Анотація до роботи:

Плескач В.Л. Формування ринку інформаційних в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний фінансовий інституту при Міністерстві фінансів України, Київ, 2007.

Досліджуються теоретико-методологічні та організаційні засади і практичні аспекти формування ринку інформаційних послуг в Україні. Розкрито економічну сутність РІП, що полягає у сукупності економічних відносин у віртуальному просторі, які складаються між суб’єктами економічної діяльності у процесі торгівлі товарами або послугами через ІКТ. Обґрунтовано методологічні підходи щодо формування національного ринку інформаційних послуг на основі створення загальної та спеціалізованої ринкової інфраструктури з урахуванням науково-методологічного, фінансово-економічного, інституціонального, організаційно-технологічного забезпечення на базі новітніх ІКТ, зокрема Web-послуг, агентних технологій, онтологічного аналізу, розподілених обчислень у мережі Internet.

Наукові результати дослідження в сукупності дають змогу розв’язати важливу наукову проблему – обгрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку інформаційних послуг на основі створення його загальної та спеціалізованої ринкової інфраструктури з урахуванням фінансово-економічного, інституціонального, організаційно-технологічного забезпечення на базі новітніх ІКТ. Основні висновки дослідження полягають в такому:

1. Перехід індустріальної економіки до інформаційної є процес об’єктивний і неминучий, обумовлений розвитком науково-технічного прогресу. Інформаційна економіка – напрямок економічної науки, що вивчає господарську діяльність у сфері інформаційних послуг, їх виробництва й обміну, де основними ресурсами є інформація та знання. Основні принципи інформаційної економіки Келлі доповнено такими новими принципами: постійного розвитку ІКТ, міжнародної уніфікації, стандартизації, високої кваліфікації учасників та постійного навчання.

Частка інформаційного сегмента у світовій і національній економіці постійно зростає, формуючи економіку електронних ринків – інформаційну економіку, основною формою функціонування якої є ринок інформаційних послуг. Це система економічних відносин у віртуальному просторі, які складаються між суб’єктами економічної діяльності у процесі торгівлі послугами/товарами через ІКТ. Новою економічною формою РІП є електронна комерція, тобто електронна економічна діяльність, що забезпечує виконання повного циклу бізнес-процесів, включаючи замовлення і доставку товарів чи послуг та проведення платежів з використанням ІКТ. Показано, що поступальний розвиток інформаційної економіки можливий за умови створення сприятливого середовища для електронного бізнесу, представленого здебільшого в Україні споживчим сектором. Удосконалено класифікацію організаційно-економічних моделей електронної комерції.

2. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України її перспективи значною мірою залежать від реалізації стратегії повноправного входження до світового економічного співтовариства як розвинутої держави, де у створенні валового національного продукту переважають наукоємні виробництва й інтелектуальна праця, а в економіці домінують нові технологічні уклади, що базуються на масовому використанні прогресивних ІКТ, і зростає роль інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва. Інформація та знання, системи електронного бізнесу, програмне забезпечення, телекомунікаційні мережі, інформаційні системи, глобальна мережа Internet стають основними факторами виробництва при сталому зростанні ролі інтелектуальної власності та людського капіталу. Все це потребує інтенсифікації процесів інформатизації всіх сфер виробничо-господарської діяльності і впровадження новітніх ІКТ, створення відповідної ринкової інфраструктури. Визначено, що процеси інформатизації національної економіки потребують нагального вирішення таких завдань: аналізу стану електронної готовності країни; розробки стратегічного плану інформаційно-технологічного розвитку держави; інтенсивного впровадження державної програми “Електронна Україна” на основі новітніх ІКТ та глобальної мережі Internet; створення спеціального органу влади, підзвітного уряду або Президенту, націленого на вирішення завдань розбудови інформаційного суспільства. Тенденції розвитку інформаційного сектора економіки розвинених країн мають стати визначальними орієнтирами при вирішенні завдань, що поставлені перед Україною у сфері інформатизації. Вирішення цих завдань має виконуватися на основі системного підходу до вирішення проблем інформатизації, всебічного застосування можливостей ринкових інструментів.

