Анотація до роботи:

Круглий Ю.М. Фотометрія астероїдів, що наближаються до Землі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.03 – Геліофізика і фізика Сонячної системи. – Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженням фізичних характеристик АНЗ, що базуються на результатах проведеної широкої фотометричної програми спостережень, яка була спрямована на визначення параметрів обертання, форми і оптичних властивостей поверхонь АНЗ. У 1995 р. у межах Європейської програми "Астероїдна небезпека" вперше в СНД були організовані регулярні ПЗЗ-спостереження в НДІ астрономії ХНУ (70-см телескоп) і в НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" у Сімеїзі (1-м телескоп), котрі включали як фотометрію, так і астрометрію АНЗ. Спостереженнями протягом понад 350 ночей було охоплено більше 100 АНЗ, для яких отримано більше 400 кривих блиску і виміряні понад 400 астрометричний положень.

За результатами спостережень отримано нові дані про розміри, форму, періоди осьового обертання і оптичні властивості поверхні декількох десятків АНЗ. Вперше виміряні періоди обертання 40 АНЗ. Визначено фотометричні діаметри 56 АНЗ. Для трьох АНЗ визначені фазові залежності блиску до кутів фази менше 1. Декілька АНЗ спостерігалися в широкому діапазоні аспектних і фазових кутів, що дало змогу побудувати їх моделі. Аналіз отриманих кривих блиску виявив 4 АНЗ, що показують двоперіодичні криві блиску і можуть бути подвійними системами. Зроблено оцінки параметрів подвійних систем. Проведено аналіз відомих періодів обертання та подовженості форми АНЗ.

У межах виконання дисертаційної роботи проведена програма регулярних фотометричних спостережень 90 АНЗ протягом 350 ночей і отримано більше, ніж 400 кривих блиску, які увійшли в Міжнародний фотометричний каталог "Asteroid Photometric Catalogue". Уперше на території країн СНД було почато регулярні ПЗЗ-спостереження АНЗ, організовані в межах Європейської програми відкриття АНЗ EUNEASO (EUropean Near-Earth Asteroids Search Observatories), спрямованої на вирішення проблеми “Астероїдна небезпека”.

Робота включала також розробку й упровадження технічних засобів модернізації фотоприймальної апаратури на основі ФЕП і ПЗЗ; розробку і створення комп’ютерних програм редукції фотометричних спостережень та їхнього подальшого аналізу. Велика увага приділялася удосконаленню методів ПЗЗ-спостережень швидкорухомих АНЗ та обробці даних.

Найбільш важливі результати роботи такі:

1. Розроблена методика, створене програмне забезпечення та упроваджено алгоритм фотометричних вимірювань швидкорухомих астероїдів для спостережень з ПЗЗ-камерою.

2. За результатами фотометричних спостережень протягом 350 ночей було отримано понад 400 кривих блиску 90 АНЗ. Криві блиску зведені до бази даних, що включає також оригінальне програмне забезпечення для їхньої побудови й аналізу.

3. Уперше визначені або істотно уточнені періоди осьового обертання 40 АНЗ. Аналіз відомих періодів обертання АНЗ дав змогу виділити чотири групи об’єктів. Показано, що АНЗ з розмірами більше 150-200 м можуть бути тілами типу “купа каміння”. Зроблено висновок, що швидкості обертання АНЗ і близьких за розмірами астероїдів головного поясу статистично не відрізняються.

4. Уперше для АНЗ отримана фазова залежність блиску до гранично малих фазових кутів (менше 1) для астероїдів 433 Ерос, 4179 Таутатіс і 6489 Голєвка, що дало змогу точно визначити абсолютний блиск цих об’єктів. Отримані в роботі фазова залежність і абсолютний блиск Ероса були використані для калібровки вимірювань з борту КА NEAR Shoemaker (США).

5. Виявлено чотири АНЗ з двоперіодичними кривими блиску і показано, що вони можуть бути подвійними системами. Зроблено оцінки параметрів подвійних систем.

6. Зроблено фотометричні оцінки діаметрів і форми 56 АНЗ. Виміряні біля 400 астрометричних положень більше, ніж 100 АНЗ із точністю 0.25-0.35 кут. сек. Вагома частина фотометричних та астрометричних спостережень проведена для щойновідкритих АНЗ, що дуже важливо з точки зору проблеми астероїдної небезпеки. Виміряні координати астероїдів відправлені в Міжнародний Центр малих планет (США), де вони увійшли в Банк астрометричних положень астероїдів і служать поліпшенню орбіт АНЗ.

7. Частина АНЗ була охоплена тривалими спостереженнями в широкому діапазоні кутів аспекта та фаз. Ці дані мали вирішальний вклад у побудову чисельних фізичних моделей шістьох АНЗ: 1620 Географ, 1627 Івар, 1980 Тезкатліпока, 3908 Нікс, 5587 1990 SB і 6489 Голєвка, які виконані у межах міжнародних кооперативних програм.