Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах є актуальною проблемою педагогічної науки, теорії та методики виховної роботи з підлітками. Опанування системи загальнолюдських цінностей вимагає посилення культурологічної та гуманістичної спрямованості змісту сучасної освіти й виховання. 1. У процесі теоретичного аналізу означеної проблеми проаналізовано сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” і “ціннісні орієнтації.” Цінності – це сутність предмета, що визначає ставлення суб’єкта до нього, це також певні ідеї, погляди, за допомогою яких люди задовольняють свої потреби, прагнення й інтереси. Естетичні цінності є відношенням потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи до естетичних властивостей явища або предмета. Ціннісні орієнтації – це система установок особистості, зміст якої визначається потребами, інтересами, здатністю до сприйняття й оцінки явищ або предметів, готовністю до вибіркової діяльності у всіх сферах життя і культури. 2. Ціннісні орієнтації у галузі музичної культури – це своєрідна система аксіологічних установок особистості, зміст якої визначається музично-естетичними потребами, інтересами, спроможністю підлітка до образного сприйняття й оцінки явищ музичної культури та мистецтва, готовністю до творчого вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики. Встановлено структурні компоненти ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури: музично-естетичні інтереси і потреби, акти сприйняття й оцінки музичних явищ, аксіологічні установки і творча діяльність людини у галузі культури, зокрема, музичної. Ціннісні орієнтації підлітків у галузі музичної культури формуються у процесі художньо-творчої діяльності: сприйняття, музикування, творчості, зокрема, самодіяльної, музично-освітньої та просвітницької роботи. 3. Огляд діяльності музично-виконавських колективів дає підставу визначити їх як найбільш оптимальне середовище для формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Тому головну увагу слід звернути на організацію музичної діяльності учнів у позашкільних навчальних закладах. Робота в них повинна будуватися насамперед з урахуванням інтересів, потреб і ціннісних орієнтацій підлітків, націлюючи їхню діяльність на розвиток здорової ініціативи, творчості, соціальної та культурної активності. 4. На констатуючому етапу експерименту проаналізовано стан аксіологічної зорієнтованості підлітків у сфері музичного мистецтва. Конкретно: інтерес і частоту залучення учнів до музичного мистецтва, ознайомлення підлітків із музичним мистецтвом і ставлення до нього, надання переваг й оцінка ними видів і жанрів музики, вміння осягнути художній образ і ціннісний зміст музичного матеріалу, виявити естетичну цінність музичних явищ, самостійне оперування художньо-виражальними засобами музичного твору, творчий підхід вихованців до вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики. Відповідно до розроблених нами критеріїв (пізнавально-мотиваційний, перцептивно-аксіологічний, діяльнісно-творчий) визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у музичній сфері (інформаційно-інтуїтивний рівень – вихідна орієнтація, еталонний рівень – проміжна орієнтація, особистісно-усвідомлений рівень – умовно оптимальна орієнтація). Отже, рівень ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури становить інтегральну характеристику музично-естетичної культури суб’єкта, його інтересів і потреб, актів сприйняття і оцінки, аксіологічних установок і готовності до творчої діяльності у сфері музики. 5. У роботі доведено, що процес формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів є ефективним, якщо у ньому використовуються особистісно орієнтовані виховні технології, що сприяють засвоєнню і реалізації вихованцями кращих зразків різножанрового музичного мистецтва. Він складається з кількох етапів. На першому – передбачається пробудження в учнів інтересів і потреб до широкої палітри музичного мистецтва, на другому – засвоєння і реалізація музичних цінностей в актах сприйняття й оцінки учнями кращих музичних зразків, на третьому – виховання аксіологічних установок на справжні цінності музичної культури, здатності до творчої діяльності. Успішна реалізація зазначених вище етапів відбувається за умов гуманізації й демократизації взаємовідносин в позашкільних навчальних закладах; коли музично-естетичне виховання підлітків розглядається як керування становленням їхніх ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури. Для активізації процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у музичних ансамблях доцільно дотримуватися педагогічних умов, що ґрунтуються на принципах єдності виховання й навчання, зв’язку музичного навчання з життєтворчістю, інтересу та захопленості, оптимізації, міцності й дієвості, єдності свідомості та поведінки, педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, послідовності й систематичності, комплексного характеру виховання. Специфіка даних педагогічних умов (освітньо-виховних, морально-психологічних, музично-естетичних, матеріально-технічних) полягає у тому, що вони відповідають музичним інтересам і потребам школярів, сприяють діалогічному спілкуванню педагогів і вихованців, спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально сконструйовані ситуації з вибору музичних цінностей. 