У дисертації здійснено дослідження необхідності формування системи інформаційного середовища для розвитку підприємництва в Україні та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному середовищі. 1. Стрімке зростання значення інформації в нашому житті дає підстави говорити про її якісно нову роль в соціально-економічному розвитку сучасного суспільства. Значення інформації в сучасному виробництві знаходить прояв у впливі на підвищення загальної ефективності суспільного виробництва, забезпечення прискореного обігу фінансового, виробничого і товарного капіталу у відтворювальному циклі, структуру економіки та зайнятості; характер конкуренції; прискорення трансакцій; появу нових видів продукції. 2. Державне регулювання сфери інформаційного забезпечення підприємництва зумовлюється пануванням ринкових відносин, яке може породжувати викривлення інформації; всеохоплюючим проникненням інформації у всі сфери людської діяльності, необхідністю формування єдиних інформаційних мереж; входженням України в глобальне інформаційне середовище. 3. Регулюючі функції держави в сфері інформаційного забезпечення спрямовані на: створення інститутів інформаційної інфраструктури; визначення основних правил акумулювання та доступу до цієї інформації. В сукупності інститутів інформаційної інфраструктури можна виділити як традиційні (тобто такі, які вже тривалий час функціонують в країнах) та сучасні (бурхливий розвиток яких зумовлений потребою більш інтенсивного інформаційного забезпечення). 4. Ефективне функціонування системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в країні може бути забезпечено тільки на основі продуманого поєднання державного регулювання, дії ринкових механізмів та широкого кола громадських організацій. Особлива роль належить державі у забезпеченні доступності інформації, формуванні механізмів захисту інформації, сприянні розвитку таких сфер інформаційної діяльності як освіта, наукові дослідження, система поширення науково-технічної інформації, які потребують певної фінансової та організаційної підтримки держави. 5. Інформаційна сфера представляє собою такий сегмент сучасної економіки, субєкти якого здійснюють свою діяльність з приводу одержання, використання, поширення чи зберігання інформації, а також технічного обслуговування цих процесів. Інформаційна сфера поділяється на два сектори: перший – сектор інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), результатом діяльності якого виступають технічні засоби, програмне забезпечення тощо; другий – сектор інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), результатом діяльності в якому стають інформаційні ресурси в будь-якому вигляді: віртуальні або на технічних носіях (книги, журнали, документи, дискети, фільми тощо). 6. Стан розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій в Україні є невисоким порівняно з розвиненими країнами світу. Водночас, протягом останніх років в країні зростає кількість телефонних номерів на душу населення, користувачів мобільного звязку, послуг Інтернету серед підприємств та окремих споживачів. Спеціальної державної підтримки потребує сектор виробництва технічних засобів для акумуляції та передачі інформації, що може визначати спеціалізацію країни та її конкурентні переваги на світовому ринку. Перспективним напрямом сучасної інформаційної діяльності виступає електронна комерція, для розвитку якої необхідні певні інституційні передумови, врахування міжнародних норм регулювання електронного бізнесу та вироблення власних правил розвитку цього сегменту ринку. 7. В сучасних умовах життєво важливою для підприємництва є інноваційна інформація: інформація щодо нових науково-технічних розробок, досліджень, перспективних технологій, продуктів, ноу-хау, методів організації виробництва, управління персоналом та ін. Важливим напрямом інформаційної діяльності має стати і розробка нових підходів до оцінки та інтерпретації нововведень, що необхідно для проведення міжнародних співставлень. Потребують оцінки також основні чинники, що перешкоджають інноваційній діяльності, та параметри оцінки реального впливу непрямих методів її державної підтримки. 8. Розвиток сфери інформаційного посередництва потребує використання державних регулюючих функцій, спрямованих на формування загальних організаційних передумов розвитку інформаційного бізнесу: простота входження в галузь, створення конкурентних умов діяльності, недопущення монополізму. Державна інформаційна політика повинна проводитися таким чином, щоб перешкоджати будь-яким монополістичним тенденціям у цій сфері – як з боку державного контролю, так і з боку приватної монополії на поширення інформації. 9. Важливим фактором економічного розвитку країни є створення загальнонаціональної системи інформаційного забезпечення підприємництва, в якій би не тільки акумулювалися дані щодо реєстру підприємств і організацій, їх основні результати діяльності, а існував простий і прозорий доступ до всіх баз даних. Наявність відкритої і достовірної інформації щодо вітчизняних підприємств є важливим чинником успішних трансакцій між ними та ефективного виходу їх на зовнішні ринки. |