Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


27. Кущова Евеліна Віталіївна. Фортепіанні партити Марка Кармінського: проблема реалізації художнього задуму: дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Одеська держ. музична академія ім. А.В.Нежданової. - О., 2004.



Анотація до роботи:

Кущова Е. В. Фортепіанні партити Марка Кармінського: проблема реалізації художнього задуму. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – Музичне мистецтво. Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової – Одеса, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню творчих процесів у музичному мистецтві. На конкретному матеріалі (балет "Рембрандт" та його трансформація у фортепіанних партитах М. Кармінського) вивчається проблема формування і реалізації художнього задуму. Аналіз тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових та композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" дозволяє з’ясувати специфіку роботи композитора, притаманні йому способи постановки, осмислення та розв’язання творчих завдань, а також виявити чинники, що єднають п’ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

Дослідження проблематики, пов’язаної з творчою діяльністю М. Кармінського, розширює і вносить певні корективи у загальну картину розвитку української музичної культури другої половини ХХ століття.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення існуючих уявлень про творчі процеси і запропоновано нове розв’язання проблеми реалізації художнього задуму від первісних ескізів через уточнення і корекцію музичних образів до остаточної актуалізації (на конкретному музичному матеріалі).

По-перше, художній задум доцільно розглядати як ключовий момент творчого процесу, де конкретно-історична реальність перетворюється на художню реальність твору.

По-друге, розглянуті в такому аспекті п’ять партит Кармінського, що генетично пов’язані з музикою незавершеного балету, виявляють концепційну цілісність і можуть бути потрактовані як самостійний макроцикл. Їх задум визрівав наче "метелик" у "коконі" сценічного проекту.

По-третє, виявлені чинники, що єднають п’ять партит у макроцикл. А саме:

- наявність наскрізних лейтутворень різного рівня (інтонаційні, жанрові, різноманітні форми ostinato та політональні нашарування);

- тенденції до жанрового синтезу (так, наприклад, Мадригал виявляє хоральні риси; токатність пронизує Концертино, Прелюдію, Бурлеску № 1, Risoluto; Багатель збагачується капричіозністю; Бурлеска № 2 несе вальсові ознаки, а Pietoso являє собою поєднання Lamento та елегії);

- концептуальна єдність, спрямована на відтворення образу сучасної людини з розірваною свідомістю, яка, з одного боку, покликана діяти, з іншого – приречена шкодувати за вчинками, які викликають відчуття непоправних втрат;

- музичній драматургії партит притаманні жанрові особливості новелет.

По-четверте, хоч первинна ідея Кармінського змінилася до невпізнання, дослідження дає підстави стверджувати, що виник єдино можливий результат, вільний від попередньої літературної основи.

По-п’яте, вивчення процесу роботи Кармінського над творами дозволяє виявити природу його композиторської індивідуальності, що полягає у певній літературоцентричності. Для втілення своїх художніх ідей йому спочатку необхідно було їх вербальне визначення. Він сприймав музику як слово, і в цьому був типологічно близький до романтиків.

По-шосте, проблема завершення балету "Рембрандт", який безумовно є важливим фактом історії українського мистецтва, залишається невирішеною. Репрезентуючи дух свого часу, "Рембрандт" несе в собі багато цікавих та оригінальних ідей, які і в наш час не втратили своєї актуальності. Український балет поки що не має аналогів у вирішенні запропонованої Кармінським глобальної проблематики – зображенні митця і часу в узагальненому вигляді.

Таким чином, первісним поштовхом було внутрішнє бажання сформулювати для себе власну концепцію людини. У даному випадку фігура Рембрандта стала своєрідною моделлю, саме для цього і був потрібен сюжет Кедрина. Віршована драма була використана композитором ніби своєрідне "риштування", яке було зняте після завершення "будівництва". Ретельно приховане балетне минуле остаточної версії проступало лише у певній специфіці музичного вислову. Сюжет "Рембрандта" допоміг композитору відтворити у музиці партит не конкретну особистість, навіть такого масштабу, як Рембрандт, а усвідомити у горизонті ХХ століття універсальну проблему сучасної людини.

Публікації автора:

1. Один из рода Давидсбюндлеров // Зеленая лампа. – 1999. – №№ 1-2. – С. 63-64.

2. Роман М. Булгакова "Майстер і Маргарита" в музичному прочитанні Марка Кармінського // Зеленая лампа. – 1999. – № 3-4. – С. 47-48.

3. Незакінчений балет "Рембрандт" М. Кармінського (До проблеми становлення художнього задуму) //Науковий вісник НМАУ. Історія музики в минулому і сучасності. – Вип. 12. – К.: 2000. – С. 41-52.

4. Фортепіанні партити М. Кармінського // Культура України. Мистецтвознавство. Вип. 8. – Х.: ХДАК, 2001. – С. 161-166.

5. Балетний задум М. Кармінського в контексті художніх тенденцій часу // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – Вип. 20. – К.: НМАУ, 2002. – С. 180-186.

6. Фортепіанна творчість Марка Кармінського // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство. Вип. 9. – К.: НМАУ, 2003. – С. 192-201.

7. Радянський міф про Дрезденську галерею // Навколо Земпера: синтез мистецтв у європейській культурі ХІХ-ХХ століття. – Суми, 2003.