить уявлення про конформаційні зміни тропонінового комплексу за рахунок зниження кількості шаперонів.

Публікації автора:

1. Сидорик Л.Л., Федоркова О.М., Ковеня Т.В., Бобык В.И., Роднин Н.В., Мацука Г.Х. Структурно-функциональное изучение тропомиозина миокарда как аутоантигена при дилатационной кардиомиопатии // Биополимеры и клетка.-1998.- Т.14, №3.-С.203-209.

Особистий внесок дисертанта - виділення препаратів тропоміозину з міокарда, проведення твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) та імуноблотингу. Аналіз, інтерпретація отриманих результатів та підготовка статті до друку здійснені разом зі співавторами.

2. Сидорик Л.Л., Федоркова О.М., Рябенко Д.В., Бобык В.И., Данилова В.М., Трегубов В.С., Мацука Г.Х. Сравнительное исследование иммунореактивности тропонинового комплекса при дилатационной и ишемической кардиомиопатиях // Биополимеры и клетка.-2000.- Т.16, №1.-С.40-45.

Особистий внесок дисертанта - виділення препаратів тропонінового комплексу із міокардів, проведення твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) та підготовка статті до друку.

3. Федоркова О.М., Ковеня Т.В., Бобык В.И., Рябенко Д.В., Данилова В.М., Трегубов В.С., Сидорик Л.Л., Мацука Г.Х. Изучение молекулярних механизмов функционирования кардиомиоцитов при дилатационной кардиомиопатии на модели реконструированной миофибриллы миокарда млекопитающих// Биополимеры и клетка.-2000.- Т.16, №5.-С.425-429.

Особистий внесок дисертанта - виділення препаратів актоміозину, тропоміозину та тропонінового комплексу із міокардів людини, розробка методики реконструкції скоротливого апарату кардіоміоцитів та проведення реконструкції, визначення АТРазної активності реконструйованих комплексів. Аналіз, інтерпретація отриманих результатів та підготовка статті до друку здійснені разом зі співавторами.

4. Федоркова О.М., Бобык В.И., Рябенко Д.В., Данилова В.М., Мацука Г.Х., Сидорик Л.Л. Изучение биологической активности антитропониновых антител при дилатационной кардиомиопатии // Біополімери і клітина.-2003.- Т.19, №3. - С.295-297.

Особистий внесок дисертанта - виділення препаратів тропонінового комплексу та антитропонінових антитіл із сироваток крові хворих на ДКМП та здорових людей. Отримання чутливого до кальцію актоміозину з міокарда бика та перевірка біологічної активності антитропонінових антитіл. Підготовка статті до друку. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів здійснені разом зі співавторами.

5. Сидорик Л.Л., Рябенко Д.В., Федоркова О.М., Вигонтина О.Г., Бобык В.И., Рибкинска Т.А., Коваленко В.Н., Мацука Г.Х. Изменение уровня экспрессии шаперона Hsp70 при дилатационной кардиомиопатии // Український кардіологічний журнал.-2002.-№5.- С.59-62.

Особистий внесок дисертанта - виділення мітохондрій та цитоплазматичної фракції кардіоміоцитів, визначення вмісту шаперону Hsp70 в цитоплазматичній фракції методом імуноблотингу та підготовка статті до друку.

6. Fedorkova O., Bobyk V., Ryabenko D., Danilova V., Tregubov V., Sidorik L., Matsuka G. Immunoreactivity and functional activity of cardiomyocite tropomyosin-troponin complex at human dilated cardiomyopathy // Conference for students, PhD students and young scientists "Molecular biology and genetics". - Kyiv (Ukraine).-2001.-P.140.

Особистий внесок дисертанта - виділення тропоміозину та тропонінового комплексу, проведення експериментів із реконструкції скоротливого апарату та визначення АТРазної активності. Написання та підготовка тез до друку.

7. Narolska N., Fedorkova O., Tregubov V., Omelianyuk V., Danilova V. Functional activity of troponin complex in normal muscle and at dilated cardiomyopathy // J Muscle Res Cell Motil., abstracts: 31^st Annual Meeting of the European Society for Muscle Research.- Lutheren (Nitherlands).-2002.-Vol.23, №1.-P.35-36.

Особистий внесок дисертанта - виділення тропонінового комплексу із нормального і дилатаційного міокардів, виділення нечутливого до кальцію актоміозину, проведення експериментів із реконструкції скоротливого апарату кардіоміоциту та визначення АТРазної активності. Написання та підготовку тез до друку проведено зі співавторами.