1. У дисертації подано теоретичне узагальнення й представлено окремі аспекти розв’язання наукової проблеми, пов’язаної з вирізненням і дослідженням окремих фразеологічних мікросистем. 2. Сучасний етап розвитку наукових знань зумовив перехід традиційних і нових лінгвістичних дисциплін на якісно новий науково-пізнавальний рівень. Подальший розвиток фразеологічної ідеографії пов’язаний із урахуванням потенціалу сучасних маргінальних галузей лінгвістики – психолінгвістики, психосемантики, нейропсихолінгвістики, етнопсихолінгвістики. 3. Ідеографічне поле “Людина” є центральним у системі ідеографічного дослідження фразеологічного складу мови. Тут об’єднуються ФО, що характеризують психічні процеси, індивідуально-психологічні властивості, психічні стани, поведінку, діяльність людини й людину взагалі. 4. Для дослідження фразеологічних мікросистем доцільно використовувати таку ієрархічну структуру ідеографічної класифікації ФО: синонімічний ряд семантична група семантичне поле тематична група тематичне поле ідеографічна група ідеографічне поле архіполе. 5. Поведінка людини – це окрема категорія, яка пов’язана з психічними процесами, станами та властивостями людини й досліджується не лише психологами, а й представниками інших наук. Ідеографічна класифікація ФО на позначення поведінки людини відповідає класифікації поведінки, прийнятій у психології. 6. Фразеологічна мікросистема “Поведінка людини” передається широким діапазоном фразеологічних засобів української мови. Виявлено 9 тематичних полів, 14 тематичних груп, 10 семантичних полів, 8 семантичних груп, 72 синонімічних ряди ФО. 7. Сексуальна поведінка людини передається широким діапазоном жестових фразеологізмів. Фразеологічними засобами української мови передається такий феномен психологічної науки як зміщена агресивна поведінка людини. 8. ФО позначаються не тільки завершену вольову дію чи вчинок, а й етапи вольової дії. Найбільше фразеологізмів зафіксовано на позначення зовнішнього виконання вольової дії (32 %). 9. Із фразеологічного масиву вирізнено фразеологічні одиниці та їх варіанти, які не зафіксовані ФСУМ. 10. Найпоширенішими виступають бінарні моделі ФО. Найбільш частотними серед полікомпонентних моделей є тричленні й чотиричленні конструкції. Визначено, що найчисленнішим корпусом у досліджуваній мікросистемі є дієслівна фразеологія. 11. Констатовано, що у фразеологічній мікросистемі “Поведінка людини” виділяються одиниці з різними типами оцінки (антропоцентричної, християнсько-релігійної, національно-етнографічної, соціальної). Найбільше зафіксовано ФО на позначення соціальної оцінки. Логіко-семантичний підхід до дослідження показав, що в основі позитивного чи негативного оцінного значення лежать конкретні концепти дійсності. Виявлене негативне оцінне значення ФО не завжди реалізується в здійсненому людиною вчинку чи дії, так як ФО передають повний та неповний ВА (вчинковий акт). 12. Аналіз ФО на позначення поведінки людини сприятиме подальшому лінгвістичному дослідженню фразеологічної ідеографії, виробленню загальної типології методів дослідження фразеологічних мікросистем у ідеографічному й аксіологічному аспектах. |