1. Формування всебічно розвинутої особистості в сучасних умовах передбачає врахування системи її ціннісних орієнтацій, що є одним із центральних особистісних утворень, яке визначає мотивацію поведінки та змістове ставлення до соціальної дійсності. Ціннісні орієнтації виконують регулятивну функцію діяльності та поведінки людини. Їх структура, зміст, спрямованість, механізми розвитку стали предметом детального вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних учених: філософів, соціологів, психологів і педагогів. За результатами узагальнення теоретичних досліджень, ціннісні орієнтації нами розглядаються як вибіркова, відносно стійка система спрямованості особистості на певні соціальні цінності, яка формується та реалізується в кожному акті її життєдіяльності і включає потреби, інтереси, мотиви, установки, цілі, самосвідомість та ін. 2. Підлітковий вік є періодом інтенсивного формування системи ціннісних орієнтацій, що впливає на становлення характеру й особистості в цілому. Особливістю сучасної ситуації у нашому суспільстві є те, що для молоді характерні егоїстична, корислива спрямованість життєвих планів і професійних орієнтацій, відсутність інтересу до самостійного духовного розвитку. Особливу турботу викликає підліткова дозвіллєва діяльність за межами школи і сімї, що орієнтує на особистість з раціоналістично-споживацьким ставленням до цінностей і явищ культури. Матеріали дослідження засвідчили, що у переважної частини цієї вікової групи молодих людей спостерігається дефіцит інтересу до самоудосконалення, в ієрархічній структурі цінностей чітко виражений пріоритет споживацьких орієнтацій, аполітичність, відсутність імунітету до аморальних учинків тощо. Однією з причин такого стану є нереалізованість значного виховного потенціалу позашкільної та позанавчальної організації дозвілля молоді. Особливо це стосується художньої літератури, яка, як показали результати дослідження, майже не використовується для формування ціннісних орієнтацій підлітків у позанавчальний час. Водночас саме у літературних творах підлітки знаходять свої життєві ідеали, важливі для них цінності, мистецтвом слова значною мірою формується їхній світогляд. Кращі здобутки світової літератури, у тому числі й української, сприяють духовному становленню підлітків, збагачують їхню свідомість прикладами високого гуманізму, створюють умови для самовдосконалення і самореалізації, розкріпачують творчі сили кожної дитини, максимально розвивають її самодіяльність у самостійному пошуку. 3. У дисертації доведено, що цілеспрямоване становлення ціннісної сфери підлітків засобами художньої літератури у позанавчальний час забезпечується упровадженням відповідної науково обґрунтованої системи, що ґрунтується на сучасній парадигмі національного виховання і передбачає відповідним чином зорієнтовані зміст, методи і організаційні форми опрацювання школярами художньої літератури та факультативного курсу "Художнє слово у моральному становленні особистості", урахування індивідуальних психо-фізіологічних особливостей дітей, розвиток умінь і навичок рефлексивної діяльності шляхом створення проблемних ситуацій та включення підлітків у ціннісно значущий самостійний вибір цінностей, а також використання педагогічного моніторингу в процесі формування в підлітків ієрархічної системи соціально значущих ціннісних орієнтацій, створення відповідного виховного середовища та підготовку вчителів і організаторів дозвіллєвої діяльності молоді. 4. Ефективність формування особистісного утворення, що є предметом дослідження, забезпечується реалізацією відповідних концептуальних вихідних положень: діяльнісно-особистісний підхід до розвитку учнів, орієнтація на активний, самостійний характер виховання на основі загальних механізмів пізнання і педагогічних принципів, а також раціонального поєднання загальнолюдських, національних, громадянських і особистісних цінностей. 