У загальних висновках викладені основні науково-теоретичні результати дисертаційного дослідження і зазначено таке: 1. З урахуванням аналізу стану теорії та практики створення систем ІБЗ установлено наявність певної “критичної” маси для проведення узагальнення і формування систематизованих уявлень про принципи та склад програмно-проектної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері. Зміст і напрями роботи по формуванню системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери Криму відбивають певний позитивний досвід бібліотечних установ України, але вимагають залучення нових управлінських підходів. Проектна діяльність набуває ознак механізму розвитку бібліотеки, бібліотечної системи, системи ІБЗ у цілому і за галузями знання та сферами соціокультурної діяльності. У нових умовах формується новий вид управлінської діяльності. Проектне управління передбачає: відповідальність за зміни, розподіл повноважень між учасниками проекту, узгодженість дій у рамках проектного циклу, формування мотивації партнерства, відповідальність за пакет міжфункціональних завдань. 2. Аналіз екологічної сфери як предметної області системи охопив саму галузь і її пріоритетні проблеми, інформаційні запити і потреби цієї галузі, інформаційно-документні потоки, що забезпечують галузь. Системність даного дослідження доповнена обгрунтуванням значення бібліотечної діяльності, зорієнтованої на забезпечення предметного ланцюга: галузь – інформаційні потреби – інформаційно-документні потоки. Логічним результатом цього дослідження є синтез основних принципів ІБЗ регіонально-галузевих і програмно-проектних дій з формування системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної галузі та програмно-проектних завдань її подальшого розвитку. Основними об’єктами системного аналізу для створення систем ІБЗ визначені: інформаційна політика – предметно-орієнтований інформаційний простір – інформаційний ландшафт – інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс розвитку. Інформаційна політика вирішує стратегії та строки створення умов їх реалізації; опис предметно-орієнтованого інформаційного простору характеризує ІП на громадському, колективному, індивідуальному рівнях та завдання їх задоволення; інформаційний ландшафт – мережеву структуру інформаційних систем різного рівня; інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс розвитку – зміст, форми програмно-проектної тактики по реалізації завдань стратегічного розвитку ІБЗ. Аналіз екологічної сфери Криму, як предметної галузі досліджуваної системи, дозволив виявити екологічні проблеми регіону, які потребують сучасного інформаційно-бібліотечного забезпечення. Описані підходи до вивчення та фіксації ІП на громадському, колективному, індивідуальному рівнях. 3. Напрями взаємодії при реалізації програм проектів формування ІБЗ у регіонально-галузевому аспекті передбачають: взаємодію з державою на основі Закону України про бібліотеки та бібліотечну справу у процесі формування регіональної бібліотечно-інформаційної системи; 2) взаємодію з іншими громадськими структурами в регіоні на основі партнерства в досягненні єдиних цілей по формуванню нового інформаційного простору і реалізації концепції доступності інформації в напрямі вивчення ІП, виробництва інформаційних продуктів та послуг, спільного використання інформаційних ресурсів; 3) взаємодію з іншими бібліотеками, формування сфери впливу, пріоритетних груп користувачів та ін.; 4) взаємодію на міжрегіональному, національному та міжнародному рівнях. 4. Проаналізовано сучасний стан інформаційно-документального забезпечення природоохоронної діяльності Кримського регіону. В інформаційно-правовому полі регіонально-галузевого ІБЗ необхідно використовувати правові акти і стандарти для забезпечення відповідного рівня функціонування та подальшого розвитку з урахуванням входження в інформаційно-технологічне середовище України, близького і далекого зарубіжжя, дотриманні прав інтелектуальної власності. 5. Загальна схема реалізації програмно-проектного підходу до формування інноваційних об’єктів чи реформування існуючих систем інформаційно-бібліотечного забезпечення містить ідею (інноваційного розвитку) – програму (стратегічний напрям розвитку) – проект (організація, структура, функції, технологія, управління) – структуру (формоутворення для реалізації ідеї). Формування ідеї передбачає аналіз стану ІБЗ, досвіду функціонування, методології формування думок. Розробка програми передбачає вибір стратегічних напрямів розвитку об’єкта програмної розробки (в даному разі – системи ІБЗ): еволюції, сучасного рівня реалізації, тенденцій розвитку, потреб галузі забезпечення, соціального замовлення, забезпечуючих структур і т.д. Створення проекту передбачає аналіз фінансових, системно-структурних, кадрових, інформаційно-документних ресурсів, типових рішень, стандартів, рівня розвитку та практики інформаційно-правової діяльності та ін. Вибір структури реалізації ідеї – удосконалення ІБЗ на базі новітніх інформаційних технологій – здійснюється з урахуванням практики і структури функціонуючих органів місцевого самоврядування. Систематизація програмних принципів створення системи ІБЗ у період освоєння інформаційних технологій дозволила визначити пріоритет принципів концентрації ресурсів та принципу мережевої інтеграції. 6. Завдання виховання екологічної свідомості пов’язані з гармонізацією відносин людини з природою, формуванням творчої індивідуальності, тобто себе як істоти природної в широкому ноосферному понятті. Екологічне виховання в контексті постійного процесу розвитку особистості, незалежно від віку та соціального положення. Виховання екологічного мислення сучасної людини є важливою складовою гуманізації життя всього соціуму в ІІІ тисячолітті. Розроблена модель РГСІБЗ передбачає співвідношення профільної інформації, ресурсів та технології їх використання, потреби і способи їх об’єднання з інформаційними ресурсами в інформаційний сервіс з наданням інформаційних продуктів та послуг залежно від ІП. Активізація екологічного виховання різних верств населення регіону засобами інформаційно-бібліотечної діяльності в рамках системи, що формується, може здійснюватися за допомогою координаційного Центру екологічної інформації (КЦЕІ). Визначені його завдання. КЦЕІ формується на базі однієї із функціонуючих бібліотек чи іншої структури, яка має всі необхідні інформаційно-бібліотечні служби, а також комп’ютерну мережу. Як варіант, КЦЕІ може бути створений на базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Для створення КЦЕІ як методичного та формуючого ядра самої системи екологічного виховання та навчання найсуттєвішим моментом є набуття ним відповідного республіканського статусу. Рішенням може бути включення його представника до структури республіканського управління інформацією, наукою, навчанням. Діяльність КЦЕІ має бути тісно і безпосередньо взаємопов’язана з діяльністю відповідних структур Міністерства культури Автономної Республіки Криму. Реалізація та втілення програми інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічних проблем Кримського регіону, створення корпоративної мережі управління і взаємодії передбачаються на основі співробітництва з державними і громадськими організаціями, науковими, навчальними та інформаційними закладами. Тому далі вважаємо за доцільне розробити угоду про обмін екологічною інформацією кримських бібліотек усіх систем і відомств. Кінцевий результат такої роботи – оздоровлення навколишнього середовища Кримського регіону, запобігання забрудненню, забезпечення необхідного рівня прийняття управлінських рішень з екологічної безпеки, ресурсозбереження, рекреації та ін. Крім того, створення КЦЕІ є умовою забезпечення стратегічних напрямів інформатизації галузевої системи ІБЗ. Проведене дослідження не вичерпує повністю питань порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають: аналіз специфіки функціонування всіх суб’єктів ІБЗ екологічної сфери, узгодження пріоритетів розвитку на регіональному рівні; узагальнення досвіду програмно-проектної діяльності та її результативності в Україні. |