3. Відбуваються якісні зрушення в розвитку ринкової інфраструктури, що пов’язані з її організаційно-технологічним переозброєнням на базі новітніх ІКТ та мережі Internet, у зв’язку з чим, інформаційна інфраструктура стає вирішальним чинником розвитку національної економіки. РІП формується на основі інформаційних ресурсів, що виступають як важливий вид ресурсів в економіці мережевих структур і відрізняються від інших за своїми якісними характеристиками і структурою витрат.

4. В інформаційній економіці домінують мережеві форми організації праці і мережевий тип підприємств. Від впровадження мереж підприємства отримують логістичний, маркетинговий, синергетичний, розподільчий та інші ефекти. Необхідно розрізняти мережеву організацію, віртуальну організацію, віртуальне підприємство, які мають відповідні організаційні структури в ЄІП залежно від поставлених цілей, комунікацій і ресурсів, що використовуються. Визначено, що однією з найбільш ефективних форм, здатних функціонувати в умовах конкуренції електронних ринків, є віртуальна організація, вигоди від якої полягають у можливості використовувати спільні ресурси підприємств, зокрема інформаційні, фінансові, матеріальні, інтелектуальні, кадрові тощо у режимі реального часу.

5. Відповідно до функцій ринку інформаційних послуг підходи до формування і розвитку ринкової інфраструктури РІП отримали відповідне спрямування, відомі як концепція накладних витрат, маркетингова, розподільча, логістична, інституційна концепції, що мають специфічні особливості у віртуальному середовищі і пов’язані з інформаційними системами різного функціонального призначення, наприклад, системами управління закупівлями (e-procurement, e-distribution), системами управління ланцюжком постачальників (SСМ), системами управління продажем, системами (операційними, аналітичними, колаборативними) повного циклу супроводу споживачів (CRM). В інституціональній концепції головною є організація сфери обігу через електронний обмін даними. Це інформаційні системи різного функціонального призначення, що становлять сутність технологічної інфраструктури, основною функцією яких є забезпечення взаємодії контрагентів обміну.

6. Електронний бізнес організаційно здійснюється на різних типах електронних ринків: В2В-ринках, орієнтованих на міжкорпоративний сектор; В2С-ринках, орієнтованих на споживчий сектор; С2С-ринках, орієнтованих на електронну торгівлю між фізичними особами, G2C-ринках, орієнтованих на надання послуг органами державної влади громадянам; B2G-ринках, орієнтованих на надання послуг бізнес-структурами державі. Електронний бізнес справляє вплив на окремі економічні показники, передусім це пов’язано із зниженням тарифів на інформаційні послуги, економією витрат за рахунок скорочення обсягів посередницьких операцій, розширенням перспектив використання Internet, підвищенням ділової активності, скороченням товаро-матеріальних запасів, виникненням електронних ринків, телероботою.

Електронні торговельні майданчики як форма реалізації електронного ринку набули поширення у вигляді електронних каталогів (електронних магазинів), електронних аукціонів, електронних бірж. Запропоновано напрями розбудови інфраструктури систем електронної комерції.

7. Ринок інформаційних послуг є одним із головних механізмів інноваційного розвитку, системоутворюючою складовою інноваційної системи національної економіки. На сучасному етапі розвитку економіки потрібно сформувати цілісну систему „освіта – наука – технологія – інновація – виробництво”, що є ефективним рішенням у питанні підвищення конкурентоспроможності країни. Тому головними завданнями стратегії інноваційної політики мають стати забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного і виробничого потенціалів, розробка та впровадження механізмів активізації інноваційної діяльності суб’єктів господарювання і відповідного рівня забезпечення поширення інновацій серед усіх галузей національної економіки. Необхідно розвивати систему прозорих пільг для виробників і споживачів технологій та систем електронного бізнесу з метою поширення інституційних структур РІП.

