Анотація до роботи:

МАЗУРОК В.Г. Формування системи понять еколого-економічного змісту в процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2007.

У дисертації досліджуються проблеми виникнення і розвитку еколого-економічної освіти, філософсько-світоглядні, природничо-наукові, соціально-культурні, теоретико-регулятивні, педагогічні засади формування цілісної, логічно організованої системи взаємодії природи і суспільства. Розкрито методику поетапного формування, форми, засоби та методи, що забезпечують формування системи еколого-економічних понять у студентів технічного коледжу. Визначено підходи до відбору, структурування та інтеграції змісту природничих та економічних дисциплін; конструювання процесу навчання при формуванні понять еколого-економічного змісту у студентів технічного коледжу. Основними (системоутворюючими) поняттями еколого-економічного змісту виділено: „оточуюче людину середовище”, „дія на оточуюче людину середовище”, „еколого-економічна ситуація” і „раціональне природокористування”. У процесі розробки методики поетапного формування понять визначено основні ідеї курсів природничих та економічних дисциплін: гармонізації відносин у системі “суспільство-природа” як умови збереження біосфери, безперервності і взаємозумовленості екологічних і економічних проблем. Ці світоглядні ідеї поєднуються у значеннєві блоки системи засвоюваних понять. Експериментально підтверджено, що в контексті своєї міждисциплінарності поняття еколого-економічного змісту сприяють інтеграції загальної і еколого-економічної освіти студентів технічного коледжу.

Результати дисертаційного дослідження дозволили сформувати такі загальні висновки:

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у формуванні системи еколого-економічного змісту в процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань та дали підстави сформулювати такі висновки:

1. У реалізації ідей сталого розвитку екологія перетворюється на науково-освітній і конструктивно-прикладний напрям збереження і раціонального використання природно-усталеного середовища життєдіяльності суспільства. У дослідженні зміст еколого-економічної освіти зорієнтований на створення освітньо-пошукової опори та природовідповідних дій, які допомагають підтримувати і гармонізувати відчуття внутрішньої спорідненості людини і довкілля. Закладається основа не тільки засвоєння понять і окремих знань еколого-економічного змісту, але й формування вмінь об’єднувати ці знання для створення цілісної картини навколишнього світу, розвитку еколого-економічної культури в особистій свідомості.

На основі аналізу філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної і спеціальної літератури у дисертації зроблено висновок щодо важливості наукового пошуку ефективних шляхів підвищення професійно-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах технічного профілю.

2. Розроблена модель формування системи еколого-економічних понять забезпечила сформованість поняттєво-термінологічного апарату еколого-економічного змісту освіти майбутніх фахівців, яка розглядається як педагогічно обгрунтована система еколого-економічних знань і умінь, досвіду екологічно орієнтованої діяльності та ціннісних орієнтацій, засвоєння яких сприяє формуванню екологічної культури особистості, підготовленої до збереження довкілля і гармонізації навколишньої дійсності. Особливого значення ці положення набувають при підготовці студентів технічного коледжу, зокрема щодо впровадження нових підходів до розробки змісту, ефективних форм і методів екологічно орієнтованого навчання.

3. Визначено та експериментально перевірено ефективність поетапної методики, форм, засобів та методів формування системи понять еколого-економічного змісту. У ході дослідження були визначені такі особливості методичного підходу до формування понятійних знань: формування понять у курсах природничих предметів та спецкурсі „Раціональне природокористування” здійснювалося з опорою на загальнодидактичні принципи; при формуванні понять за основу було прийнято раціональне сполучення індуктивного, дедуктивного й інвективного підходів; процес формування основних понять має багатоетапний характер; специфіка роботи з засвоєння понять у курсах природничих предметів та спецкурсі „Раціональне природокористування” в технічному коледжі проявляється у широкому застосуванні міжпредметних інтегративних зв’язків; найбільша ефективність у засвоєнні понять досягається при залученні студентів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності (при цьому пріоритет надається практичній діяльності).

