У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, розроблені практичні рекомендації щодо оптимального його обсягу. За результатами досліджень можна зробити такі висновки і пропозиції. 1. Пропозиція зерна розглядається як кількість зерна, яку готові виробити та продати сільськогосподарські підприємства за певного рівня цін. Формування пропозиції зерна на рівні підприємств має свої особливості і відмінності, які визначаються специфікою сільськогосподарського виробництва і особливостями цієї продукції (виробництво зерна багатьма сільськогосподарськими підприємствами, які функціонують незалежно один від одного; нестабільність і сезонний характер отримання продукції; значний вплив природнокліматичних умов на результати виробництва; залежність якості зерна від строків та умов зберігання, транспортування та реалізації; неможливість забезпечення стовідсоткової товарності зерна у зв’язку з внутрішньогосподарськими потребами). 2. Пропозиція зерна кожного маркетингового року складається з запасів минулого року, виробництва поточного року та можливого імпорту. Пропозиція повинна покривати внутрішні потреби, очікувані втрати та мінімальні запаси, що мають бути в наявності наприкінці року. Формування кожної складової пропозиції зерна обумовлюється впливом відповідних факторів. 3. Фактори, які впливають на формування пропозиції зерна сільськогосподарськими підприємствами, вважаємо доцільним об’єднати в дві групи: зовнішні та внутрішні. На зовнішні фактори, або екзогенні, окремо взяте підприємство не в змозі вплинути, їх необхідно лише враховувати при організації виробництва. 4. Проведений кореляційний аналіз взаємозв’язку ціни на зерно та його виробництва підтверджує закон пропозиції. Розрахунки показали прямо пропорційну високу ступінь залежності з коефіцієнтом кореляції 0,82. На пропозицію зерна поточного року має вплив ціна минулого року. Оскільки сільськогосподарські підприємства не можуть миттєво відреагувати на цінову ситуацію, тому корегують пропозицію тільки зміною посівних площ під урожай наступного року. 5. На сучасному етапі функціонування ринку зерна обумовлено впливом з одного боку попиту і пропозиції, а з іншого регуляторних важелів держави. Для впливу на пропозицію зерна сільськогосподарськими підприємствами держава має певні економічні інструменти, якими є: цінова політика, оподаткування, бюджетна підтримка, кредитне забезпечення, страхування, митно-тарифне регулювання та гарантії щодо зарубіжних інвестицій. 6. Вважаємо за доцільне оголошувати ціни, як заставних, так і інтервенційних закупок, заздалегідь до кінця серпня, тобто до початку посівної компаніях під урожай майбутнього року, щоб сільськогосподарські підприємства мали можливість скорегувати свою пропозицію відповідно до кон’юнктури ринку. Для цього необхідно мати прогноз кон'юнктури на ринку зерна як мінімум на 6-12 місяців. 7. Державні інтервенції доцільно здійснювати не зерном, а виключно борошном, яке можна виробляти на підприємствах системи державного резерву та ДАК ,,Хліб України”. Підвищення цін на зерно на внутрішньому ринку не варто обмежувати, тому що це сприяє отриманню додаткових коштів сільсько-господарськими підприємствами, яки могли б бути використані на оновлення матеріально-технічної бази. 8. В Україні не існує структури, яка б захищала інтереси всіх суб’єктів ринку. Створення професійних та міжпрофесійних об’єднань в Україні дозволить усунути непорозуміння між товаровиробниками, переробниками зерна та посередниками і держаними органами; установити оптимальну ціну на зерно на всіх етапах реалізації і переробки та розподіл прибутку між суб’єктами ринку. Користь кожного учасника міжпрофесійних об’єднань полягає в отриманні повної інформації про ринок зерна, відстоюванні своїх інтересів на державному рівні, отриманні дотацій, реалізації спільних програм по впровадженню наукових досягнень. 9. В результаті вивчення динаміки урожайності зернових культур Дніпропетровської області за 40 років виявлені певні циклічні коливання. Період довгострокових циклічних коливань для озимої пшениці складає 30 років, а середньострокових коливань 11,2 роки, для кукурудзи відповідно 24,1 рік та 10,5 років. 