8. Переваги інформаційної економіки можуть бути задіяні через інститути електронної економічної діяльності, системи захищених миттєвих електронних контрактних відносин, захисту інтелектуальної власності, електронного документообігу, відповідну нормативно-правову базу регулювання електронної економічної діяльності. Доведено необхідність введення в господарську практику електронних угод як елементів електронного документообігу електронного бізнесу, а також удосконалення нормативно-правової бази ринку інформаційних послуг з урахуванням Директив Європейського Союзу, які стосуються загальних правил для електронної комерції.

В Україні необхідно запровадити органи ліцензування на здійснення електронної економічної діяльності в мережі Internet у сфері е-бізнесу, приміром, е-банкингу, е-трейдингу, е-страхування тощо і створити гармонізовану систему національного законодавства у сфері е-бізнесу відповідно до міжнародних норм і міжнародних стандартів. З метою удосконалення податкового адміністрування в електронній комерції, а також організації ефективного контролю за додержанням суб’єктами економічної діяльності національного податкового законодавства необхідно створити спеціальну інфраструктуру, що гарантуватиме безпечний та безперешкодний обмін документами електронної звітності, а також функціонування на належному рівні механізму погашення податкових зобов’язань платниками податків.

9. Сучасні тенденції XXI століття демонструють важливість інформаційної взаємодії суб’єктів економічної діяльності у мережі Internet, що спонукає їх здійснювати постійний реінжиніринг бізнес-процесів з метою забезпечення ефективного ведення бізнесу не тільки усередині підприємства, а й поза його межами з метою колаборативної електронної підприємницької діяльності. Встановлено, що головним ресурсом на ринку інформаційних послуг є інформаційний, швидкий та якісний доступ до якого забезпечує конкурентоспроможність національних підприємств. Обґрунтовано, що підприємства, які забезпечуватимуть належний рівень підтримки ІКТ, зокрема автоматизацію і безперервний реінжиніринг бізнес-процесів, які відбуваються у розподіленому середовищі Internet та використовуватимуть електронні магазини, сучасні платіжні системи, електронний документообіг, отримають змогу взаємодіяти цілодобово і без територіальних обмежень, тим самим підвищуючи ефективність діяльності та конкурентоспроможність.

10. Завданнями ціноутворення на ринку інформаційних послуг є відображення співвідношення попиту та пропозиції в режимі реального часу через ІКТ в інформаційному середовищі Internet. Розроблено підходи до розрахунку цін на товари або послуги, що пропонуються у віртуальному середовищі і запропоновано загальну формулу вартісного ланцюжка ціноутворення в мережі Internet, що складається із витрат на маркетингові дослідження, виробництво, рекламу, продаж, поставку і витрат на індивідуалізацію, цифровий формат подання товару у мережі Internet, банерну рекламу, обслуговування на сайті і післяпродажне обслуговування. Показано тенденцію встановлення динамічних цін у мережі Internet залежно від типу товару або послуги, типу транзакції, категорії споживачів, маркетингових методів електронних продаж, що дає змогу створювати умови для зменшення вартості транзакцій, вартості комунікацій, платежів і поставки за рахунок використання сучасних ІКТ.

12. Один з основних елементів системи електронної економічної діяльності – електронні платіжні системи. Різні типи електронних платіжних систем в Internet можна умовно поділити на системи, що функціонують на основі пластикових карток (кредитних, дебетових), смарт-карток та системи, в яких функціонують електронні гроші, які є еквівалентом готівки. Електронні гроші є зобов’язаннями емітента, які зберігаються в електронному пристрої; емітуються за фактом отримання коштів у розмірі не меншому, ніж внесена як передоплата грошової вартості і приймаються як засоби платежу іншими установами. Розкрито класифікаційні підходи щодо електронних грошей та електронних платіжних систем, визначено необхідність державного регулювання обігу електронних грошей та підтримки ефективних методів цього регулювання: нормативного підходу та кредитно-грошової політики. Для здійснення нормативної політики небхідно прийняти законодавчі акти, що регламентуватимуть такі питання: стандартизацію електронних грошей; нагляд за емісією електронних грошей; забезпечення безпеки електронних грошей. Країни, які зможуть забезпечити різні види електронних грошей, займуть лідуючі позиції у сфері поточних платежів систем електронного бізнесу.