4. У процесі дослідження виявлено та обгрунтовано систему еколого-економічних понять у процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу. Поняттями еколого-економічного змісту є ті, що визначають господарський механізм впливу людини і матеріальних продуктів її діяльності на навколишнє середовище й економічні наслідки його впливу на людину і систему економічних відносин для оптимізації взаємин у системі „суспільство-природа”. Як основні (системотвірні) поняття еколого-економічного змісту природничих дисциплін у дослідженні виділено такі: ”оточуюче людину середовище”, ”дія на оточуюче середовище людини”, „еколого-економічна ситуація” і „раціональне природокористування”.

5. Розроблено структуру і зміст інтегрованого спецкурсу “Раціональне природокористування” та методичні рекомендації щодо процесу вдосконалення формування системи понять еколого-економічного змісту. Виділення понять здійснено на основі трьох конструктивних (змістовних) ліній, що визначають явища (процеси) екологізації, соціологізації, економізації. Кожна лінія позначає механізми взаємин у системі “ людина – природа – суспільство” в їх обумовленому сутнісному обсязі й змісті, розкриває різні сторони цих явищ. Будучи інтегральним ядром, вони дають змогу упорядкувати і згрупувати елементи змісту виділених понять, показавши їхню опорну роль у формуванні цілісних, системних знань щодо взаємодії суспільства і природи в курсі природничих дисциплін та інтегрованому спецкурсі.

6. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність розробленої моделі та поетапної методики. Рівень засвоєння понять в експериментальних групах визначався на основі обґрунтованих критеріїв. Встановлено, що в контексті своєї міждисциплінарності поняття еколого-економічного змісту сприяють інтеграції загальної й еколого-економічної освіти на різних рівнях. Це покращує засвоєння і узагальнення навчального матеріалу, надає йому практичної спрямованості, виключає збільшення обсягу навчальної інформації. Статистична обробка даних дає підставу стверджувати достовірність кількісних результатів, значну відмінність у рівні засвоєння і систематизації знань про соціально-економічні фактори впливу на навколишнє середовище між експериментальними і контрольними групами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів еколого-економічної освіти студентської молоді. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо в удосконаленні методики формування еколого-економічного поняттєвого апарату, зокрема розробки його комп’ютерної підтримки у дисциплінах еколого-економічного змісту, підготовці навчально-методичної літератури нового покоління тощо.

Публікації автора:

1. Мазурок В. Формування змісту еколого-економічної освіти в системі природничих дисциплін старшої школи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2005. – № 2. – С. 79-85.

2. Мазурок В. Еколого-економічна підготовка учнівської молоді як педагогічна проблема // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. – Вип. 7. – Київ: КиМУ, 2005. – С. 149-165.

3. Мазурок В. Педагогічні умови формування системи понять еколого-економічного змісту // Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету: Оновлення змісту форм та методів навчання та виховання в закладах освіти. – Вип. 33. – Рівне, 2006. – С. 103-112.

4. Плахотнік О., Мазурок В. Розвиток безперервної географічної та екологічної освіти в контексті інтеграції і реформування // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, спеціальний випуск. Педагогіка. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 301-310.

5. Мазурок В. Взаємозв’язок екологічної та економічної освіти в процесі професійної підготовки // Актуальні проблеми гуманітарної освіти. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Київ – Кременець: РВЦ, КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2006. – С. 128-133.

6. Мазурок В. Розвиток теоретичних підходів до еколого-економічної освіти // Збірник матеріалів науково-практичної конференції. Кременець: РВЦ, КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2006. – С. 125-128.

7. Мазурок В.Г., Плахотник О.В. Экологические знания как основа содержания современного образования // Материалы Республиканской научно-практической конференции „Стратегии развития системы общего среднего образования”. – Ташкент, 2006. – С. 52-55.

8. Мазурок В. Навчально-методичні рекомендації до факультативного курсу „Раціональне природокористування”. – Кременець: Видавничий центр Кременецького гуманітарного-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, 2004. – 32 с.