У дисертації наведено теоретичні узагальнення і викладено нове вирішення наукової задачі щодо формування стратегії зниження витрат на хлібопекарських підприємствах. Основні результати дослідження дають підстави для таких висновків: 1. Формування ефективної стратегії зниження витрат на хлібопекарських підприємствах потребує уточнення економічного змісту основних понять. Виявлено, що в літературі стратегію розглядають як плановий документ, як визначені довготермінові цілі та необхідні шляхи для їх досягнення, як позицію в зовнішньому середовищі. Уточнено зміст терміна “стратегія зниження витрат” як перспективної системи дій для підвищення ефективності діяльності та досягнення стратегічних цілей підприємства шляхом вироблення стратегічних заходів, спрямованих на зниження витрат при виробництві продукції. 2. Систематизовано фактори, які впливають на стратегію підприємства і витрати. Для формування ефективної стратегії зниження витрат у комплексі досліджено фактори навколишнього середовища, що дасть змогу врахувати економіко-організаційні та технологічні особливості діяльності хлібопекарських підприємств й адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі. 3. Обґрунтовано послідовність формування стратегії зниження витрат хлібопекарських підприємств, яка ґрунтується на сукупності дій цілеспрямованого впливу на зниження витрат з урахуванням загальних стратегічних принципів формування і певних особливостей, властивих цій галузі. Завдання цієї стратегії полягають у виборі технологій з мінімальними витратами, мінімізації вартості одиниці продукції й раціоналізації використання ресурсів. 4. При формуванні стратегії зниження витрат хлібопекарських підприємств проведено аналіз зовнішнього середовища галузі, в якій функціонує підприємство. Аналіз показав, що галузь перебуває у недостатньо привабливому стані з точки зору ефективності функціонування: спостерігається скорочення обсягів виробництва продукції в Україні загалом та в розрахунку на одну особу, що у 2006 р. становило 46 кг; неповністю завантажені потужності хлібопекарських підприємств; фізично й морально зношене технологічне обладнання та простежуються низькі темпи його оновлення; диспаритет цін на сировину, енергоносії й хлібобулочну продукцію. 5. З’ясовано, що на формування стратегії зниження витрат хлібопекарських підприємств впливають такі організаційно-технологічні особливості: хлібопекарське виробництво є масовим потоковим виробництвом з неперервним режимом технологічного процесу; продукція підприємств має короткий термін зберігання, її потрібно реалізувати протягом доби; попит на продукцію постійно коливається і таким чином впливає на обсяги виробництва; держава обмежує верхню межу цін на соціально важливі види хліба. 6. При формуванні ефективної стратегії зниження витрат на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища виявлено можливі резерви зниження витрат, які відображають потенційні можливості підприємства щодо використання всіх виробничих ресурсів і отримання позитивного економічного ефекту. На основі виявлених резервів зниження витрат та ключових компетенцій хлібопекарських підприємства розроблено стратегічну концепцію ланцюга витрат з виробництва хлібобулочних виробів. Ланцюг витрат підприємства в системі ланцюга витрат галузі враховує зв’язки з постачальниками сировини і замовниками продукції, а також зв’язки між вартісними ланцюжками сегментів підприємства й у межах кожного сегмента. 7. Доведено, що при формуванні ефективної стратегії зниження витрат хлібопекарських підприємств доцільно застосувати економіко-математичну модель оптимізації витрат для підприємств з різними обсягами виробництва продукції. Задачу оптимізації витрат, цільова функція якої полягає в досягненні максимального прибутку за умови раціонального використання ресурсів та задоволення попиту, формалізовано у вигляді задачі лінійного програмування з інтервальними коефіцієнтами. Побудована модель оптимізації витрат дає змогу формалізувати процес прийняття рішень щодо оптимізації обсягів і структури асортименту продукції та визначити гарантовані межі мінімізації витрат на одиницю продукції залежно від того, як використовуються внутрішні виробничі можливості підприємства під впливом факторів навколишнього середовища. Загалом, у результаті формування ефективної стратегії зниження витрат для хлібозаводів витрати на 1 грн. реалізованої продукції знизяться до 0,74 грн., а за відсутності відповідних стратегічних заходів можуть зрости до 1,25 грн. Для міні-пекарень цей показник коливатиметься від 0,79 грн. до 1,00 грн. 8. Запропоновано здійснювати оцінювання результативності сформованої стратегії зниження витрат і за необхідності використовувати зворотний зв’язок з метою коригування цієї стратегії. Для цього слід використати порівняння результатів діяльності підприємства за допомогою аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”. Якщо цілі не досягнуто, необхідно виявляти та використовувати альтернативні можливості зниження витрат хлібозаводів і міні-пекарень для коригування стратегії. |