За допомогою методу аналізу ієрархій Сааті розроблено методологію оптимального вибору системи електронного бізнесу, а також визначено критерії оцінки ефективності зазначених систем.

13. Ринок інформаційних послуг України у даний час перебуває на етапі свого формування, однією із складових його загальної інфраструктури є організаційно-технологічне забезпечення. В умовах інформаційного суспільства основою формування РІП є ІКТ, що являють собою найбільш наукоємні технології з високим рівнем автоматизації та інтелектуалізації процесів, яким властиві розподіленість, сервіс-орієнтованість, гнучкість, мобільність.

Нині найбільшого поширення набули такі прогресивні ІКТ як XML, ebXML, .NET, Java, Web-послуги, що забезпечують швидкий електронний обмін даними, реінжиніринг бізнес-процесів у режимі реального часу, швидку адаптацію до потреб споживачів. Запропоновано розподілену модель обчислень (транзакцій) електронного бізнесу на основі концепції універсального клієнта та мережі Web-серверів для надання інформаційних послуг у режимі реального часу та еталонну інформаційну логічну модель електронного бізнесу, що узгоджує структури XML-даних та з’єднує динамічні бізнес-системи.

Сучасні підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами і замовниками, що можна забезпечити через сервіс-орієнтовану архітектуру (СОА) як відкритий механізм інтеграції бізнес-процесів у режимі реального часу, що підвищить прибутковість бізнесу на основі управлінського та інтелектуального аналізу інформації. Практичні аспекти сервіс-орієнтованої технології дозволяють розв’язувати проблеми масштабованості, інтегрувати бізнес-системи і забезпечити автоматизовану їх взаємодію при створенні ланцюжка доданої вартості, спростити процедури управління мережами і прикладними застосуваннями.

Розкрито доцільність застосування Web-послуг на підприємствах з використанням міжнародного реєстру UDDI послуг як промислового стандарту для забезпечення інтерактивної взаємодії всіх учасників ринку інформаційних послуг у світовому інформаційному просторі.

Одним із підходів до представлення СЕД у віртуальному середовищі є засоби обробки і подання знань, у тому числі агентні технології і системи. Наявність у програмних агентів механізму цілепокладання забезпечує принципово новий рівень автономії і взаємодії суб’єктів господарювання у мережевому середовищі, що представлені відповідними ПА і мультиагентними системами. Оскільки ринок інформаційних послуг потребує інтероперабельного подання знань, то для взаємодії СЕД варто використовувати онтологічний аналіз, що передбачає побудову відповідних онтологій. Розроблено типову архітектуру мультиагентної системи електронного бізнесу, в якій інтелектуальні агенти виступають у ролі посередників на ринку інформаційних послуг, що дає змогу створювати адаптивні моделі поведінки покупців і продавців.

14. Одне з провідних місць в інформаційному суспільстві займатиме наука та освіта як джерело інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу нації. Розвиток й удосконалення системи науки та освіти відповідно до сучасних загальних цивілізаційних вимог має забезпечувати інтеграцію України у світовий науковий та освітній інформаційний простір. Нині ринок освітньо-інформаційних послуг в Україні є незначним і нерозвинутим. Розглянуто різні моделі систем дистанційного надання освітньо-інформаційних послуг, серед яких поширеною є модель “мережа” на основі Web-технологій.

