Анотація до роботи:

Коротєєв М.А. Формування та використання трудового потенціалу аграрного сектора економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

В роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування і використання трудового потенціалу аграрного сектора економіки. Вивчено особливості сучасних демографічних процесів у сільській місцевості та визначено їх вплив на відтворення трудового потенціалу села. Встановлено особливості формування та використання трудового потенціалу в пореформованих аграрних підприємствах.

Визначено перспективи формування чисельності сільського населення і його трудового потенціалу. Здійснено розрахунок перспективної потреби та забезпеченості аграрних підприємств регіону робочою силою в залежності від варіантів економічного зростання. Обґрунтовано напрямки підвищення ефективності використання трудового потенціалу в аграрних підприємствах.

1. Трудовий потенціал аграрного сектора являє собою сукупні трудові можливості галузі, наявні нині й передбачувані на перспективу, що сформовані і формуються у певних виробничих відносинах і умовах відтворення. Трудовий потенціал аграрного сектора в залежності від фази відтворення може бути кількісно представлений відповідно: на стадії формування – чисельністю сільського населення, стадії розподілу – потенційної робочої сили, а на стадії використання – чисельністю зайнятої в галузі робочої сили: працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, фермерських та особистих селянських господарствах населення. Якісний бік трудового потенціалу представлений сукупністю демографічних, професійно-кваліфікаційних, соціальних, психофізіологічних характеристик.

2. Чисельність сільського населення – природної основи формування трудового потенціалу аграрного сектора Черкаської області традиційно характеризується стійкою тенденцією до зменшення. Соціально-економічна криза трансформувала характер демографічних процесів у сільській місцевості. Міграційний відтік, що багато десятиріч був визначальним фактором погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості, з 1992р. трансформувався у міграційний приріст. Подальше зменшення сільського населення відбувається виключно за рахунок посилення його природного скорочення внаслідок зменшення народжуваності та наростання смертності. Основою формування трудового потенціалу аграрного сектора виступає сільське населення у працездатному віці. Чисельність даної категорії населення за період 1990-2003 рр. зменшилась з 339,3 до 315,2 тис. осіб, або на 7,1%. Провідну роль у даному процесі відіграв високий рівень передчасної смертності населення працездатного віку, який з 1999р. став єдиною причиною втрат у чисельності даної вікової групи.

3. Незважаючи на скорочення трудового потенціалу в період 1990-2002 рр. демографічні процеси втратили провідний вплив на формування чисельності зайнятого населення. Основною причиною його зменшення стало скорочення попиту підприємств, установ та організацій на робочу силу, внаслідок спаду обсягів виробництва та падіння купівельної спроможності населення. Інтенсивне зменшення зайнятості населення в сільській місцевості викликало зростання безробіття у всіх його формах, хоча сучасний рівень фіксації не відображає справжніх розмірів даного явища. Основна частина селян, вивільнених з аграрних та інших підприємств і організацій, поповнює групу зайнятих виключно у особистому селянському господарстві. В більшості випадків зайнятість в ньому носить вимушений характер, не забезпечує повного використання трудового потенціалу і не гарантує достатнього рівня доходу, що дає підстави вважати її однією з форм прихованого безробіття.

4. Найбільші обсяги вивільнення населення в сільській місцевості Черкаської області в період 1990-2002рр. відбулися за рахунок скорочення зайнятості в сільськогосподарських підприємствах. Основою для нього виступило значне зменшення потреби у робочій силі в результаті різкого спаду обсягів сільськогосподарського виробництва та зниження його насиченості трудомісткими видами продукції. Поряд з цим аграрні підприємства акумулювали значні обсяги надлишкової чисельності працівників, які перебували у стані прихованого безробіття. Реформування сільськогосподарських підприємств активізувало їх вивільнення, проте відчутний надлишок робочої сили все ще зберігається.

5. Визначальним мотивом утримання надлишкової робочої сили в реформованих сільськогосподарських підприємствах є сподівання керівництва на розширення обсягів виробництва у майбутньому і прагнення зберегти працівників, які перебувають у найбільш продуктивному віці, мають достатній рівень практичного досвіду та кваліфікації і здатні до ефективної праці. Основним контингентом, що в першу чергу підпадає під скорочення стали працівники які характеризуються низьким рівнем конкурентоспроможності та кваліфікації – жінки, молодь, особи передпенсійного і пенсійного віку.