5. Педагогічна система включає мету, завдання, концептуальний, змістово-процесуальний та управлінський блоки. Поетапне формування ціннісних орієнтацій підлітків здійснюється за такою логічною схемою: діагностика вихідного рівня ціннісної сфери учня; розвиток емоційного сприйняття художньої літератури, збагачення словникового ціннісного фонду (інформаційно-когнітивний етап); оволодіння ціннісними поняттями, активізація творчого художнього потенціалу, осмислення і занурення в активну оцінно-етичну діяльність (репродуктивно-оцінний етап); створення умов для практичної реалізації ціннісних орієнтацій, розвиток і закріплення вмінь і навичок аналізу творів художньої літератури, включення підлітків у ситуації самостійного вибору цінностей (ціннісно-практичний етап). Блок зворотного зв'язку виконує діагностичну, прогностичну, планову, організаційну, моніторингову і корекційну функції. В основі еволюційного поетапного переходу з одного рівня розвитку підлітка до більш високого лежить так званий дисонанс неспівпадання нової інформації зі старим її вантажем. Розв'язання цього протиріччя відбувається за допомогою інтеріоризації – трансформації педагогічних впливів у внутрішній план особистості та залежить від інтенсивності взаємодії зовнішніх умов з її когнітивними структурами, що має суто індивідуальне забарвлення. 6. Дані дослідження показали наявність у структурі ціннісних орієнтацій трьох взаємозумовлених компонентів: змістовного, операційно-діяльнісного, контрольно-аналітичного, кожен із яких включає певні дії, які можна зафіксувати, а значить виявити рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків. У дисертації обґрунтовано критерії їх діагностики: ціннісний тезаурус (знання цінностей, зростання інтересу до визначення сутності цінностей та їх ознак); здатність і прагнення диференціювати цінності, високий рейтинг соціально значущих цінностей; дійовість ціннісних орієнтацій (морально мотивовані, вольові й усвідомлені дії і вчинки підлітків, прагнення до самооцінки, самоаналізу своєї діяльності й поведінки, уміння формувати ціннісні орієнтації). Відповідно до них визначено три рівні сформованості ціннісних орієнтацій: високий (перспективний), середній (нормативний) і низький (резервний), а також показники і методи їх визначення. 7. Виявлено, що формування ціннісних орієнтацій відбувається відповідно до умов, що створюються на макро-, мезо- і мікрорівнях. Безпосередній вплив на цей процес здійснюють умови мікрорівня, водночас зміни макро- і мезоумов негайно ведуть до суттєвих трансформацій на мікрорівні. У свою чергу мікроумови можна поділити на загальносоціальні та суто педагогічні. До загальносоціальних належить формування ціннісних орієнтацій особистості в сім'ї та за допомогою інших соціальних інституцій, а до педагогічних – ті, що охоплюють процес формування ціннісних орієнтацій школярів безпосередньо під час навчально-виховної діяльності (оновлення змісту освіти, гуманізація методів і засобів навчально-виховного процесу, включення підлітків у різноманітні форми пізнавальної та творчої пошукової діяльності, відповідна матеріально-технічна і кадрова забезпеченість та ін.). Засвоєння ціннісної проблематики у процесі ознайомлення з художньою літературою на рівні самостійних оцінних суджень базувалося на засадах діяльнісного підходу як найбільш адекватного завданням нашого дослідження. Для цього широко використовувались такі форми роботи, як етичний діалог, дискусія, доповідь, розв'язання проблемних ситуацій етичного характеру, самостійні творчі пошуки підлітків та ін. 8. Установлено, що формування потреби у творчій самореалізації забезпечується створенням і розширенням фонду асоціативних знань і уявлень підлітка, актуалізації емоційного сприйняття, осмислення й оцінювання художніх творів, художніх образів у своїй цілісності й самобутності. Оптимізація процесу сприйняття творів художньої літератури передбачає опору на зону найближчого розвитку підлітків, найбільш ефективним засобом реалізації якої є насамперед раціональне поєднання традиційних й інноваційно-виховних технологій, включення учнів у ситуації самостійного вибору цінностей. Це активно сприяє не тільки розвитку пізнавальної самостійності, а й допомагає оволодінню узагальненими знаннями та вміннями, розвиває ініціативність, відповідальність, формує вміння аналізувати, співставляти й оцінювати результати своєї діяльності. 9. Порівняльний аналіз динаміки даних констатувального та формувального експериментів засвідчив значні позитивні зміни насамперед у експериментальних групах. Переважна більшість учасників формувального експериментально-дослідного процесу досягли високого і середнього рівнів сформованості ієрархічної системи ціннісних орієнтацій. Одержані результати засвідчили ефективність пропонованої системи. Проведене дослідження не вичерпує повною мірою порушену проблему. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення механізмів цілеспрямованого впливу на розвиток ціннісної сфери підлітків, оптимізації змісту позанавчальної виховної діяльності в контексті сучасних вимог. На подальше вивчення чекають питання підготовки відповідного кадрового педагогічного потенціалу. |