З метою надання освітньо-інформаційних послуг в Міністерстві фінансів України розроблено відомчу систему дистанційного навчання з фінансово-економічних дисциплін на основі Web-технологій з використанням інтелектуальної платформи BI MicroStrategy, впровадженої для працівників центрального апарату Міністерства та студентів ВНЗів, що може забезпечити віддалений доступ до навчальних можливостей, безперервне навчання, незалежне оцінювання, мобільність і створення умов для дистанційного навчання відповідних фахівців.

15. Обґрунтовано необхідність формування ринку інформаційних послуг як складової інноваційної моделі розвитку національної економіки в умовах становлення інформаційного суспільства і ринкової трансформації. Здійснено класифікацію чинників, які визначають формування ринку інформаційних послуг: економічні, інституційні, управлінські, технологічні, правові, фахові, історичні, і визначено причини уповільнення формування і розвитку національного ринку інформаційних послуг. Питання розвитку електронної економічної діяльності має зайняти провідне місце у системі основних пріоритетів нашої держави. Формування і розвиток ринку інформаційних послуг потрібно розглядати як засіб забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

Публікації автора:

Монографії, розділи в колективних працях:

1. Плескач В.Л. Технології електронного бізнесу.– К.: КНТЕУ, 2004. – 222 с. (10,8 друк. арк).

2. Плескач В.Л., Ю.В. Рогушина Агентні технології : Моногр. – К.: КНТЕУ. – 2005. – 327 с. (30,5 друк.арк., особисто здобувачу належить розкриття тем стосовно практичного застосування агентних технологій в сфері електронного бізнесу і систем, які базуються на знаннях, у тому числі основних властивостей програмних агентів, мультиагентних систем, їх архітектур, методології розробки мультиагентних систем – 10 друк.арк. – глави 1, 2, 4).

3. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні системи та технології. – К.: КНТЕУ, 2004. – 519 с. (30, 46 друк. арк., особисто здобувачу належить 10 друк.арк. – глави 1-4, 8, 10).

4. Управління державними фінансами / За заг. ред. М.Я. Азарова / МОНУ. – К.: НДФІ, 2004. – 293 с. (18,9 друк. арк., особисто здобувачу належить 0,9 друк.арк., розділи 2.1–2.4, 3.5).

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках:

5. Чугунов І.Я., Плескач В.Л. Інформатизація суспільства в системі регулювання економіки // Наукові праці НДФІ. – 2005. – Вип.2(31). – С. 3–15 (0,8 друк.арк., особисто здобувачу належить розкриття стану інформатизації економіки країни, формулювання висновків – 0,5 друк.арк.).

6. Плескач В. Мультиагентні системи в електронній комерції // Вісник КНТЕУ. – 2003. – № 6. – С. 35–41 (0,5 друк.арк.).

7. Плескач В.Л. Інтернет-трейдинг та особливості надання інформаційних послуг на фінансових ринках // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2006. – № 12. – С. 77–81 (0,4 друк.арк.).

8. Плескач В. Л. Стан та перспективи розвитку електронного банкингу в Україні // Збірник Ради продуктивних сил. – Ч.2. – К.: РВПС України і НАН України, 2006. – С. 137–144 (0,5 друк.арк.).

9. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Інформаційне забезпечення суб’єктів економічної діяльності на ринку інформаційних послуг // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2005. – № 11. – С. 230–243 (0,8 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка концептуальної моделі інформаційної економіки та її складових – 0,4 друк.арк.).

10. Плескач В.Л. Web-сервисы – стратегия построения электронного бизнеса // Автоматизированные системы и новые информационные технологии. – 2003. – № 1. – С. 113–119 (0,4 друк.арк.).

11. Плескач В.Л. Засоби вдосконалення інформаційного забезпечення підприємницької діяльності в Інтернеті // Наукові праці НДФІ. – 2005.– Вип. 3(32). – С. 89–98 (0, 9 друк.арк.)

