Анотація до роботи:

Навроцький Д. А. Формування страхового ринку України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо формування страхового ринку України. Уточнено сутність страхового ринку, його характерні особливості та основні функції.

У роботі досліджено страхові процеси, що здійснюються в умовах ринкової трансформації економіки. Досліджено макроекономічні аспекти формування страхового ринку України, виявлено тенденції та закономірності його розвитку. Дано оцінку нормативно-правової бази ринку страхових послуг, досліджено організацію його формування та технології функціонування страхових організацій, характерні риси перестрахувальної діяльності.

Визначено особливості та запропоновано шляхи активізації інвестиційної діяльності страховиків. Розглянуто вплив приватизаційних процесів на розвиток вітчизняного страхового ринку, а також питання забезпечення його фінансової стійкості.

Доведено необхідність розвитку страхового ринку в перспективно-прогнозованому періоді адекватно до загальної концепції випереджаючого економічного розвитку України, в зв’язку з чим обгрунтовано необхідність і напрями інтеграції вітчизняного страхового ринку в світовий.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування та подальшого розвитку страхового ринку України. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки теоретичного та практичного характеру:

1. Найважливішими економічними категоріями, які є базовими для даного дослідження, визначено „страхування” та „страховий ринок”. Страхування відіграє важливу роль у відтворювальному народногосподарському процесі: саме страхування може значною мірою забезпечувати економічні можливості для безперервного відтворювального процесу в народному господарстві. Для страхового ринку характерні замкнуті перерозподільчі відносини, що існують між його суб’єктами і які пов’язані із солідарним розподілом ризику одного суб’єкту на всіх суб’єктів, залучених до страхування і які є суттєвими, значимими для розвитку ринкової системи в цілому. Страхування є невід’ємним елементом ринкової економіки, де воно представлено страховим ринком, функції якого досить різноманітні, в т. ч. інвестиційна, інтеграційна, міжнародна тощо. Особливо важливою є інтеграційна функція страхового ринку.

2. Держава є основним визначальним фактором середовища, в якому формується та функціонує страховий ринок, оскільки саме вона визначає правове, організаційне, економічне та соціальне поле, в якому існує ринок страхових послуг.

3. Сьогоднішній стан нормативно - правової бази страхового ринку України, як про це свідчить проведений аналіз, є доволі складним та таким, що потребує подальшого розвитку. Основним недоліком нормативно – правової бази українського страхового ринку є відсутність системності існуючих законодавчих актів.

4. Реальний попит не є адекватним наявній кількості страховиків на ринку України. Страхова діяльність, стала такою сферою, потреба в якій об’єктивно існує, а довіри до неї у страхувальників (як юридичних, так і фізичних осіб) замало.

5. Організація та технологія формування страхового ринку України потребує подальшого вдосконалення, застосування нових форм та методів страхової діяльності, від вдалого впровадження яких значною мірою залежатиме подальший розвиток ринку страхових послуг в Україні. Модель економічного розвитку України потребує розгалуженої фінансово стабільної системи страхування, розвитку страхового ринку, що в довгостроковому відношенні є важливим ресурсом, використання якого може дати значний за масштабами ефект економічного зростання.

6. Частка страхового ринку у вітчизняній економіці ще доволі мала, що підтверджують наступні показники. Статутні фонди страхових компаній були і продовжують залишатися невеликими. Для українських страхових організацій є характерним низький рівень виплат страхових відшкодувань, до того ж він постійно знижується. Кількість страховиків в Україні є невиправдано високою не тільки відносно реальних потреб суспільства в страхових послугах, а й відносно тієї долі ризиків, яка ними страхується. Український страховий ринок характеризується дуже слабким сектором з надання послуг зі страхування життя, який маючи найнижчу питому вагу в загальній сумі страхових платежів, проявляє тенденцію до скорочення.

7. Величезний потенціал українського страхового ринку давно цікавить провідні світові страхові організації. Поки що їх діяльність в Україні досить обмежена (сьогодні в Україні діє лише чотири страхові організації з участю іноземного капіталу, в той час як загальна кількість страховиків наближається до чотирьохсот).

8. Потребують вдосконалення всі нормативні акти, на яких грунтується страхова діяльність в Україні. Важливим є гармонійне поєднання розумного державного втручання та вільного підприємництва в сфері страхової діяльності. Законодавче забезпечення формування національного страхового ринку має бути виділене як окрема галузь законодавства. Успішність процесу державного регулювання страхової діяльності прямо залежить від виконання всіма органами всіх гілок влади тільки тих функцій і повноважень, які передбачені законодавством України.

9. При поліпшенні організації та технології страхової діяльності слід враховувати, що потреби страхувальника в послугах стали більш різноманітними. Необхідно впроваджувати більш прогресивні методи наближення страхових послуг до споживачів, зокрема, страхуванням через мережу Інтернет.

10. Основні зусилля страховиків мають бути направлені на зниження ціни страхової послуги, шляхом вдосконалення структури страхових тарифів. Важливим технологічним напрямком роботи по розвитку страхування в Україні є консультативна діяльність страховиків, направлена на усвідомлення підприємцями необхідності і вигідності страхування.

11. Потрібен комплекс заходів суто економічного змісту та спрямованості, тісний зв’язок розвитку страхового ринку із загальними трансформаційними перетвореннями в національній економіці. Реалізація потенційних можливостей страхового ринку України значною мірою залежить від того, наскільки розвиток системи страхування буде сприйматись як комплексна проблема загальнодержавного значення.

Публікації автора:

1. Навроцький Д.А. Стан та тенденції розвитку страхового ринку України // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. 3б. наук. пр. Луцького державного технічного університету. - 2002. - Випуск VIII, № 2. - С. 157-164.

2. Розділ “Страховий ринок” у монографії Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. За редакцією акад. НАН України В.М.Гейця. К.: Фенікс, 2003. – С. 587-593.

3. Навроцький Д.А. Приватизація державного майна як необхідна передумова формування та розвитку страхового ринку України // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. -2003. -№ 11. -С. 34-36.

4. Навроцький Д.А. Проблеми організації та технології формування страхового ринку України // Механізм регулювання економіки. - 2003. - № 4.-С. 204-208.

5. Навроцький Д.А. Інститут страхування в перехідній економіці теоретичний аспект // Вісник Донецького університету. Серія Економіка і право. -2004. -№ 1.- С. 118-123.

6. Навроцький Д.А. Економічна спрямованість фінансових відносин між страховими організаціями та банківською системою // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: 3б. наук. пр. Української академії банківської cправи.- Суми: УАБС, 2004. Т.9. - С. 341-342.

7. Навроцький Д.А. Вплив приватизаційних процесів та інвестиційного клімату на розвиток ринку страхових послуг в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 12. - С. 74-79.

8. Навроцький Д.А. Забезпечення фінансової стійкості страхового ринку України // Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення: Матеріал II Всеукраїнської науково-практичної конференції. 22 березня 2004 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 61-62.