1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я в професійній підготовці майбутніх педагогів, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов щодо забезпечення ефективної реалізації зазначеного феномена. 2. У дисертації відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження простежено формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я в процесі професійної підготовки. Теоретичною основою формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я виступає аксіологічний підхід, у світлі якого здоров’я розглядається як індивідуальна цінність, що історично склалася та вимагає усвідомленого ставлення до себе як мети й способу життя. Методологічною основою – системний та діяльнісний підходи, які надали можливості студентам удосконалити знання про цінності здоров’я та здорового способу життя й розробити індивідуальні оздоровчі програми. 3. Ціннісне ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я – це складне особистісне новоутворення, що характеризується сформованістю знань і уявлень про здоров’я як цінність, позитивною активністю щодо ведення здорового способу життя, усвідомленістю ставлення до здоров’я, сформованістю вмінь та навичок зміцнення й збереження здоров’я, що сприяє позитивній зміні поведінки на тривалий час. Специфічна сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я виявляється в сукупності мотиваційного, когнітивного, афективного та конативного компонентів, які базуються на сукупності мотивів до покращення здоров’я; готовності до саморозвитку; здатності до ведення здорового способу життя, ціннісного осмислення теоретичних знань та уявлень про здоров’я; створення образу свого ставлення до здоров’я, переваги цінностей здоров’я в ієрархії термінальних цінностей; відчутті відповідальності за своє здоров’я та підвищенні активності студентів на реалізацію здорового способу життя на підставі створення індивідуальної оздоровчої програми. 4. Аналіз існуючого стану формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я показав, що в країні до останнього часу головною тенденцією розвитку системи вищої освіти була її спрямованість на набуття професійних знань, умінь і навичок і не завжди створювалися умови для формування ціннісного ставлення студентів до свого здоров’я. Таке становище призвело до того, що в ієрархії цінностей тільки 17,9 % респондентів (з 240) вважали здоров’я найголовнішою цінністю в житті й ставили його на перше місце, 11,0 % студентів вважали себе здоровими та вели здоровий спосіб життя. Переважав низький рівень (63,3 %) знань про здоров’я та здоровий спосіб життя. При цьому всі респонденти регулярно здавали нормативи на відповідність рівня своєї фізичної підготовки державним тестам і нормативам оцінки фізичної підготовленості населення України. 5. Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження та стану сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я дозволив обґрунтувати педагогічні умови, що у своїй сукупності спрямовані на підвищення ефективності формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я. До таких педагогічних умов віднесено: створення позитивної мотивації формування потреби студентів бути здоровими; використання інтерактивних методів навчання, що спрямовані на формування в студентів ціннісного ставлення до здоров’я; упровадження програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я, що передбачає використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки. Формувальний етап експерименту, що здійснювався за розробленими педагогічними умовами, підтвердив їх ефективність у формуванні ціннісного ставлення студентів І та ІV курсу експериментальних груп до свого здоров’я, а саме: порівняно з початковим рівнем у студентів експериментальних груп рівень знань збільшився на 61,7 %. Відсоток респондентів, які поставили здоров’я на перші три місця з 16 можливих, в експериментальній групі збільшився до 95,7 % порівняно з контрольною (71,3 %), що свідчить про позитивні зрушення у ставленні студентів до свого здоров’я. 6. Ефективності формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я сприяло упровадження в навчально-виховний процес програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я, у тому числі спецкурсу „Здоров’я студентів як цінність” та методичних рекомендації з формування в студентів вищих педагогічних навчальних закладів ціннісного ставлення до свого здоров’я. Отримані результати дослідження дають змогу зробити висновки щодо доцільності їх упровадження в системі вищої педагогічної освіти . Виконане дослідження не вичерпує всіх сторін аналізованої проблеми. У перспективі необхідно звернути увагу на питання розробки комп’ютерних технологій для визначення рівня здоров’я кожного студента, підготовки індивідуальних програм формування ціннісного ставлення до здоров’я студентів з різними рівнями стану здоров’я та мотивації на здоровий спосіб життя. |