Анотація до роботи:

Яців С.Ф. Формування та розвиток регіонального ринку м’яса. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Львівський державний аграрний університет, м. Львів, 2007.

Узагальнені теоретичні положення щодо сутності кон’юнктури ринку м’яса як складової частини агропродовольчого ринку, розглядаються принципи його функціонування, поняття ефективності ринку. Досліджено стан та особливості розвитку ринку м’яса у Львівській області. Виявлено вплив на його розвиток поведінки різних категорій сільськогосподарських виробників, кінцевих споживачів м’ясопродуктів – населення області.

Обґрунтовані напрями удосконалення організаційно-економічного функціонування ринку м’яса. Сформульовані пропозиції щодо застосування окремих інструментів і методів для його регулювання. Визначені перспективні параметри регіонального ринку м’яса за оптимістичного сценарію його розвитку.

1. Ринок м’яса є складовою частиною агропродовольчого ринку і становить собою систему відносин, пов’язаних із виробництвом і товарообігом сировини для виробництва м’яса (сільськогосподарської продукції – худоби і птиці в живій вазі) і м’ясопродуктів. Його кон’юнктура формується в результаті взаємодії первинного (на м’ясопродукти) і похідного (на сільськогосподарську сировину) попиту, первинної (сільськогосподарської сировини) і похідної (м’ясопродуктів) пропозиції. Значні обсяги натурального виробництва м’яса в господарствах населення помітно впливають на кон’юнктуру ринку м’яса, однак вони не повинні безпосередньо вводитись у параметри цього ринку, оскільки не належать до сфери товарного обігу.

2. Досліджуючи функціонування ринку м’яса, доцільно виділяти інституційну та соціальну його ефективність. Інституційна ефективність характеризує рівень узгодження інтересів різних учасників ринку, що є діловими партнерами; її важливим індикатором може слугувати справедливість (раціональність) розподілу доходів між суб’єктами ринку. Соціальна ефективність ринку характеризується рівнем доступності якісних продовольчих товарів для кінцевих споживачів – населення. При цьому слід виділяти фізичну та економічну (фінансову) доступність продуктів. Фізична доступність продовольства визначається наявністю достатньої його пропозиції, економічна – залежить від рівня цін на продукцію й доходів населення.

3. Ринок м’яса порівняно з іншими продовольчими ринками має найбільший потенціал зростання у вартісному виразі. Це пов’язано зі значно нижчим від рекомендованих норм рівнем споживання населенням м’ясопродуктів та з їх дорожнечею. Витрати домогосподарств Львівської області на м’ясні продукти в останні роки перевищували їх видатки на інші види продовольчих товарів і важливі товарні групи.

4. У формуванні м’ясного балансу Львівської області провідне місце належить господарствам населення. Однак окреслилась тенденція до скорочення утримуваного ними поголів’я тварин і птиці. Вона є закономірною й зумовлена зниженням ролі особистих селянських господарств у формуванні доходів сільських сімей, демографічними чинниками. Наслідком є загрозлива ситуація з формуванням пропозиції на регіональному ринку м’яса, оскільки зростання виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах завдяки розвитку м’ясного птахівництва і свинарства неспроможне у даний час покривати зростання попиту населення на м’ясопродукти.

5. Технологічними чинниками незадовільної економічної ефективності виробництва яловичини і свинини у переважній більшості сільськогосподарських підприємств Львівської області є відносно низька концентрація поголів’я і надто низький рівень продуктивності тварин. Для забезпечення беззбитковості м’ясного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Львівської області за середньорічного поголів’я молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі у 20-50 голів їх середньодобовий приріст повинен перевищувати 620 г, у разі збільшення концентрації поголів’я до 400 голів він не повинен опускатися нижче 500 г. Щоб на підприємстві із середньорічним поголів’ям свиней у 100 голів виробництво свинини було беззбитковим, середньодобовий приріст повинен становити не менше 420 г; можна очікувати на рентабельність м’яса свиней на рівні 20% за середньодобового приросту близько 480 г.

6. Спостерігається зростання вимог споживачів до представлених на регіональному ринку м’ясопродуктів. Підвищується попит на якісну продукцію з високим рівнем переробки м’яса. За результатами проведеного нами опитування населення Львівської області, майже 40% респондентів вкрай незадоволені якістю наявних у даний час у продажу м’ясопродуктів і цінами, за якими вони пропонуються. Понад половина респондентів зазначила, що активно реагуватиме на появу на вітчизняному ринку якісних і доступних за ціною м’ясопродуктів іноземного виробництва. Отже, в імпортерів м’ясопродуктів є широкі можливості для закріплення на українському ринку м’яса після вступу України до СОТ. Вітчизняні виробники повинні вжити енергійних заходів для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції.

7. Тенденція до підвищення рівня споживання м’яса зумовлена помітним зростанням в останні роки реальних доходів населення. Еластичність попиту на м’ясо за доходом у Львівській області є високою, причому вища вона у групах домогосподарств із низькими доходами, тоді як домогосподарства з найбільшими доходами демонстрували нееластичний попит. Водночас нерівномірність розподілу м’ясопродуктів між децильними групами населення Львівської області є значно більшою, ніж диференціація розподілу між ними доходів, яку характеризує індекс Джині. Це означає, що подальший ріст ринку м’яса здійснюватиметься насамперед за рахунок зростання попиту з боку населення з відносно низькими доходами. Прогнозується, що за умови продовження існуючих тенденцій у рості доходів населення рівень споживання м’яса на одну особу у Львівській області у 2010 році зросте до 49 кг, у 2015 році – до 64 кг.

