Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі висновки: У наш час особливої вагомості набуває проблема формування світогляду, світоглядної культури особистості, яка відповідає сучасній добі культурно-історичного розвитку. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури уточнено сутність поняття світоглядної культури особистості, що розглядається як системна організація внутрішнього світу особистості, її орієнтації в природному та соціальному середовищі; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального в суб’єкті. Доведено, що світоглядна культура є істотною ознакою професійно-педагогічної підготовки вчителя. Її формування дає змогу вчителю виробити особистісне ставлення до оточуючого світу, до самого себе, здійснити світоглядний вибір, орієнтований на загальнолюдські та національні цінності.
Науково обгрунтовано концепцію формування світоглядної культури в умовах вищої педагогічної освіти. Встановлено, що в структурі світоглядної культури важливу роль відіграє естетичний чинник у розвитку почуттєвої сфери особистості як основи її світобачення і світопереживання. 3. Підкреслюється роль мистецтва, яке здійснює через активізацію переживань людини пізнавальну, естетичну, гедоністичну та інші функції і дає змогу реалізувати цілісний підхід до формування світоглядної культури майбутнього вчителя. Мистецтво є феноменом культури, в якому фіксується і концентровано виражається досвід світоглядного самовизначення. Це має велике значення для всебічного розвитку майбутнього вчителя, вироблення у нього ціннісних установок, загальної культури. Визначено, що мистецтво має свій світоглядний зміст, який грунтується, передусім, на узагальнених ідеях філософської свідомості, смисложиттєвих орієнтирах моральної свідомості, концептуальних ідеях релігії та узагальнених образах міфології. Тому “надзавданням” світоглядного змісту мистецтва є формування в учителя смисложиттєвих орієнтирів. 4. Одним з основних факторів, що активізують процес формування світоглядної культури майбутнього вчителя є комплексна взаємодія мистецтв, що розширює можливості його художнього пізнання, асоціативної уяви, уявлень про взаємозв'язок різних видів художньої творчості. Доцільність взаємодії мистецтв визначається тим, що кожний вид володіє не тільки загальними, але і такими специфічними якостями й особливостями, яких немає в інших. Вступаючи у взаємодію з іншим видом, кожне мистецтво не дублює його, а доповнює, збагачує новими засобами, чим підсилює світоглядний вплив на особистість. 5. Критерії та показники сформованості світоглядної культури майбутнього вчителя складають такі групи: когнітивні - спрямовані на виявлення художньо-естетичного кругозору майбутнього вчителя та його досвіду спілкування з мистецтвом; емоційно-ціннісні - дають змогу зафіксувати ставлення майбутнього вчителя до художнього світу, здатність до емоційного співпереживання творам мистецтва; творчо-діяльнісні - допомагають перевірити схильність майбутніх учителів до самопізнання своїх творчих виявів, та досвіду власної продуктивної діяльності. 6. Відповідно до результатів констатуючого експерименту визначено три рівні сформованості світоглядної культури майбутніх учителів: 1) високий було зафіксовано у 22% студентів з мистецькою освітою та у 13% без такої; 2) середній – у 63% та 47%; 3) низький – у 15% та 40%. 7. Розробка педагогічних умов (зовнішніх – такі, що включають особливості організації педагогічного процесу, та внутрішніх – виявляються в особистісних якостях суб’єкта навчання) формування світоглядної культури майбутніх учителів засобами мистецтва спиралося на основний психолого-педагогічний принцип єдності свідомості та діяльності. Відповідно до нього діяльність людини зумовлює формування її свідомості, усіх її психічних якостей, котрі, в свою чергу, спрямовують і регулюють практичну діяльність людини. 8. Організація системи педагогічного впливу являла собою методику, спрямовану на активізацію творчої самостійності студентів. Серед методів основними були: метод художнього пояснення, художнього аналізу твору, порівняльного аналізу, тематичного відбору творів мистецтва студентами, художнього втілення ідеї, виконання творчих завдань. 9. В основу експериментальної методики було покладено етапи формування світоглядної культури майбутніх вчителів засобами мистецтва. Перший (ціннісно-орієнтаційний) етап був спрямований на розвиток позитивного ставлення студентів до різновидів мистецтва, розуміння доцільності їхнього використання у навчально-виховному процесі. Другий (комунікативний) - супроводжувався виконанням творчих завдань, спрямованих на проникнення в емоційно-образний зміст мистецьких творів, творче переживання їх, перевтілення й осягнення змістової сутності, інтеграцію мистецьких вражень. Третій (оцінювально-інтерпретаційний) - був орієнтований на трансформацію переконань та знань-висновків у систему світоглядної культури особистості, вміння інтерпретувати явища дійсності засобами художньої мови. Четвертий (контрольно-оцінювальний) - передбачав здійснення оцінювальної функції педагогами, методистами та студентами щодо готовності останніх до активно-творчої діяльності в школі, тобто визначення ступеня розвитку світоглядної культури як компонента високого розвитку особистості вчителя. 10. Результати формуючого експерименту дають підстави зробити висновок про те, що запропоновані форми і методи формування світоглядної культури майбутніх учителів засобами мистецтва, які розроблені в дослідженні, є ефективними і повинні бути використані у навчально-виховному процесі у вищих педагогічних закладах освіти. Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій щодо використання його на двох рівнях: теоретичному і практичному. На першому рівні – розроблення принципів та методики викладання психолого-педагогічних та фахових дисциплін, створення багаторівневої системи підготовки майбутніх вчителів. На другому рівні розроблена методика може бути використана в педагогічних закладах освіти, системах підвищення кваліфікації вчителів мистецького профілю. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів формування світоглядної культури студентів. У ході його встановлено, що ця складна проблема потребує подальшого розроблення. Заслуговують на увагу такі питання, як створення естетичного середовища з метою формування світоглядної культури майбутніх вчителів; стимулювання потреби творчого самовираження; вдосконалення культурологічної та загальнопедагогічної підготовки вчителя з урахуванням специфіки мистецької освіти. |