10. Внутрішній попит на зерно повністю покривається пропозицією сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області. Виробництво зерна на душу населення в області перевищує середній рівень по Україні на 33 кг і рівень продовольчої безпеки на 170 кг, тому немає необхідності в завезенні зерна з інших областей і транспортні витрати переробних підприємств незначні. Обсяги пропозиції зерна мають потенційні можливості щодо вивезення за межі області. 11. Формування попиту на зерно обґрунтовується з урахуванням раціональних норм харчування населення. При достатньому сукупному доході домогосподарств витрати на продовольче зерно зменшаться до раціональних норм, а витрати на продукцію тваринництва відповідно збільшаться. Тому в структурі споживання зерна необхідно передбачити збільшення попиту на фуражне зерно. При достатньому сукупному доході домогосподарств витрати на продовольче зерно зменшаться до раціональних норм, а витрати на продукцію тваринництва відповідно збільшаться. 12. З метою зменшення рівня розораності земель Дніпропетровської області для забезпечення внутрішніх потреб населення за умов раціонального харчування вважаємо достатнім виробництво зерна в обсязі 1712,8 тис. тонн при посівних площах зернових культур 692 тис. га. Якщо ж передбачити також вивезення пшениці, ячменю та кукурудзи за межі області, то обсяг виробництва може бути збільшений до 2423,9 тис тонн (під зерновими доцільно зайняти 967 тис. га). Публікації за темою дисертації У наукових фахових виданнях: 1. Ковальчук Н.В. Маркетингове дослідження ринку зерна // Вісник Дніпропетровського агроуніверситету, 2003. – № 2 . – С. 161-163. 2. Ковальчук Н.В. Обґрунтування обсягу і структури попиту на зерно на регіональному ринку зерна // Вісник Дніпропетровського агроуніверситету. – 2007. - № 1. – С. 178-181. 3. Ковальчук Н.В. Особливості кон'юнктури зернового ринку України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 183, том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 218-222. 4. Ковальчук Н.В., Запара Л.А. Адаптація досвіду організації і діяльності професійних і міжпрофесійних об’єднань Франції до умов України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 204, том 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 540-544 (Особистий внесок здобувача: визначення особливостей професійних і міжпрофесійних об’єднань та обґрунтування доцільності створення їх в Україні). 5. Ковальчук Н.В., Запара Л.А. Функціонування ринку зерна в умовах формування ринкових відносин // Вісник Дніпропетровського агроуніверситету. – 2002. – №2. – С. 139-141 (Особистий внесок здобувача: економічний аналіз сучасного стану ринку зерна в Україні). Тези конференцій: 6. Ковальчук Н.В. Державне регулювання ринку зерна // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів економічного факультету за підсумками науково-дослідної роботи в 2004 р. – ДДАУ, 2005. – C. 54-55. 7. Ковальчук Н.В. Інфраструктура зернового ринку // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів економічного факультету за підсумками науково-дослідної роботи в 2003 р. – ДДАУ, 2004. – С. 46-47. 8. Ковальчук Н.В. Маркетингове дослідження ринку зерна // Збірник тез доповідей учасників Тижня науки в Гуманітарному університеті ,,ЗІДМУ”. – Т.2, 2003. – С. 92-93. 9. Ковальчук Н.В. Обґрунтування структури споживання та товарної пропозиції регіонального ринку зерна // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених ,,Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв”. – ДДАУ, 2006. – С. 111-112. 10. Ковальчук Н.В. Ринок зерна в Україні // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2001 р. – ДДАУ, 2002. – С. 41-43. 11. Ковальчук Н.В. Формування попиту на зерно на регіональному ринку // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та здобувачів навчально-наукового інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2005 р. – ДДАУ, 2006. – С. 93-94. | 