12. Плескач В.Л. Новые концепции электронного бизнеса // Проблеми інформатизації та управління. – 2003. – Вип. 7. – С. 180–183. (0,4 друк.арк.).

13. Плескач В.Л. Особливості надання фінансових послуг на електронному ринку // Наукові праці НДФІ.– 2005. – Вип. 4(33). – С. 104–114 (0,5 друк.арк.).

14. Плескач В.Л. Онтологии в контексте представления знаний об электронном бизнесе // Экономика: проблемы теории и практики. – 2004. – № 195. – С. 697–702 (0,3 друк.арк.).

15. Плескач В.Л. Агентні технології в моделюванні інформаційної економіки // Вісник КНУТД. – 2006. – № 3. – С. 126–131 (0,4 друк.арк.).

16. Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Особливості ціноутворення в інформаційній економіці // Вісник КНУТД. – 2006. – № 1. – С. 130–136 (0,6 друк. арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків – 0,3 друк. арк.).

17. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Застосування нових технологій електронного бізнесу на ринку інформаційних послуг суспільству // Економіка і управління. – 2004. – № 4. – С.78–86 (0,4 друк.арк. особисто автору належить постановка задачі та формулювання визначень інформаційної економіки – 0,2 друк. арк.).

18. Плескач В.Л., Глушко Е.В. Технология Web-сервисов для электронного бизнеса // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2002. – № 8. – С. 188–193 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розкриття механізму застосування Web-послуг в інтеграційних процесах – 0,1 друк.арк.).

19. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Розробка засобів інтероперабельності суб’єктів електронного бізнесу на основі XML // Вісник КНТЕУ. – 2004. – № 1. – С. 89–95 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка логічної бізнес-моделі електронної комерції – 0,3 друк.арк.).

20. Плескач В.Л. Роль та значення інформаційно-комунікаційних технологій у сприянні підприємництву в умовах економічної інтеграції // Вісник ЛДФА. – 2004. – №8. – С. 25–33 (0, 6 друк.арк.).

21. Пономаренко Л., Плескач В. Сучасні інформаційні технології в електронній комерції // Вісник КНТЕУ. – 2001. – № 6. – С. 35–41 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розкриття причин гальмування інтернет-торгівлі в Україні, формулювання висновків – 0,3 друк.арк.).

22. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Інтернет-страхування на ринку інформаційних послуг // Економіка і управління. – 2006. – № 3. – С.48–55 (0,5 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз стану Інтернет-страхування на ринку інформаційних послуг – 0,3 друк.арк.).

23. Ponomarenko L.A., Pleskach V.L. Electronic Commerce in Ukraine: Problems and Decisions // УСиМ. – 2002. – №1. – Р. 78–87 (0,4 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз стану розвитку електронної комерції в Україні – 0,2 друк.арк.).

24. Любіч О.О., Плескач В.Л. Підхід до створення галузевої системи дистанційного навчання // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць НДЕІ. – 2005. – Вип. 5(48). – С. 84–86 (0,3 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, визначення основних функціональних підсистем системи дистаційного навчання та формулювання висновків – 0,2 друк.арк.).

25. Любіч О.О., Плескач В.Л. Застосування нових інформаційних технологій для створення електронного уряду в Україні // Журнал європейської економіки. – 2004. – Т.3(№3). – С. 351–362 (0,7 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз підходів до створення концепції електронного уряду в Україні – 0,3 друк.арк.).

26. Любіч О.О., Плескач В.Л. Становлення електронного ринку в інформаційній економіці // Наук. вісник. Чернівец. нац. ун. ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 56–67. (0,3 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків – 0,2 друк.арк.).

В інших виданнях:

27. Плескач В.Л., Пономаренко Л.А., Рогушина Ю.В. Критерии оценки уровня интеллектуальности информационных систем // Вестник НТУ “ХПИ”. – 2003. – № 18. – С. 111–122 (0,8 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів – 0,3 друк.арк.).

