Необхідність підвищення ефективності господарювання вітчизняних підприємств в умовах ринкового реформування економіки вимагає забезпечення планомірності їх розвитку. У зв'язку з цим зростає значення вдосконалення теоретичних і методичних засад формування системи планування на промислових підприємствах та забезпечення безперервного її функціонування. Узагальнення теоретичних та методологічних засад планування на підприємстві дало змогу довести, що планування можна вважати системою лише в тому випадку, якщо сукупність дій по впливу суб'єкта на об'єкт планування здійснюється шляхом реалізації об'єктивно необхідних функцій, які спрямовані на підтримування постійної пропорційності його розвитку. Формування системи планування передбачає вибір типу системи планування, розробку концептуальних положень щодо формування та функціонування системи планування, а також створення кожної з підсистем планування шляхом визначення сукупності функцій планування з урахуванням принципу функціональної повноти системи. Сучасні умови функціонування підприємств зумовлюють необхідність спільного використання планування за новими напрямами діяльності (планування розвитку) і планування за напрямами діяльності, які вже існують (планування функціонування), особливості співвідношення яких визначають певні типи системи планування. Методичні рекомендації щодо вибору типу системи планування передбачають врахування впливу груп факторів, які характеризують внутрішню специфіку підприємства та галузеві тенденції його розвитку з наступним оцінюванням ступеня відповідності вимогам, які висуваються кожною з груп до певного типу системи планування. Подоланню недоліків реалізації планування, виявлених на вітчизняних промислових підприємствах, сприятиме проведення оцінки стану планування, що ґрунтується на співставленні фактичних функцій планування з об'єктивно необхідними за допомогою обґрунтованого в дисертації інтегрального показника, який характеризує ступінь їх відповідності тим, що мають реалізовуватися в умовах господарювання, які склались. Такий підхід дасть можливість оцінити існуючий стан системи планування та виявити резерви його вдосконалення. Ефективність здійснення планування на підприємстві в значній мірі залежить від того, наскільки системно і послідовно виконуються його функції та в якій мірі вони охоплюють об'єкт планування. Вдосконалення системи планів та методичного підходу до реалізації процесу планування безпосередньо пов'язане зі знаходженням залежності між елементами системи планування та етапами реалізації процесу планування, а також структурою системи планів. Процес планування має базуватися на розподілу сфери планування за різними напрямами діяльності з подальшим узгодженням цілей, заходів та ресурсів щодо цих напрямів, а також враховувати розмежування обов'язків з формування цілей, стратегій і планів підприємства між рівнями управління. Природа корпоративного управління породжує неоднозначність і суперечливість цілей груп, зацікавлених у діяльності підприємства. Усунення протиріч між ними необхідно здійснювати шляхом обговорення цілей, заходів і ресурсів за новими та вже існуючими напрямами діяльності. Запропоновані методичні рекомендації щодо узгодження цілей і заходів за різними напрямами діяльності та розподілу ресурсів між ними ґрунтуються на використанні теорії ігор, що дасть можливість підвищити ймовірність досягнення головної мети підприємства. Подальші напрями дослідження проблем планування пов'язані з розробкою науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення та перспектив розвитку системи планування на вітчизняних підприємствах і полягають у розробці методичних підходів до мотиваційного впливу на суб'єктів планування. |