1. Фотосинтетичний контроль електронного транспорту в хлоропластах вищих рослин здійснюється за рахунок змін величини DmH+ та залежить від функціонального стану АТФ-синтази (CF0CF1), яка регулює виток протонів із енергізованих хлоропластів і, таким чином, впливає на величину DmH+. 2. Інгібіторний аналіз фотофосфорилювання і активованого світлом гідролізу АТФ виявляє різний ступінь кінетичної кооперативності цих фотохімічних реакцій, що дозволяє висловити припущення про структурні перебудови шляхів транспорту протонів у процесі оборотних переходів Н+–АТФ-азного комплексу із синтазного в гідролазний стан. 3. Ковалентна модифікація мембранної частини АТФ-синтази (CF0) N,N'-дициклогексилкарбодиімідом (ДЦКД) викликає внутрішньоферментне роз'єднання синтезу АТФ та перенесення протонів у комплексі СF0CF1 і призводить до порушення контролю електронного транспорту за умов зростання величини трансмембранного DpH. 4. Протонна провідність комплексу CF0CF1 залежить від зв'язування аденіннуклеотидів з каталітичною частиною АТФ-синтази (CF1). При цьому структурні перебудови у мембранній частині (CF0) зберігаються і після видалення CF1. 5. Розроблено методичний підхід, який дозволяє оцінити відносний внесок окремих фотосистем у загальну швидкість фотовідновлення фериціаніду калію в хлоропластах. 6. АТФ-синтаза бере участь у регуляції фотохімічної активності окремих фотосистем. Встановлено, що за низької інтенсивності світла відновлення екзогенного акцептора електронів фериціаніду калію здійснюється переважно у ФС II, тоді як за високої інтенсивності світла зростає фотохімічна активність ФС I у порівнянні з активністю ФС II, у якій доступність акцепторного центру контролюється величиною DpH. 7. Конформаційні зміни АТФ-синтази, що спричиняються зв'язуванням аденіннуклеотидів з відповідними центрами, та стан її мембранної частини (CF0) впливають на співвідношення між фосфорилюючим і нефосфорилюючим потоками протонів через комплекс CF0CF1, а також відіграють важливу роль у фотосинтетичному контролі транспорту електронів. |