Анотація до роботи:

Асанішвілі Н.М. Формування врожайності та якості зерна озимої пшениці залежно від технології вирощування в північному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – ННЦ „Інститут землеробства УААН”, Чабани, 2006 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування та реалізації потенціалу продуктивності та я кості зерна озимої пшениці залежно від доз та строків внесення мінеральних добрив, побічної продукції попередника, біостимулятора росту, системи захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб та вилягання в північній частині Лісостепу України.

Визначено параметри водоспоживання і мінерального живлення рослин озимої пшениці, особливості фотосинтетичної діяльності посівів залежно від різних моделей технології вирощування та виявлено їх вплив на морфофізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу і рівень продуктивності

Встановлено роль ярого ріпаку як попередника озимої пшениці та розроблено основні технологічні елементи вирощування зерна ІІ класу якості з високою економічною ефективністю виробництва, а також удосконалено технологію вирощування культури після гороху, що значно розширює можливості її забезпечення кращими попередниками.

1. У дисертації наводиться теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від комплексної дії агротехнічних факторів та удосконаленні технології вирощування відповідно до виробничих потреб, яка вирішена шляхом оцінки різних елементів технології вирощування озимої пшениці з метою підвищення врожайності та збільшення виробництва якісного зерна з високими показниками економічної ефективності.

2. У північній частині Лісостепу на темно-сірих опідзолених крупнопиловато-легкосуглинкових на лесовидному суглинку грунтах вологозабезпечення озимої пшениці є оптимальним протягом всього вегетаційного періоду, крім фази трубкування. Встановлено, що ефективність використання вологи достатня за інтенсивних технологій після ріпаку; після гороху - за усіх технологій, крім варіанту без застосування добрив (абсолютний контроль).

3. Вміст легкогідролізованого азоту в грунті збільшується за рахунок довготривалого внесення азотних добрив у сівозміні, але ступінь забезпеченості грунту цим елементом залишається низьким (84,5 – 108,5 мг/кг грунту). Забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм є високою (187,5 – 358,8 та 150,0 – 298,8 мг/кг грунту відповідно).

4. Виявлено, що озима пшениця після гороху достатньо забезпечена мінеральним азотом грунту, за винятком фази весняного кущіння, цо вимагає підживлення рослин на IV етапі органогенезу. Після ріпаку культура недостатньо забезпечена мінеральним азотом і потребує підживлення азотними добривами на II та IV етапах органогенезу, а в осінній період вегетації вміст мінерального азоту в грунті є низьким за абсолютного контролю та фосфорно - калійного удобрення в сівозміні.

5. Встановлено оптимальну забезпеченість основними хімічними елементами рослин озимої пшениці на фоні використання побічної продукції попередників за внесення після гороху N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅, ріпаку - N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀. Забезпеченість рослин азотом, фосфором, калієм знаходиться в прямій залежності від доз внесених добрив. Найбільшу потребу рослини відчувають в азоті протягом усього вегетаційного періоду, а особливо у фазі кущіння.

6. На фоні використання побічної продукції попередників, інтегрованого захисту, внесення мінеральних добрив - після гороху N₄₅P₄₅K₄₅ та оброблення рослин біостимулятором емістим С, а після ріпаку - N₁₃₅P₉₀K_135, забезпечується формування посівів з оптимальними біометричними параметрами (площа листової поверхні у фазі трубкування 45-50 тис.м²/га, чиста продуктивність фотосинтезу 5,70-6,31 г/м²добу, фотосинтетичний потенціал посіву 1,64-1,74 млн.м²/гадобу, маса сухої речовини посіву на VII етапі органогенезу 40,2-41,1 ц/га, інтенсивність нагромадження сухої біомаси 1,31-1,44 ц/га за добу).

7. Кількість закладених на V етапі органогенезу синхронно-розвинених квіток у конусі наростання озимої пшениці збільшується з 99 (на фоні без добрив) до 123 штук (за внесення N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀) після ріпаку, після гороху (за внесення N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅) - з 105 до 116 штук відповідно. Щільність продуктивного стеблостою залежить від доз внесених добрив і на 11,4 % вища після гороху порівняно з попередником ріпак.

8. Кращим попередником озимої пшениці є горох, на фоні без добрив цей попередник забезпечує на 29,1 % (відповідно 35,5 і 27,5 ц/га) вищу врожайність порівняно із вирощуванням культури після ріпаку, проте збільшення доз внесених мінеральних добрив нівелює позитивний вплив гороху, як попередника озимої пшениці. Найвища врожайність озимої пшениці - 60,2 – 60,7 ц/га - досягається на фоні побічної продукції попередників, інтегрованого захисту рослин внесенням після ріпаку N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀, після гороху - N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅.

