У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування творчої активності студентів у процесі музично-сценічної діяльності, що знайшло відображення в теоретичному обгрунтуванні організаційно-методичних засад формування творчої активності, розробці та експериментальній перевірці методики формування творчої активності. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань довели правомірність висунутої гіпотези і дали підстави зробити такі висновки: 1. Відповідно до головних пріоритетів сучасної національної школи та європейських підходів, спрямованих на інтенсифікацію музично-педагогічної освіти, актуалізуються проблеми дослідження умов формування творчої активності студентів - майбутніх учителів музики. Аналіз проблеми в теоретичній площині та практичному вимірі показав, що дана проблема відображає одне з актуальних завдань сучасної педагогіки і вимагає міждисциплінарного розгляду – з філософських, психологічних, педагогічних та музикознавчих позицій. Незважаючи на дослідження окремих аспектів музично-педагогічної підготовки, питання музичного навчання студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності вивчено недостатньо. Встановлено, що одна з причин гальмування результативності підготовки творчого фахівця – це відсутність відповідної методики формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності. 2. На основі теоретичного аналізу наукової літератури та узагальнення власного досвіду уточнено сутність поняття “творча активність” стосовно діяльності вчителя музики, що розглядається нами як інтегрована якість особистості, що виражається в її прагненні та здатності до створення нового в різних галузях музично-виховної діяльності. Визначено структуру творчої активності, яка складається з мотиваційного, евристичного, діяльнісно-вольового компонентів. 3. Виявлено та обгрунтовано особливості впливу музично-сценічної діяльності на формування творчої активності студентів педагогічного коледжу. Завдяки інтегруванню різних видів мистецтва музично-сценічна діяльність містить можливості для реалізації творчої активності студентів педагогічного коледжу. Ми розглядаємо її як різновид синтезованої музичної діяльності, що інтегрує в собі різні види мистецтва в умовах сценічного публічного виступу. Визначено два види музично-сценічної діяльності (музично-виконавську та театралізовану), доведено недостатнє використання їх у процесі формування творчої активності студентів педагогічного коледжу – майбутніх учителів музики. 4. Критеріями сформованості творчої активності студентів у музично-сценічній діяльності визначено: мотиваційний, що виражає спрямованість особистості на музично-сценічну діяльність, евристичний, що визначається ступенем інтелектуально-творчої ініціативи та креативності, діяльнісно-вольовий, що характеризується ступенем творчої самостійності, спрямованості на саморозвиток. На основі застосування визначених критеріїв і показників з’ясовано рівні творчої активності студентів у музично-сценічній діяльності - низький (репродуктивний), середній (перехідний) і високий (продуктивно-творчий). Встановлено, що загальний стан творчої активності студентів є недостатнім для забезпечення повноцінної підготовки майбутнього вчителя музики до музично-виховної роботи в школі, потребує розробки ефективної методики формування цієї якості в процесі музично-сценічної діяльності. 5. Методика формування творчої активності передбачає певну послідовність: від формування позитивної мотивації, стимулювання у студентів бажання брати участь у музично-сценічних заходах через розширення ерудиції в теоретичних питаннях та розвиток практичних умінь і навичок музично-виконавської, акторської та режисерської діяльності до їх реалізації в умовах сценічного виступу. Розроблена методика грунтується на врахуванні специфіки виявлення творчої активності студентів у процесі музично-сценічної діяльності. Методику зорієнтовано на оновлення змісту музично-педагогічної підготовки, на зближення форм та методів навчального процесу та позакласної роботи, систематичність використання комплексу творчих завдань в усіх видах музичної діяльності, стимулювання самостійної творчості в музично-сценічних формах, спонукання студентів до рефлексивного усвідомлення результатів та якості власної музично-сценічної продукції. 6. Методика формування творчої активності в процесі музично-сценічної діяльності містить три етапи – мотиваційно-організаційний, творчо-пізнавальний та творчо-практичний, що забезпечують поступовий перехід від спонтанних до усвідомлених виявів у студентів творчої активності. На мотиваційно-організаційному етапі здійснюється формування позитивної мотивації, стійких переконань щодо розвивальних можливостей участі в музично-сценічній діяльності. Доведено результативність застосування на цьому етапі наступних методів: проведення бесід та дискусій щодо сценічної діяльності видатних музикантів, співаків, педагогів, залучення студентів до цілеспрямованих спостережень і аналізу музично-сценічних заходів, до порівняння виконавських інтерпретацій музичних творів інших студентів, до спільного обговорення результатів виявлення творчої активності студентами в процесі музично-сценічної діяльності. На творчо-пізнавальному етапі відбувається розширення теоретичної ерудиції, розвиток практичних умінь і навичок музично-виконавської, акторської та режисерської діяльності із застосуванням наступних методів: виконання комплексу творчих завдань, моделювання педагогічних і сценічних ситуацій, проведення рольових ігор, евристичних бесід, аналіз результатів індивідуальної і колективної музично-сценічної діяльності. Доведено, що застосування спецкурсу “Основи музично-сценічної діяльності” є однією з важливих складових методики формування творчої активності студентів, що створює підгрунтя для розширення теоретичних знань і набуття студентами практичних умінь творчої діяльності у різних музично-сценічних формах. На творчо-практичному етапі здійснюється реалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі участі студентів у різних музично-сценічних заходах із застосуванням методів виконання творчих завдань з розробки сценаріїв, сценічного втілення художнього образу, моделювання театралізованих форм музично-сценічної діяльності, самооцінки власної творчої діяльності. 7. Практичного значення набувають методичні рекомендації щодо проведення різноманітної музично-сценічної діяльності, їх форм, структури, етапів підготовки, специфіки роботи з ведучими та іншими учасниками, підготовки окремих номерів музично-виконавської та театралізованої діяльності. Врахування методичних рекомендацій оптимізує керівництво процесом їх підготовки та забезпечує позитивний вплив на формування творчої активності студентів. 8. Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість зафіксувати позитивну динаміку формування творчої активності у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що проявлялося в зростанні позитивної мотивації, збагаченні теоретичних знань та практичних умінь і навичок студентів у музично-сценічній діяльності. Так, високий рівень творчої активності у студентів експериментальної групи підвищився на 19,78 %, тоді як в контрольній групі – лише на 3,4 %. Відповідні зміни простежуються у даних низького рівня: в контрольній групі показник знизився на 5 %, тоді як в експериментальній - на 24 %. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованої методики і вихідної гіпотези. Упровадження запропонованої методики дозволяє вдосконалити формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності. Проведене дослідження з питання формування творчої активності студентів педагогічного коледжу не вичерпує всіх аспектів проблеми. До подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі, як: дослідження творчої активності студентів у процесі навчальних занять, розробку даної проблеми стосовно специфіки інструментального та вокального виконавства, вивчення зарубіжного досвіду з даної проблеми тощо. Проведене дослідження створює підстави для розробки методичних рекомендацій Міністерству освіти і науки України щодо введення до навчального плану спеціальності 6.010100 “Педагогіка і методика середньої освіти. Музика” нових навчальних предметів, таких як гра та аранжування на синтезаторах (в межах додаткового музичного інструменту), основи музично-сценічної діяльності, основи акторської та режисерської майстерності, основи звукорежисерської роботи тощо; додаткових кваліфікацій (“Режисура дитячих масових свят”, “Організатор музично-сценічної діяльності”); введення гуртків та факультативів (театральна студія, дитячий музичний театр, факультатив ляльководів); авторських спецкурсів творчого спрямування, які б сприяли формуванню творчої активності студентів. |
