1. Теоретично обґрунтовано, що важливість норм і нормативів у сільському господарстві за умов ринкової трансформації зростає. Це зумовлено посиленням впливу конкурентного середовища в аграрному секторі, що робить актуальним його орієнтацією на інноваційний шлях розвитку та технологічне оновлення. У конкурентному середовищі зростає потреба у досконалій організації виробництва, стратегічному і оперативному плануванні, моделюванні ефективних систем мотивації праці та управління тощо. Але це відбувається за умови обмеженості виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств, тому їх раціональне використання стає життєво необхідним, як стратегія адаптації до кардинальних змін економічної системи. Нормування живої та уречевленої праці виконує функцію еталону щодо виміру спроможності підприємств до функціонування в умовах посилення дії зростаючої кількості чинників впливу зовнішнього середовища. Кількість та багатогранність норм і нормативів, вимоги до їх наукової обґрунтованості, їх взаємозалежність і взаємодоповнення дають підстави стверджувати про їх системну дію. Системність норм і нормативів праці, зокрема у рослинництві, є закономірним етапом їх тривалої еволюції та логічним результатом певного напряму вітчизняної економічної думки. 2. Встановлено, що термін “нормування праці”, з огляду на трансформаційні зміни, що відбулися в сільському господарстві, варто визначити як процес встановлення оптимального співвідношення затрат ресурсів живої та уречевленої праці в умовах їх обмеженості для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва. З метою удосконалення існуючої класифікації норм і нормативів її слід доповнити такими класифікаційними групами, як умови праці (нормальні, тяжкі та шкідливі, особливо тяжкі та особливо шкідливі) та за оперативним часом робочої зміни (годинна, змінна, добова, місячна). Із класифікації норм за ступенем деталізації доцільно, навпаки, вилучити один пункт – “по елементні”, оскільки поелементною можна вважати будь-яку деталізацію, починаючи з мікроелементної, а саме – трудовий рух, трудову дію, трудовий прийом, трудову операцію. 3. Запропоновано вважати, що місія системи норм і нормативів у рослинництві визначається не тільки її економічним впливом на виробничі процеси у сільському господарстві. Посилюються її зв’язки із соціальною та екологічною сферами діяльності людини, що опосередковується через норми і нормативи величин соціальних умов життя і нормативів та стандартів охорони довкілля, на основі яких формується директивна нормативна база. В умовах сучасних аграрних відносин економічні, екологічні та соціальні норми і нормативи характеризуються функціональними системними зв’язками між собою, що зумовлює необхідність розглядати їх у нерозривному взаємодоповненні і взаємодії. 4. Аналіз організації нормування праці у рослинництві підтвердив його позитивний вплив на економічний та соціальний стан господарств, охоплених даним дослідженням, що виявляється у зниженні собівартості продукції, заощадженні пального, зменшенні трудомісткості механізованих та ручних польових робіт, оптимізації робочих процесів та операцій, зростанні умотивованості праці. Проте концепція технологічного динамізму, що базується на безперервному використанні інновацій, застосуванні нових машин та механізмів, удосконаленні технологій вирощування сільськогосподарських культур при різних рівнях ресурсного забезпечення, створює потребу у нових нормативних матеріалах та вимагає принципово інших методик їх розробки. 5. Емпірично підтверджено, що агрокліматичні особливості Поліського регіону безпосередньо визначають дію нормоутворюючих чинників. Це позначається на величині чистої годинної продуктивності сільськогосподарської техніки. Постійні індикатори природних умов, що залежать не від агробіологічних та інших чинників, а від регіону, де вони історично знаходяться, це розмір полів та їх конфігурація, довжина гону, рельєф, наявність перешкод, механічний склад ґрунту. Вони суттєво збільшують кількість витраченого пального при вирощуванні сільськогосподарських культур та прискорюють фізичний знос сільськогосподарської техніки у порівнянні з іншими природно-кліматичними зонами. 6. Запропоновано вдосконалити методику нормування живої праці на ремонтних роботах у рослинництві шляхом застосування методу укрупненого нормування, оскільки галузь зазнає значних втрат через недостатній технічний ресурс вітчизняної техніки, зношеність машинно-тракторного парку, низьку якість ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. Збільшення різноманітності виконуваних робіт сприяє зростанню кількості норм і нормативів праці, що є першопричиною ускладнення та необхідності удосконалення існуючих методик нормування ремонтних робіт. Запропонований методичний підхід базується на встановленні степеневої залежності часу, необхідного для ремонту, від фізичних параметрів вузлів або агрегатів. Формалізацію цієї залежності доцільно здійснювати за допомогою апроксимуючої функції, яка віддзеркалює загальну тенденцію зміни обраного ряду за допомогою алгебраїчних формул. 7. В процесі дослідження обґрунтовано методичний підхід до нормування живої та уречевленої праці у рослинництві шляхом визначення нормативної собівартості продукції із розробкою автоматизованих технологічних карт ресурсного забезпечення виробництва рослинницької продукції. Метод дозволяє за короткий термін моделювати різні за ресурсомісткістю технології вирощування сільськогосподарських культур, підібрати оптимальний склад машинно-тракторного парку, планувати витрати, розраховувати прибуток, а отже, обґрунтувати управлінське рішення, що забезпечує високий рівень рентабельності виробництва. Автоматизовані карти ресурсного забезпечення можна розробляти для різних за рівнем інтенсивності технологій з визначенням основних показників економічної ефективність виробництва продукції. 8. Доведено, що недосконалість існуючого нормативно-інформаційного середовища у рослинництві зумовлена недостатнім урахуванням впливу інституціонального середовища, яке потенційно спроможне за допомогою системної підпорядкованості перетворити нормування живої і уречевленої праці на вагомий ресурсозаощадливий важіль управлінння виробничими процесами. Формування інституціонального середовища системи норм і нормативів у рослинництві забезпечить синергійну взаємодію економічних, соціальних та екологічних чинників усталеного розвитку аграрного сектора. Для успішного функціонування системи нормування праці у рослинництві запропоновано створити на базі регіональних науково-дослідних центрів продуктивності АПК інформаційно-консалтингову службу нормування праці у сільськогосподарських підприємствах з функцією навчання та перепідготовки кадрів, відновити статистичну звітність по праці. Це можливе лише на основі взаємодії наукових установ, вищих аграрних навчальних закладів, дорадчих служб, громадських та екологічних організацій. 9. Запропоновано одночасно з традиційними методами автоматизації (створення автоматизованих робочих місць з використанням нових програмних методик для нормування живої та уречевленої праці) застосовувати інноваційний підхід до автоматизації збору даних, який діє на базі сучасних телекомунікаційних систем. Це дозволить перейти на безтекстову технологію автоматизованого накопичення та систематизації необхідної інформації. Дослідження дозволили визнати доцільним та ефективним використання таких систем для визначення неоднорідних за різними нормоутворюючими чинниками ділянок поля, що спонукає до локальної їх обробки. Агрозаходи, пов’язані з локалізацією окремих технологічних процесів, позитивно впливають на екологічний стан довкілля, що особливо суттєво при внесенні отрутохімікатів та мінеральних добрив. Але вони, в свою чергу, вимагають принципового переосмислення основ науково-технічного нормування. |
