У дисертації здійснено теоретичні узагальнення та обґрунтовано теоретико-методологічні та практичні підходи до розв’язання проблеми забезпечення, вдосконалення механізму формування та підвищення ефективності розвитку інфраструктури аграрного ринку з метою вдосконалення товаропотоків. Здійснені дослідження дали змогу зробити певні висновки. 1. Механізм реалізації й збуту продукції сільського господарства в регіоні варто будувати на основі політико-правових, соціально-економічних та виробничо-господарських відносин шляхом створення й розвитку ринкової інфраструктури. Її теоретичною та практичною базою в агропромисловому комплексі є наукові дослідження вчених. Аналіз відомих визначень сутності категорії “інфраструктура аграрного ринку” і власні дослідження автора дали підстави для обґрунтування висновку про доцільність її розгляду як системи суб’єктів господарювання усіх форм власності, що обслуговують ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки для задоволення в ній суспільних потреб у необхідних масштабах, забезпеченні оптимізації руху товаро-грошових потоків усіх суб’єктів агропромислового комплексу. 2. У дисертації запропоновано модель організації інфраструктури аграрного ринку регіону, що охоплює маркетингове, інформаційно-консультативне, фінансово-кредитне, соціальне та екологічне середовище. Приділено увагу аналізу функціонування суб’єктів ринкової інфраструктури в кожному середовищі з урахуванням впливу факторів її розвитку. 3. Становлення інфраструктури аграрного ринку під час докорінних перетворень організаційних структур, виробничих зв’язків та відносин власності потребує розробки та обґрунтування науково-методологічних підходів цього процесу. Серед них виокремлено: генерацію товарних потоків і цінової політики; розробку нормативно-законодавчої бази регулювання аграрних відносин, що виникають в інфраструктурному середовищі; максимальну завантаженість його потужності; застосування принципу об’єктивності та системності тощо. Акцентовано проблему оцінки результативності функціонування інфраструктурних агроформувань на основі визначення натурального, якісного та вартісного показників. 4. Ефективний розвиток інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області передбачає детальне дослідження передумов виникнення, тенденцій змін результативності функціонування інфраструктурних агроформувань. На основі визначення особливостей становлення й організації діяльності інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції обґрунтовано необхідність її комплексного вивчення в аспекті окремо взятого обслуговуючого елемента та їх сукупності в цілому із прорахуванням різних варіантів взаємодоповнення, взаємодопомоги та взаємозаміщення. 5. Організована, цивілізована ринкова інфраструктура стимулює оптимальні обсяги виробництва та забезпечує реалізацію сільськогосподарської продукції. З огляджу на це запропоновано розглядати механізм формування та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку з урахуванням сукупної пропозиції й попиту. 6. Сільське господарство Івано-Франківської області розвивається в адміністративно-територіальному регіоні, де впродовж пострадянського періоду відбулися суттєві зміни у співвідношенні продукції, яка виробляється аграрними підприємствами й господарствами населення, в бік істотного переважання частки останніх. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що основними каналами реалізації сільськогосподарської продукції для приватного сектора й аграрних підприємств стали заготівельні організації та переробні підприємства, посередницькі організації, продовольчий ринок, комерційні структури, підприємства інших видів діяльності. Значна частка вирощеної господарствами населення продукції не реалізується, використовується для власного споживання й згодовування домашній худобі та птиці через недостатньо широкий та ефективний вибір каналів збуту. 7. Дестабілізуючим фактором, що стимулює і водночас стримує збут, є ціна. Найвигіднішим місцем реалізації, згідно цінового критерію, для сільськогосподарських підприємств та господарств населення залишається ринок та торговельна мережа. Проте продаж за економічно привабливими цінами потребує додаткових витрат, але значна частина суб’єктів аграрного ринку, за відсутності капіталу та умов зберігання продукції, змушена продавати її різноманітним посередникам. Це не стимулює виробництво і гальмує соціально-економічний розвиток села та залишає в програші не тільки виробників, але й споживачів. 8. Найбільшу частку в структурі агроформувань Івано-Франківщини становлять заготівельні пункти. У процесі дослідження в деяких районах області виявлено невідповідність їх кількості та пропускної здатності й виробничих потужностей району. Аналіз пропускної здатності заготівельних пунктів молока виявив їх ефективну роботу в Калуському та Тлумацькому районах, де надається перевага не кількісному нарощуванню пунктів, а оптимізації їх діяльності. У Рожнятівському та Рогатинському районах упродовж аналізованого періоду відбулося збільшення показника пропускної здатності заготівельних пунктів м’яса за рахунок значного підвищення результативності роботи при їх стабільній кількості. 9. З метою забезпечення ефективного становлення та розвитку інфраструктури аграрного ринку розроблено економіко-математичну модель кількісної зміни інфраструктурних агроформувань, що враховує потребу нарощування прибутку виробників сільськогосподарської продукції під час її реалізації. Обумовлено низку обмежень, пов’язаних із максимально можливими обсягами реалізації продукції у порівнянні з обсягами виробництва, пропускною здатністю каналу збуту, попитом на цей вид продукції як у кількісному, так і вартісному вираженні, виробничою собівартістю та реалізаційними цінами у певному адміністративному районі за визначеним каналом продажу. В результаті проведених розрахунків виявлено диспропорції в кількості заготівельних пунктів молока та м’яса й визначено їх оптимальну чисельність за адміністративними районами області. 10. Формування організованої інфраструктури аграрного ринку, забезпечення захисту сільськогосподарських виробників, в тому числі господарств населення, передбачає розвиток ефективної біржової торгівлі на засадах прозорості, відкритості й рівних умов для всіх учасників ринкового середовища. Це дасть можливість зменшити тіньовий аграрний сектор, налагодити механізм ринкового ціноутворення, легалізувати товаропотоки сільськогосподарської продукції, скоротити бартерні операції тощо. Сприяння становленню біржового ринку в області забезпечуватиме інтервенційні операції аграрного фонду. Вони стануть одним із основних важелів впливу держави на розвиток та кон’юнктуру ринку сільськогосподарської продукції. |