9. Інтегрована система захисту сприяє підвищенню врожайності озимої пшениці на 2,7-11,4 ц/га. Найбільше на формування врожайності культури впливає фактор "удобрення" - 43,4 %, тоді як "погодні умови" - 35,2 %, "система захисту" - 10,7 %, "попередник" - 6,7 %. Розміщення озимої пшениці після ріпаку забезпечує вищу ефективність використання засобів інтенсифікації.

10. Внесення добрив та застосування інтегрованого захисту рослин покращує структурні показники врожайності озимої пшениці. Щільність продуктивного стеблостою та озерненість колоса вищі після попередника горох, а продуктивність колоса і маса 1000 зерен - після ріпаку.

11. Внесення мінеральних добрив та застосування інтегрованої системи захисту рослин покращує технологічну якість зерна озимої пшениці. Зерно кращої якості формується за вирощування озимої пшениці після ріпаку. Внесення N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀ після ріпаку на фоні побічної продукції попередника та інтегрований захист рослин забезпечує отримання зерна ІІ класу із вмістом білка 13,7 %, клейковини 31,2 %, загальною хлібопекарською оцінкою 4,2 бали, після гороху забезпечується якість зерна не вище ІІІ класу.

12. Найефективнішою є технологія вирощування озимої пшениці після ріпаку із внесенням N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ на фоні побічної продукції попередника та інтегрованим захистом рослин, що забезпечує такі показники: 2037 грн витрат на 1 га, чистий прибуток 3366 грн/га при собівартості зерна 36,2 грн/ц, Кее – 2,55, загальний прибуток від вирощування насіння ярого ріпака та зерна озимої пшениці 6184 грн/га. Рекомендованою також може бути технологія вирощування озимої пшениці, що включає зароблення в грунт соломи ріпаку, внесення N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀ та інтегрований захист рослин з відповідними показниками: 2527 грн/га, 3295 грн/га, 41,7 грн/ц, 2,29, 6673 грн/га. Після гороху ефективною є базова технологія із внесенням горохової соломи та N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅, інтегрованим захистом рослин, а також технологія, що передбачає внесення N₄₅P₄₅K₄₅ на фоні побічної продукції попередника та інтегрованим захистом рослин.

Публікації автора:

1. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Асанішвілі Н.М. Особливості технології вирощування озимої пшениці залежно від попередників. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2001. - Вип. 4. - С. 56-62.

2. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Давидюк Г.В., Асанішвілі Н.М. Якість зерна озимої пшениці залежно від технології вирощування в північному Лісостепу. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2002. - Вип. 1. - С. 77-80.

3. Асанішвілі Н.М. Продуктивність озимої пшениці залежно від технологічних прийомів вирощування. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2002. - Вип. 3-4. - С. 67-70.

4. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Давидюк Г.В., Асанішвілі Н.М. Технології вирощування сортів озимої пшениці в Лісостепу. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2003. - Вип. 1-2. - С 86 - 90.

5. Олійник К.М., Кононюк К.М., Асанішвілі Н.М. Економічна доцільність технологій вирощування озимої пшениці залежно від попередника // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2003. - Вип. 66. - С. 97-100.

6. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Асанішвілі Н.М. Урожайність озимої пшениці за різних технологій вирощування в умовах Лісостепу. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 48 - 53.

7. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Асанішвілі Н.М. Ефективність технологій вирощування озимої пшениці в північному Лісостепу. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Спецвипуск - С. 61 - 66.

8. Олійник К.М., Кононюк Л.М., Асанішвілі Н.М. Вплив технології вирощування на врожайність та якість озимої пшениці. // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 4. - С. 68 - 73.

9. Кононюк Л.М., Віннічук Т.С., Олійник К.М., Асанішвілі Н.М., Пальонко Л.В., Муханова В.С., Короленко О.І. Вплив технології вирощування на продуктивність та фітосанітарний стан озимої пшениці // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 3 - 9.

10. Асанішвілі Н.М. Вплив технології вирощування на продуктивність озимої пшениці залежно від попередника // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002 р.). - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - С. 6.

11. Асанішвілі Н.М. Ефективність технологій вирощування озимої пшениці в північному Лісостепу // Проблеми сучасного землекористування: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених (26-28 листопада 2002 р.). - Чабани: Інститут землеробства УААН, 2002. - С. 81-82.

12. Кононюк Л.М., Олійник К.М., Асанішвілі Н.М., Давидюк Г.М. Вплив технології вирощування на урожайність і якість зерна озимої пшениці різних сортів в умовах північного Лісостепу // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів (17-19 березня 2003 р.). - Вінниця: Вінницький державний аграрний університет, 2003. - С. 15-16.

13. Асанішвілі Н.М., Скотарь О.В. Продуктивність озимих зернових культур залежно від технології вирощування // Збірник матеріалів науково-практичної конференції аспірантів (27-28 лютого 2002 р.). - Вінниця: Вінницький державний аграрний університет, 2002. - С.34-35.