28. Гладун А.Я., Перевозчикова О.Л., Плескач В.Л. Разработка OSI-профилей открытых систем // УСиМ. – 2000. – №2. – С. 58–70 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить механізм розробки профілів для конкретних предметних областей, аналіз отриманих результатів – 0,3 друк.арк.).

29. Ouzounis V., Pleskach V. D.3.1: Analysis of surveys for е-commerce environments in South-Eastern Europe. – Deliverable D3.1 of the SEED. – IST / Accompanying Measures IST-1999-29060. – 2001. – 222 p. (7,1 друк.арк., особисто 6,8 друк.арк.).

30. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Применение метода анализа иерархий для сравнения и выбора систем электронного бизнеса // Матер. наук.-практ. конф. – Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем” (TAAPSD‘2004) 5–8 жовтня 2004 р. – 2004. – С. 156–163 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів – 0,3 друк.арк.).

31. Любіч А.А., Плескач В.Л, Рогушина Ю.В. О выборе критерия оценки интеллектуальности информационных систем // УСиМ. – 2005. – №1. – С. 3–7 (0,4 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз існуючих підходів до оцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем та визначення критеріїв оцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем – 0,1 друк.арк.).

32. Любіч О.О., Плескач В.Л. Розробка організаційної онтології домену управління державними фінансами // Економіка промисловості. – 2004. – № 3(25). – С. 152–157 (0,4 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, обгрунтування застосування онтологічного підходу подання знань – 0,2 друк.арк.).

33. Любіч О.О., Плескач В.Л. Системи дистанційного навчання як необхідний складовий елемент інформаційного суспільства // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Розробка систем програмного забезпечення (software system engineering): виклики часу та роль у інформаційному суспільстві”. – Київ – 27–28 листопада 2005 р. – С. 95–98 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить аналіз світових підходів до впровадження систем дистанційного навчання – 0,1 друк.арк.).

34. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Подання та моделювання знань в інформаційній економіці // Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем” (TAAPSD‘2005) 7–9 грудня 2005 р. – 2005. – С. 40–45 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, обгрунтування використання агентного підходу та онтологічного аналізу для моделювання інформаційної економіки – 0,1 друк.арк.).

35. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Декларация пространств имен ресурсов электронного бизнеса для идентификации домена // Проблемы программирования. – 2004. – № 2–3. – С. 366–369 (0,3 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків – 0,2 друк.арк.).

36. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Применение java-технологий и xml для реализации приложений в области электронного бизнеса // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. – 2004. – № 3. – С. 140–148 (0,5 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз сучасних розробок в сфері електронного бізнесу, формулювання висновків – 0,2 друк.арк.).

37. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Использование агентно-ориентированых технологий в телекоммуникационных сетях // Проблемы программирования. – 1999. – № 2. – С.86–96 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків – 0,3 друк.арк.).

38. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Використання онтологічних моделей подання знань в сфері державного управління // Матер. наук.-практ. конф. за міжнародною участю, 2006. – С. 101–104 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, формулювання висновків – 0,1 друк.арк.).

39. Пономаренко Л.А., Гладун А.Я., Плескач В.Л. Анализ особенностей модели иерархической системы управления корпоративными сетями внедрения интеллектуальных услуг // Авіаційно-космічна техніка і технологія. – 2003. – № 38/3. – С. 79–89 (0,9 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, аналіз отриманих результатів – 0,3 друк.арк.).

40. Плескач В.Л. Електронна комерція як засіб підвищення ефективності електронного бізнесу. – Электронная коммерция в Украине: Проблемы и перспективы // Сб. матер. Междунар. науч.-практ. конф. 29 сентября – 3 октября 2003 г. – К.: Наук. думка, 2004. – 112 с. (0,5 друк.арк.)

41. Плескач В.Л. Організаційно-економічний механізм ринку інформаційних послуг // Матер. III міжнар. конф. “Єдиний інформаційний простір”. – Дніпропетровськ. – 7–8 грудня 2005 р. – С.52–56 (0,3 друк.арк.).