6. Впровадження у навчально-виховний процес розробленої авторської експериментальної програми “Музичне виховання в основній школі” для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах і методичного посібника “У світі музичних захоплень” виявило їхню педагогічну доцільність і ефективність у виховній роботі з підлітками як на рівні змістовного наповнення зазначеного процесу, так і у використанні інноваційних форм і методів виховної роботи з дітьми. Підлітки з експериментальних груп продемонстрували досить високий рівень активності у процесі спілкування з різними видами і жанрами музики. Це визначалося в їхньому умінні з’ясувати змістовні елементи тієї чи іншої композиції і зв’язки між ними, підкріплювати власну інтерпретацію широким “асоціативним рядом” (за методикою збагачення художнього асоціативного фонду), зіставляти і порівнювати різні види музичної творчості, художні стилі, музичні жанри (за методикою “музичних аналогій і зіставлень”), обирати справді цінні зразки музичної культури, пояснювати естетичну цінність музичних явищ, здійснювати творчий підхід у виборі видів і форм художньо-естетичної активності. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах забезпечує морально-естетичне виховання засобами музики. Засвоєння музичного матеріалу, збагачення асоціативного фонду школярів, розвиток їхнього оцінного і вибіркового ставлення до музичного мистецтва, стимулювання творчої діяльності учнів, виховання методом актуалізації цінностей, дало можливість якісно змінити ціннісні орієнтації підлітків стосовно як першоджерел народної, складних форм класичної, так і новітніх видів і жанрів “молодіжної” музики. В експерименті було встановлено, що в експериментальній групі спостерігається значне зростання кількості учасників з третім особистісно-усвідомленим рівнем – умовно оптимальною орієнтацією – 22,2%, у порівнянні з контрольною групою, де їхня кількість не перевищує 8,3% від загальної кількості опитаних. Проблема формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури не обмежується цим дослідженням. Певні аспекти цієї проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з’ясування можливостей формування ціннісних орієнтацій молоді засобами інших видів мистецтв, підготовка педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів до організації виховання дітей і молоді в нових соціокультурних умовах тощо. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА: 1. Фурсенко Т.Ф. О проблеме ориентации подростков на ценности музыкальной культуры // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 2. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. Ч.2. – К.: Пед. преса, 2000. – С.194-200. 2. Фурсенко Т.Ф. Ценностные ориентации учителя музыки // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 3. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. Ч.2. – К.: Пед. преса, 2001. – С.253-259. 3. Фурсенко Т. Ціннісний аспект культури і музичного мистецтва у вихованні підлітків // Наукові записки. – Випуск 39. – Серія: Педагогічні науки. –Кіровоград: КДПУ, 2001. – С.97-101. 4. Фурсенко Т.Ф. Ціннісні орієнтації підлітків у галузі музичної культури як психолого-педагогічна проблема // Наукові записки. – Випуск 7. – Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: ВДПУ, 2002. – С.119-122. 5. Фурсенко Т. З досвіду організації музичного дозвілля підлітків // Мистецтво та освіта. – 2002. – №1. – С.13-15, 30-36. 6. Фурсенко Т.Ф. Проблеми морального виховання та ціннісної зорієнтованості підлітків засобами музики // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Зб. наук. пр. – Київ-Житомир: ЖДПУ, 2002. – Кн.2. – С.63-70. 7. Фурсенко Т.Ф. Характеристика і сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” та “ціннісні орієнтації особи” // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 4. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. – К.: Пед. преса, 2002. – С.236-239. 8. Фурсенко Т.Ф. Формирование музыкальной культуры подростков в условиях музыкального эстрадного ансамбля // Альманах Крымского государственного гуманитарного института: Сб. науч. работ. – Выпуск 2. – Ялта: КГГИ, 2000. – С.35-36. 9. Фурсенко Т.Ф. В мире музыкальных увлечений: Метод. пособие. – Симферополь-Ялта: Таврида, 2002 – 132с. 10. Фурсенко Т.Ф. Музичне виховання в основній школі: Експериментальна програма для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. – Ялта: Ельга, 2002. – 30 с. |