6. Утримання надлишкової чисельності працівників в умовах спаду обсягів виробництва та зниження трудового навантаження стало однією з головних причин неповного використання трудового потенціалу в аграрних підприємствах області. Трансформації в галузевій структурі на користь виробництв, що характеризуються нерівномірною потребою в робочій силі впродовж року, посилили сезонний характер аграрної праці. Різкий спад обсягів виробництва валової продукції сільського господарства у період 1990-1999 рр., що супроводжувався утриманням надлишкової робочої сили обумовив більш ніж дворазове зниження рівня продуктивності праці в аграрних формуваннях Черкаської області. Позитивна тенденція до її зростання, що означилась у 2000-2002 рр., великою мірою обумовлена сприятливими погодно-кліматичними умовами та посиленням процесів вивільнення з реформованих аграрних підприємств нагромаджених обсягів надлишкової робочої сили.

7. Результати розробленого прогнозу свідчать про те, що на перспективу до 2010р. відбуватиметься подальше зменшення чисельності населення у сільській місцевості Черкаської області: за першим варіантом його кількість скоротиться до 580,3 тис. чол., або на 10,9 % порівняно з чисельністю на дату останнього перепису, за другим – до 573,6 тис. чол., або на 11,9 %. На основі результатів демографічного прогнозу визначено перспективи формування трудового потенціалу сільського населення, чисельність якого до 2010 року під впливом очікуваної стабілізації його демографічної основи, – населення в працездатному віці, – зменшиться лише на 2,0%.

8. Можливості формування повної зайнятості трудового потенціалу в сільській місцевості області на перспективу, в першу чергу, визначатимуться параметрами розвитку аграрного сектора економіки. У вирішальній мірі, ріст зайнятості в сільській місцевості, пов’язується з економічним зростанням та збільшенням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних підприємствах. Виходячи з його імовірних варіантів визначено перспективну потребу та забезпеченість аграрних формувань робочою силою.

9. Стратегічним напрямом підвищення ефективності використання трудового потенціалу аграрного сектора виступає формування раціональної продуктивної зайнятості впродовж року. В даному відношенні, важливого значення набуває удосконалення галузевої структури аграрних підприємств шляхом розвитку та підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва, буряківництва та продукції промислової переробки. Зниження рівня сезонності затрат праці забезпечує не лише рівномірне, але й більш повне використання трудового потенціалу, сприяє підвищенню річної продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах та зростанню матеріального добробуту працівників.

Публікації автора:

1. Коротєєв М.А. Демографічні зміни сільського населення Черкаської області // Економіка АПК. – 2000. – № 7. – С. 90-91.

2. Коротєєв М.А. Динаміка чисельності та природного приросту сільського населення Уманського району Черкаської області // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. – С. 180-183.

3. Коротєєв М.А. Основні демографічні тенденції в сільській місцевості Черкаської області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – С. 769-772.

4. Коротєєв М.А. Особливості економічної активності сільського населення центральних областей України // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії / Ред. кол. О.М. Геркіял (відп. ред.) та ін. – К.: Т-во “Знання” України, 2001. – С. 277-281.

5. Коротєєв М.А. Вплив землезабезпеченості на деякі показники діяльності аграрних формувань Черкаської області // Вісник ХДАУ. – 2001. – № 7. – С. 145-148.

6. Здоровцов О.І., Коротєєв М.А., Прасол В.О. Демографічна ситуація у сільській місцевості України і державні заходи щодо її поліпшення // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С.113-119.

7. Здоровцов О.І., Коротєєв М.А. Сільське населення Черкаської області в 2000 році // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. Вип. 53. / Ред. кол. О.М. Геркіял (відп. ред.) та ін. – Умань, 2001. – С. 207-211.

8. Коротєєв М.А. Деякі аспекти розвитку трудового потенціалу аграрних підприємств Черкаської області // Збірник праць Луганського державного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во „Элтон”, 2002. – № 14 (26). – С. 256-259.

9. Коротєєв М.А. Демографічні перспективи формування трудового потенціалу сільського населення Черкаської області // Економіка АПК. – 2002. – № 11. – С. 138-144.