42. Плескач В.Л. Технологія ebXML – запорука успіху електронного бізнесу // Матер. VII міжнар. наук.-практ. конф. “Системний аналіз та інформаційні технології”. – Київ. – 28 червня 2005 р. – 8 с. (0,1 друк.арк.).

43. Плескач В.Л. Электронный банкинг в Украине: проблемы теории и практики // Сб. матер. науч.-практ. конф.. – Междунар. конф. “Государственные закупки в Украине. Электронные торги (тендеры)” 21–22 октября 2004 года. – К. – 2004. – С. 101–107 (0,2 друк.арк.).

44. Плескач В.Л., Гладун А.Я. Ще один підхід до організації дистанційного навчання // Х Міжнар. наук.-практ. конф. “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі”. – Київ. – 28 січня 2005 р. – С. 3–4 (0,2 друк.арк. особисто автору належить постановка задачі та формулювання висновків, особисто здобувачу належить – 0,1 друк. арк.).

45. Плескач В., Гладун А., Точилін В. Реалізація платформи електронного уряду для подальшого розвитку інформатизації міського управління // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення. – Матер. наук.-практ. конф. за міжнародною участю. – 2005. – С. 286 (0,2 друк.арк., особисто автору належить постановка задачі та формулювання висновків, особисто здобувачу належить – 0,1 друк. арк.).

46. Плескач В.Л. Использование информационно-интеллектуальных технологий для повышения эффективности государственного управления // Матер. V Междунар. науч.-практ. конф. “Информация, анализ, прогноз – стратегические рычаги эффективного государственного управления”. – Киев –1–2 июня 2006 г. – С.208–215 (0,5 друк. арк.).

47. Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Освітньо-інформаційні послуги в сфері електронного бізнесу // Міжнар. наук. конф. “Інтелектуальні системи прийняття рішень та прикладні аспекти інформаційних технологій”.– Євпаторія. – 15–18 травня 2006 р. – С. 37–40 (0,4 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка архітектури системи дистанційного навчання на основі Web-технологій – 0,2 друк.арк.).

48. Любіч О.О., Плескач В.Л. Застосування сучасних інформаційних технологій при прийнятті рішень на фінансовому ринку України // Економіка промисловості. – 2004. – № 2 (24). – С. 99–107 (0,6 друк.арк., особисто здобувачу належить розкриття інфраструктури ринку фінансових послуг, формулювання висновків – 0,3 друк.арк.).

49. Любіч О.О., Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Інформаційна підтримка управління державними фінансами засобами штучного інтелекту // Вісник КНТЕУ. – 2004. – № 3. – С. 90–95. (0,4 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, розробка моделі взаємодії агентів – 0,1 друк.арк.).

50. Плескач В.Л. Інституціоналізація інфраструктури ринку інформаційних послуг в Україні // Матер. IV міжнар. конф. “Єдиний інформаційний простір”. – Дніпропетровськ. – 7–8 грудня 2006 р. – С.52–56 (0,4 друк.арк.).

51. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. – 2006. – № 5. – С. 117–124 (0,5 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі та розробка теоретико-методологічних засад відомчої системи дистанційного навчання – 0,3 друк.арк.).

52. Плескач В.Л. Корпоративная информационная система предприятия стройиндустрии: практика и технология разработки // Автоматизація виробничих процесів. – 2002. – № 2 (15). – C. 117–124.

53. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Перспективы онтологического анализа как составляющей интеллектуального поиска на рынке информационных услуг // Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем” (TAAPSD‘2006) 5–8 грудня 2006 р. – 2006. – С. 42–45 (TAAPSD‘2006) 5–7 грудня 2006 р. – 2006. – С. 42–46 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить постановка задачі, обгрунтування використання онтологічного аналізу для моделювання електронних ринків – 0,1 друк.арк.).