Анотація до роботи:

Коломієць О.В. Формування системи стратегічного управління регіоном в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління – Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено формуванню системи стратегічного управління регіоном, що відповідає умовам розвитку суспільства та новому статусу регіону як соціально-економічної системи. Розглянута сутність базових понять дослідження – «регіон» та «регіональне управління», проведений аналіз моделей регіонального управління в Європі, Росії й Україні, у результаті якого визначена роль регіонального управління за сучасних умов та новий статус регіону як соціально-економічної системи, методів регіонального управління, а також – аналіз нестабільності зовнішнього середовища регіону. З урахуванням результатів аналізу запропоновано формувати систему управління регіоном в Україні на базі системи управління за «слабкими сигналами». Зазначена система управління адаптована до процесу управління регіоном: визначені універсальні характеристики системи управління за «слабкими сигналами», розглянутий процес організації функціонування цієї системи у контексті регіонального управління в теоретичному аспекті, а також детально розроблена технологія її впровадження. Обґрунтовані пропозиції щодо впровадження сформованої системи у Донецькому регіоні, а також наведений приклад впровадження ситуаційного центру у Донецькому обласному військовому комісаріаті.

У дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення науково-прикладного завдання обґрунтування організаційних підходів до формування системи стратегічного регіонального управління в Україні, як важливої ланки механізму державного управління.

Основні висновки і результати дослідження зводяться до наступного:

1. Поняття «регіон» становить три основні аспекти розгляду цього об'єкту: як територіального утворення, як частини соціальної й адміністративної системи і як окремої економічної системи. В Україні під регіоном розуміють територію у межах адміністративних границь України, що характеризується наявністю політико-адміністративних органів управління, тобто – область.

2. Регіон може характеризуватися різним рівнем цілісності і являти собою як цілісне системне утворення, так і структурне, що характеризується сукупністю частин, залежно від визначеної мети і характеристик процесу регіонального управління.

3. Регіональне управління – це процес забезпечення регіонального розвитку. Процес регіонального управління характеризується наявністю двох суб'єктів управління, що мають єдину мету. Характер розподілу повноважень між цими суб'єктами визначає рівень складності регіону як системи: авторитарне управління характеризує розгляд регіону як простої системи, а демократичне – як складної.

4. Управління регіоном як складною соціально-економічною системою характеризується адаптацією регіону до чинників зовнішнього середовища і збільшенням сукупного потенціалу регіону з метою забезпечення стабілізації і прогресивного розвитку регіону як системи.

5. Аналіз основних геополітичних центрів, що здійснюють прямий вплив на розвиток України, свідчить про тенденцію збільшення самостійності регіонів, про децентралізацію управління на рівні національних держав. Аналіз також дозволяє зробити висновок про новий статус регіону як складної системи, характерний для сучасного демократичного суспільства.

6. Новий статус регіону як складної системи визначає необхідність формування стратегічних методів управління, що реалізують функцію визначення мети діяльності регіону.

7. Аналіз сучасних методів регіонального управління свідчить про відсутність комплексу методів стратегічного регіонального управління і про домінування методів оперативного управління окремими елементами регіону.

8. Аналіз нестабільності зовнішнього і внутрішнього середовища регіонів України, проведений із застосуванням методики І.Ансофа, підтвердив необхідність застосування методів стратегічного управління, заснованих на гнучких експертних рішеннях. В якості системи стратегічного регіонального управління, що відповідає вимогам зовнішнього середовища на сучасному етапі, була обрана система управління «за слабкими сигналами».

9. Запропоновано інструмент, що забезпечує практичне впровадження системи управління «за слабкими сигналами» для регіону. Він базується на використанні ситуаційного центру (візіонаріуму).

Запропонований ситуаційний центр як спеціальний науково-аналітичний підрозділ облдержадміністрації включає наступні функціональні одиниці: координаційний відділ, експертний відділ, відділи збору первинної й вторинної інформації, оперативний відділ актуалізації інформаційної бази даних і відділ первинної обробки та фільтрації інформації.

Формування регіонального ситуаційного центру включає розгляд питань інформаційного, кадрового, методичного, програмного і технічного забезпечення.

10. Система управління «за слабкими сигналами» інтегрована до загальної структури управління регіоном і характеризується як структура матричного типу. Кожне засідання ситуаційного центру ідентифікується як проект, що на виході має реалізацію деякої активної чи пасивної реакції регіону на зміни у його зовнішньому і внутрішньому середовищі.

11. Впровадження системи управління за «слабкими сигналами» та запропонованих технологій її функціонування у Донецькому обласному військовому комісаріаті дозволило істотно збільшити якість та швидкість управлінських рішень, що приймаються. Практичним інструментом впровадження системи був ситуаційний центр, який функціонує по напрямках мобілізаційної готовності та учбово-призовної роботи. Досвід успішного впровадження дає підставу рекомендувати систему управління “за слабкими сигналами” та запропоновані технології управління до реалізації на регіональному рівні.

Публікації автора:

1. Коломієць О.В. Особливості управління регіоном у сучасних умовах // Менеджер. - №2. – 2002. – С. 28-31.

2. Поважный А.С., Коломиец А.В. Организационный и кадровый аспекты создания регионального ситуационного центра // Освіта і управління. - №4. – 2002. – С. 20-27.

Особистий внесок: розроблено методику організації регіонального ситуаційного центру.

3. Коломієць О.В. Вибір оптимальної системи стратегічного управління для регіонів України // Управління сучасним містом. - №7. - 2002. – С. 15-22.

4. Коломиец А.В. Функционирование регионального ситуационного центра (на примере военного комиссариата Донецкой области) // Менеджер. - №5. – 2002. – С. 182-189.

5. Поважний О.С., Коломієць О.В. Формування регіонального ситуаційного центру: забезпечення необхідними видами ресурсів // Економіка України. - №3. – 2003. – С. 41-45.

Особистий внесок: аргументовано напрямки забезпечення ситуаційного центру необхідними видами ресурсів.

6. Коломієць О.В. Регіональний ситуаційний центр як інструмент прийняття якісних управлінських рішень: [За матеріалами Всеукраїнської наукової конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 22-23 травня 2003)] // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – 2003. – вип.1(20). – С. 521-527.