У дослідженні обґрунтовано науково-методичні засади, спроектовано та експериментально перевірено модель формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій. Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи в цілому підтвердили гіпотезу і дали можливість сформулювати такі висновки. 1. Аналіз філософської, соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної літератури свідчить, що конструювання методики повинно узгоджуватися з тенденціями соціально-культурного розвитку суспільства та відповідними закономірностями і особливостями майбутньої професійної діяльності. Вивчення проблеми самостійної пізнавальної діяльності студентів у вітчизняних та зарубіжних джерелах дало можливість констатувати, що в педагогічній теорії та практиці (М.Г. Гарунов, Б.П. Єсіпов, Л.В. Жарова, В.А. Козаков, О.Г. Мороз, П.І. Підкасистий, О.Я. Савченко, М.М. Скаткін, Н.Ф. Тализіна та ін.) досліджувалися різноманітні аспекти самостійної пізнавальної діяльності особистості (самостійність, пізнання, діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальна самостійність, самостійна робота). Разом з цим недостатньо розробленими є науково-методичні підходи до формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів засобами інформаційних технологій, відсутні чіткість у тлумаченні поняття “вміння самостійної пізнавальної діяльності студентів” та педагогічна модель їх формування. 2. Уточнено зміст поняття “вміння самостійної пізнавальної діяльності студентів” як сукупності навчально-професійних цінностей, що формуються в процесі навчання у вищих навчальних закладах, детермінуючи процес самореалізації особистості у вирішені творчих завдань і є способом навчальної діяльності. На основі виявлення спільних характеристик самостійної пізнавальної діяльності особистості (самостійність, пізнання, діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальна самостійність, самостійна робота) виділено чотири види вмінь самостійної пізнавальної діяльності студентів: репродуктивно-пізнавальні (дії тільки за зразком, узагальнення відсутні або носять емпіричний характер, виклад матеріалу копіюється, зв’язок між системою знань та системою вмінь практично відсутній), інструментально-алгоритмічні (під час виконання завдань спостерігаються аналогічно міцніші стереотипні знання, узагальнення емпіричного характеру, зв’язок між системою знань та системою вмінь слабкий), продуктивно-перетворювальні (під час виконання завдань переважає індуктивно-пошуковий підхід, студент самостійно використовує аналогії; робить узагальнення на дедуктивно-доказовому рівні з елементами індукції), творчо-пошукові (студент здатний самостійно замінити проблему та вибрати шляхи її вирішення; узагальнення здійснюється на теоретичному рівні, знання та вміння утворюють єдину систему, зв’язок між предметами усвідомлюється на світоглядному та рефлексивному рівнях). Вміння повністю узгоджені з галузевим стандартом вищої освіти (Освітньо-кваліфікаційна характеристика “Бакалавр” за спеціальністю 6.010100 “Початкове навчання”). Вивчення стану організації самостійної пізнавальної діяльності у студентів вищих навчальних закладів дало можливість виявити недостатню розробленість методичних аспектів застосування інформаційних технологій навчання, повну відсутність належних україномовних педагогічних програмних засобів, призначених для безпосереднього використання студентами в навчально-виховному процесі. Результати констатувального експерименту дозволяють стверджувати, що стан організації самостійної пізнавальної діяльності студентів та формування в них відповідних умінь засобами інформаційних технологій не відповідає вимогам реформування сучасної вищої освіти. 3. Теоретично обґрунтовано й розроблено підходи до проектування моделі формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій. Морфологічний склад моделі становлять компоненти організаційно-методичного забезпечення; інтерактивної взаємодії в процесі використання персонального комп’ютера; результати сформованих умінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів засобами інформаційних технологій навчання, об’єднані спільними цілями, мотивами і завданнями. Домінуючим фактором ефективного функціювання експериментальної моделі є створення відповідного інформаційного середовища у вищих навчальних закладах. Запропоновані компоненти моделі підпорядковуються принципам цілісності, подільності та зв’язку. Ці компоненти є змінними, вони можуть удосконалюватися та розвиватися. 4. Модель формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів та методика її використання інтерпретовані в програмно-педагогічній системі з дисципліни “Нові інформаційні технології”, розробленій у оболонці “Moodle”, що відповідає загальним вимогам до програмних продуктів навчального призначення. У ході формувального експерименту з’ясовано, що використання програмно-педагогічної системи дозволяє підвищувати мотивацію самостійної пізнавальної діяльності у студентів, своєчасно виявляти та усувати прогалини у знаннях, індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, раціоналізувати працю викладача за рахунок застосування графічного, анімаційного, аудіо- та відеосупроводу, оперативного контролю та самоконтролю знань і вмінь студентів, формувати у них вміння самостійної пізнавальної діяльності. Доведено, що формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів засобами інформаційних технологій може здійснюватися на різних етапах усталеного навчально-виховного процесу (набуття, застосування та контроль знань, умінь і навичок, їх закріплення, систематизація й узагальнення). 5. Експериментально перевірено ефективність розробленої методики формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій. Результати формувального експерименту показали, що в експериментальних групах рівень засвоєння знань зріс на 30% порівняно з контрольними групами. Рівень сформованості вмінь самостійної пізнавальної діяльності характеризується в експериментальних групах такими показниками (високого та середнього рівнів): репродуктивно-пізнавальні 92%, інструментально-алгоритмічні 90%, продуктивно-перетворювальні 92% та творчо-пошукові 90%. У контрольних групах ці показники нижчі на 24% 30%. Результати порівняльного аналізу засвідчують ефективність розробленої методики формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів засобами інформаційних технологій та дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, висунута гіпотеза підтверджена. Під час навчання за експериментальною методичною системою у студентів формуються вміння самостійної пізнавальної діяльності засобами інформаційних технологій на більш високому рівні, ніж за традиційною методикою навчання. Науково-обґрунтовані результати дослідження дозволили розробити рекомендації вищим навчальним закладам щодо наповнення відкритих програмно-педагогічних систем матеріалом, який відповідає дослідженим методичним особливостям застосування системи “Moodle” суб’єктами навчально-виховного процесу. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності. Подальшого вивчення потребують: педагогічні аспекти впливу програмно-педагогічних систем на індивідуалізацію самостійної пізнавальної діяльності студентів; вивчення особливостей організації самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі “Інтернет-навчання”; готовності студентів до використання інформаційних технологій навчання з метою реалізації завдань самостійної пізнавальної діяльності. |
