У дисертації представлено теоретичне узагальнення стосовно вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні семантичних і структурних властивостей ФОК у німецькій мові, у визначенні шляхів і механізмів їхнього утворення, в установленні системного характеру кінесичного компонента значення фразеологізмів, його взаємодії з іншими компонентами семантичної структури номінативних одиниць, а також у висвітленні структурної, семантичної та національно-культурної специфіки досліджуваних одиниць. Системний підхід до вивчення ФОК у сучасній німецькій мові та їх комплексний аналіз надав можливість установити, що досліджувані фразеологічні одиниці мають комунікативну вартість, здатність до саморегуляції та пристосування до умов комунікації, які можуть змінюватися і розвиватися під впливом як мовних, так і позамовних чинників. Дослідження ФОК у сучасній німецькій мові показало, як відбувається збагачення та формування фразеологічної системи німецької мови новими одиницями, що позначають найрізноманітніші сторони життя та діяльності носіїв мови. При цьому в них зберігаються й вербалізуються уявлення народу про навколишній світ, етнокультурний та історичний процеси їх творення. Мовні чинники взаємодіють у процесі фразеотворення з етнокультурними та національно-ментальними. Особливості мислення носіїв мови з урахуванням специфічних рис, притаманних німецькому етносу, сприяють своєрідній вербалізації позамовної дійсності, не властивій іншим народам. Установлено, що цілісне фразеологічне значення досліджуваних мовних одиниць формується на основі стрижневого компонента і йому притаманна певна динаміка (рухливість, змінність). Виявлення структурних, семантичних, функціональних і стилістичних властивостей ФОК з урахуванням специфіки прояву національно-культурної семантики засвідчує, що досліджувані мовні одиниці відображають етнокультурне світобачення. Аналіз показав зміну семантики тих компонентів ФОК, які використовуються у новій для них функції найменування, тобто це може бути часткова або повна зміна значення, що базується на семантичному зрушенні, в результаті якого відбувається актуалізація потенціальних сем і погашення основної семи. У дослідженні встановлено, що продуктивність різних кінесичних компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення неоднакова. Нами виявлено такі форми семантичного зрушення: а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО; б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних відношень: причиново-наслідкових, просторових, локальних та інших. Варіантність – це здатність реалізації фразеологізму в різних формах, об’єднаних у єдине ціле завдяки інваріантним властивостям. Аналіз варіювання у сфері досліджуваних мовних одиниць уможливлює виокремлення таких типів варіацій: лексичні, морфологічні, синтаксичні та комбіновані, яким властивий широкий діапазон синонімічних замін певних компонентів ФОК: іменниками, прикметниками, дієсловами; варіації іменникових форм, заміна артикля присвійним займенником, варіювання часової форми дієслова, інверсія компонентів ФОК, редукція компонентів (іменників, прикметників, прислівників); поєднання лексичної, морфологічної та синтаксичної варіативності тощо. Спостереження над семантичним розвитком досліджуваних мовних одиниць засвідчують наявність внутрішніх системних відношень з різною продуктивністю: синонімічних (внутрішньорівневих та міжрівневих), антонімічних та полісемічних. Вирішення поставлених у реферованій праці завдань має перспективу подальших фразеологічних студій у плані зіставного аналізу ФО з кінесичним компонентом німецької, української, англійської та інших іноземних мов; вивчення та аналізу німецьких ФОК у зв’язку з проблемами їх перекладу на українську мову. Доцільним є також вивчення лінгвокультурологічного аспекту ФОК у німецькій мові та в інших мовах. |