8. Розвиток співпраці господарств населення зі сільськогосподарськими підприємствами дозволить пом’якшити негативні наслідки скорочення поголів’я тварин в особистих селянських господарствах. Перспективним напрямом розвитку м’ясного скотарства є відновлення практики догодівлі в сільськогосподарських підприємствах придбаного в населення молодняку великої рогатої худоби, позитивний ефект матиме закупівля телиць для поповнення основного стада.

9. Розвитку тваринництва у малих формах господарювання (господарствах населення і невеликих фермерських господарствах сімейного типу) сприятиме створення за територіальним принципом обслуговуючих кооперативів, серед важливих функцій яких – організація зоотехнічного і ветеринарного обслуговування, постачання комбікормів і догляд за громадськими пасовищами, представництво виробників на роздрібних і гуртових ринках м’ясопродуктів. Основна ініціатива й сприяння у формуванні кооперативів повинні виходити від представників дорадчих служб, функціонування яких підтримується за рахунок бюджетного фінансування.

10. Формування організованого ринку м’яса передбачає розвиток мережі гуртових ринків. Створення спеціалізованих осередків гуртової торгівлі м’ясом забезпечить належні умови для реалізації продукції за справедливими цінами, контроль за якістю продуктів сприятиме розвитку міжрегіональної і міждержавної торгівлі. Інший елемент ринкової інфраструктури – біржова торгівля м’ясом (тушами великої рогатої худоби і свиней) – забезпечуватиме здійснення інтервенційних операцій Аграрного фонду. Ці операції виступатимуть одним з основних важелів впливу держави на кон’юнктуру ринку м’яса.

11. Механізм регулювання ринку м’яса формується зі системи адміністративних й економічних важелів, які застосовуються як державними органами (державне регулювання), так і суб’єктами ринку м’яса (інтеграційне регулювання). Державне регулювання передбачає пряме втручання державних органів у товарообмінні операції, фінансову підтримку сільськогосподарських виробників, розробку норм і стандартів якості продукції й контроль за їх дотриманням. Інтеграційне регулювання передбачає погоджувальні дії суб’єктів ринку в рамках вертикальних інтеграційних структур, вплив на розвиток м’ясопродуктового підкомплексу та ринку м’яса діяльності національних і регіональних асоціацій виробників.

12. Важливим елементом інтеграційного регулювання ринку м’яса повинен стати розвиток співпраці між сільськогосподарськими виробниками і переробними підприємствами. З цією метою пропонується укладати довготермінові (на період не менше року) контракти між переробними підприємствами, з одного боку, та окремими сільськогосподарськими підприємствами й кооперативами, утвореними особистими селянськими і невеликими фермерськими господарствами, з іншого. Контракти повинні передбачати обсяг сировини, яку планує закупити переробне підприємство у виробника, терміни поставки худоби, причини, через які переробне підприємство може зменшити обсяги закупівлі худоби, коридор цін, за якими здійснюватиметься розрахунок, відповідальність сторін за невиконання умов контракту.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Яців С. Особливості динаміки параметрів ринку м’ясопродуктів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2005. - № 12. – С. 320-325.

2. Яців С. Співпраця особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств у виробництві продукції тваринництва // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2006. - № 13. – С. 489-495.

3. Яців С.Ф. Сільськогосподарські підприємства на вітчизняному ринку м’яса // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. – №62 (85). – С. 224-227.

4. Яців С.Ф. Соціальні аспекти розвитку ринку м’яса // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. – Вип. 36. – Харків: ХНТУСГ, 2006. – С. 383-387.

5. Яців С.Ф. Оцінка ефективності функціонування агропродовольчого ринку: вибір критеріїв // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 226. Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 74-80.

Стаття у колективній монографії

6. Яців С.Ф., Шавалюк О.І. Ефективність функціонування та соціальні аспекти розвитку ринку м’яса // Аграрна політика в умовах ринкової трансформації економіки агропромислового комплексу: Колективна монографія / За заг. ред. П.С. Березівського. – Львів: Львівський держ. аграр. ун-т, 2006. – С. 250-253 (автором проведений аналіз споживання м’яса у домогосподарствах Львівської області, опрацьовані соціальні аспекти функціонування ринку м’яса).

Статті у матеріалах науково-практичних конференцій

7. Яців І., Яців С. Причини і наслідки динаміки цін на сільськогосподарську продукцію // Аграрна наука і освіта на початку третього тисячоліття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Т. 2. – Львів: Львівський державний аграрний університет, 2001. – С. 95-101. (автором опрацьована інформація про динаміку цін на основні види сільськогосподарської продукції)

8. Яців І.Б., Яців С.Ф. Дослідження формування пропозиції сільськогосподарської продукції // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., Житомир, 3-5 березня 2005 р. – Ч.3. – Житомир: Державний агроекологічний університет, 2005. – С. 94-97 (автором проаналізовані тенденції виробництва продукції тваринництва).

9. Яців С. Розвиток тваринництва в особистих селянських господарствах // Теорія і практика розвитку АПК: Міжнар. наук.-практ. форум, 19-20 верес-ня 2006 р. – Т. 1. – Львів: Львів. держ. агроуніверситет, 2006. – С. 361-366.