Термінологія нафтогазової промисловості є відкритою системою спеціальних найменувань, що відображає сукупність понять відповідної галузі. Перебуваючи під постійним впливом літературної мови, частиною якої вона є, та системи понять нафтогазової промисловості, аналізована терміносистема постійно еволюціонує і розширює свій функціональний статус. Становлення досліджуваної термінології – це тривалий та багатоетапний історичний процес, що почався з ХІІІ ст. і особливо активізувався після здобуття Україною незалежності у 1991 році. Розвиток терміносистеми проходив шляхом неухильного збільшення кількості найменувань нафтогазової галузі, що відбираються зі складу загальнонаціональної мови, яка є основою досліджуваної термінології. Вплив інтра- та екстралінгвальних чинників зумовив значну кількість запозичень з англійської, німецької, французької та інших мов у аналізованій терміносистемі. Спеціальні назви в межах української термінології нафтогазової промисловості взаємопов’язані і утворюють польову структуру, у складі якої виділяють лексико-тематичні групи, що свідчить про семантичний зв’язок термінів, об’єднаних не за внутрішньомовними, а за зовнішніми щодо мови ознаками. Аналіз лексико-семантичних процесів у складі термінології нафтогазової промисловості доводить, що досліджувана терміносистема є органічною частиною лексичної системи загальнонаціональної мови, оскільки всі тенденції розвитку лексики загальновживаної відбиваються і в термінології. Найбільше поширені в аналізованій термінології гіпер-гіпонімічні та антонімічні відношення сприяють єдності і цілісності цієї історично сформованої та системно організованої сукупності спеціальних понять. Наявність полісемії та омонімії в досліджуваній терміносистемі є свідченням розвитку поняттєвої системи нафтогазової галузі та частковим виявом загальнолінгвістичної тенденції до економії мовних ресурсів. Розвиток синонімічних та варіантних відношень у термінології хоч і стримується нормотвірною діяльністю, проте не усувається повністю, оскільки аналізована терміносистема є відносно відкритою. Для досліджуваної термінології актуальні ті самі способи творення, що й для лексики загальновживаної: лексико-семантичний, морфологічний та синтаксичний. Це пояснюється тим, що ці способи є усталеними і перевіреними у загальнонаціональній мові. Своєрідність спеціальної лексики виявляється в неоднаковій продуктивності названих способів, а також у різній регулярності використання певних словотвірних моделей, у спеціалізації словотвірних засобів для називання окремих лексико-тематичних груп термінів тощо. Назви спеціальних понять нафтогазової галузі виражаються майже всіма самостійними частинами мови та комбінаціями різних частин мови. На сучасному етапі становлення термінології нафтогазової промисловості найбільш актуальними є питання упорядкування та стандартизації. Результати дослідження дають можливість провести роботу щодо уніфікації терміносистеми нафтогазової промисловості на лексичному та граматичному рівнях. Це можна здійснити різними шляхами, зокрема замінивши буквалізми з російських слів термінами українського походження, зменшивши кількість словотвірних варіантів через вилучення непродуктивних словотвірних типів тощо. |