Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки: 1. Вивчення філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження дали змогу уточнити зміст поняття «здоровий спосіб життя підлітків». З метою переосмислення його в сучасній педагогічній науці наголошено, що здоровий спосіб життя як складовий компонент загальної культури людини зумовлений духовним і матеріальним середовищем у системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок, а також звичок формування, збереження та зміцнення здоров’я. 2. Розроблена в ході дослідження структурна модель формування здорового способу життя підлітків дозволила розкрити сутність та педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу і підтвердила, що процес формування здорового способу життя підлітків є цілісною дієвою педагогічною системою, яка характеризується конкретною метою, завданнями, змістом, оптимальними формами і методами її організації, а також визначенням критеріїв, показників і рівнів сформованості здорового способу життя підлітків. Наш підхід розглядає формування здорового способу життя підлітків як важливу складову навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, що передбачає вивчення уявлень підлітків про здоровий спосіб життя та розробку методів оцінки здоров’я; формування свідомості та культури здорового способу життя; розробку методик навчання підлітків здоровому способу життя; впровадження програм культивування здорового способу життя та збереження здоров’я; розробку особистісно орієнтованої технології формування здорового способу життя підлітків; розробку та впровадження системи моніторингу здорового способу життя підлітків. 3. Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що лише 5,7 % підлітків мають високий рівень сформованості здорового способу життя. Зусилля школи щодо освіти в галузі здорового способу життя будуть ефективними лише за умов реалізації дієвого механізму співпраці «батьки — школа — суспільство». Формування в підлітків потреб у здоровому способі життя і потреби фізичного удосконалення є складним та багатогранним педагогічним процесом. Характер потреб і процес їх формування залежить від комплексного впливу на дитину з боку школи та батьків, засобів масової інформації, літератури. При цьому сам учень повинен стати активним учасником процесу формування особистих потреб; від його свідомості та активності залежить успіх у цій справі. 4. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що від ефективності технології формування здорового способу життя підлітків у системі виховання залежить її результативність за таких соціально-педагогічних, психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних умов: поліпшення виховання здорового способу життя підлітків з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей і потреб; створення належних умов для соціальної адаптації та захисту інтересів і прав учнів; цілеспрямованого науково-методичного забезпечення, удосконалення теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів до здійснення діяльності з формування здорового способу життя підлітків шляхом організованого навчання на курсах в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, проведення проблемних семінарів, семінарів-практикумів з використанням інтерактивних форм та методів навчання, а також шляхом самоосвіти; формування в підлітків стійкої мотивації до ведення здорового способу життя. Експериментальна робота дозволила визначити місце і роль сучасних інтерактивних виховних технологій у формуванні здорового способу життя підлітків. У процесі формувального етапу експерименту апробовано експериментальну програму з фізичної культури для підлітків, а також такі взаємопов’язані та взаємодоповнюючі технології навчання, як диспути, соціально-комунікативні тренінги, тренінги особистісного зростання, ситуаційні вправи, рольові ігри, дебати. Аналіз результатів експерименту дозволяє зробити висновок, що дані технології, спричинивши розвиток певних особистісних якостей підлітків, у цілому забезпечують широкомасштабний вплив, необхідний для формування у підлітків здорового способу життя; здійснення внутрішньої саморегуляції позитивного ставлення до здорового способу життя; удосконалення комунікативних, організаторських, когнітивних знань і умінь учнів. 5. Проведена експериментальна робота засвідчила, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися позитивні зміни в рівнях сформованості здорового способу життя підлітків. Дослідження підтвердило висунуту гіпотезу й засвідчило, що ефективність процесу формування здорового способу життя підлітків зростає за умов: - виховання в школярів, їхніх батьків і педагогів аксіологічного підходу, спрямованого на освоєння пріоритетних цінностей, пов’язаних не тільки зі збереженням життя і зміцненням здоров’я, але і з переведенням цього процесу в розряд самоорганізованих систем; - розробки моделі, змісту й особливостей поетапного формування здорового способу життя учнів; - підвищення кваліфікації й реорганізації методичної роботи педагогів шляхом валеологічного насичення усього навчально-виховного процесу; - систематичного педагогічного моніторингу процесу й результатів формування здорового способу життя підлітків; - програмування духовного саморозвитку підлітків засобами фізичного виховання і корегування його в системі урочної та позаурочної діяльності з фізичної культури; - систематичного включення підлітків у різноманітну колективну, групову, індивідуальну діяльність громадянського спрямування; - єдності загальнокультурного, фізичного розвитку та загартування підлітків; створення шкільних традицій здорового способу життя, проведення відповідної оздоровчої роботи серед підлітків, учителів, батьківської громадськості. 6. У розробленому навчально-методичному посібнику вчителям і класним керівникам загальноосвітніх навчальних закладів запропоновано матеріали з питань формування здорового способу життя підлітків засобами фізичного виховання. Дисертаційне дослідження не претендує на повноту та завершеність розв’язання проблеми формування здорового способу життя підлітків у процесі навчально-виховної діяльності з фізичної культури загальноосвітніх навчальних закладів. Подальше дослідження проблеми вбачається нами у таких напрямках: удосконаленні діагностико-прогностичних методик, методик диференційованого підходу до формування здорового способу життя підлітків на основі міждисциплінарних зв’язків; у розробці моделі підготовки майбутнього вчителя фізкультури сучасного загальноосвітнього навчального закладу як Школи сприяння здоров’ю; впровадженні інноваційних інтерактивних технологій і методик профілактики шкідливих звичок та здійсненні на цій основі підготовки майбутніх учителів фізкультури до організації процесу формування здорового способу життя підлітків загальноосвітніх навчальних закладів. |