У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у формуванні регіональної інвестиційної стратегії переробки ТПВ. Основні висновки та результати дослідження зводяться до такого: 1. Проведене дослідження показало, що переробка ТПВ, яка нині знаходиться в системі ЖКГ, знижує саму ефективність поводження з ними, оскільки даний вид діяльності фінансується за залишковим принципом. У той час, коли вирішення питання поводження з ТПВ є глобальним і негативно впливає на стан навколишнього середовища, наслідком чого є погіршення фізичного стану здоров'я населення, яке приводить до необхідності додаткового фінансування заходів, спрямованих на зменшення шкідливої дії вже похованих ТПВ. У дисертації доведена необхідність виокремлення зі складу ЖКГ діяльності з переробки ТПВ в самостійне виробництво, що має власний бюджет і охоплює весь цикл переробки ТПВ (від збору до отримання корисного результату). Це, на думку автора, дозволить ефективно використовувати потенціал сировинного й енергетичного джерел і сконцентрувати інвестиційні ресурси, які утворюються при цьому, на здійснення інноваційних процесів утилізації ТПВ (довідка про впровадження №49 від 09.09.2008р.). 2. У дисертаційній роботі отримало подальший розвиток визначення поняття “корисні відходи” в системі суспільного виробництва в сучасних умовах і процесі утворення відходів життєдіяльності людини, які є неминучими продуктами, що завжди з'являються на кожній стадії суспільного виробництва й володіють властивостями вторинного використання за наявності відповідного рівня розвитку НТП. Це дозволило проаналізувати фракційний склад і вартість корисних ТПВ Одеської області (довідки про впровадження: №224/1 від 21.08.2008р.; №600 від 10.09.2008р.). 3. Дослідження показало, що існуюча система переробки ТПВ в Україні заснована на полігонному похованні, а також на спалюванні, що є технологічно застарілим і таким, що наносить шкоду навколишньому середовищу. Це дозволило обґрунтувати схему організації повного циклу поводження з ТПВ. Автором було встановлено, що організація повного циклу поводження з ТПВ є раціоналізованою системою збору і вторинної переробки компонентів ТПВ, що мають споживчу вартість і відрізняється від існуючих (заснованих на полігонному похованні і спалюванні), мінімальним ступенем нанесення шкоди навколишньому середовищу (довідки про впровадження: №01-04/596 від 01.10.2008р.; №224/1 від 21.08.2008р.; №600 від 10.09.2008р.). 4. Доведено, що посилення інвестиційної активності повинне проводитися в ув'язці з розробкою нового підходу, заснованого на кластерній моделі поводження з твердими побутовими відходами, під якою автор розуміє принцип концентрації високотехнологічних виробництв раціонального поводження з ТПВ, розташованих в безпосередній близькості до джерел вторинних ресурсів. Відмітною особливістю запропонованої системи кластерного рішення утилізації ТПВ, є підвищення ефективності даного виду діяльності. Дослідження показало, що об'єми інвестиційних ресурсів в переробку ТПВ Одеської області при кластерній організації утилізації ТПВ на тлі збільшення загального товарообігу і обороту грошових коштів, знаходяться в безпосередній залежності від таких основоположних чинників, як: високий рівень концентрації цінних вторинних ресурсів, що щорічно вивозяться на звалища; можливість розміщення підприємств з випуску продукції з вторинних ресурсів; відсутність якої-небудь активності в промисловій переробці ТПВ; відсутність організованого ринку вторинної сировини; відсутність конкурентів, що займаються як промисловою переробкою, так і випуском продукції з вторинних ресурсів; можливість зайняти високу позицію на ринку за рахунок істотно низької собівартості випущеної продукції; низька вартість робочої сили, обумовлена спадом рівня зайнятості населення на території регіону і т.ін. Отже, запропонований кластерний підхід організації поводження з твердими побутовими відходами, дозволить підвищити ефективність їх утилізації, вирішити питання екологічної безпеки, а також соціально-економічного розвитку області (довідки про впровадження: №215 від 18.09.2008р.; №600 від 10.09.2008р.). 5. У дисертації обґрунтовані реальні джерела залучення фінансових ресурсів на утилізацію ТПВ: державний бюджет, місцевий бюджет, засоби фонду навколишнього середовища, приватний капітал (у венчурній його формі), банківське кредитування, засоби підприємств, діяльність яких наносить безпосередній вплив на збільшення загальної маси ТПВ. Визначено, що дана діяльність є високоризикованою, на підставі чого доведено, що фінансування сфери поводження з ТПВ за допомогою приватного капіталу у венчурній його формі, направленого на фінансування високо ризикованих інноваційних проектів, є найбільш ефективним. Це дозволить в майбутньому залучити інвестиції в новий сегмент ринку України, пов'язаний з інноваціями щодо використання вторинних матеріальних і енергетичних ресурсів (довідки про впровадження: №01-04/596 від 01.10.2008р.; №215 від 18.09.2008р.; № 224/1 від 21.08.2008р.). 6. Обґрунтована схема оцінки й класифікації ризику, що має місце при реалізації кластерного підходу поводження з ТПВ, що в умовах побудови ефективної системи залучення реальних інвестицій в переробку ТПВ з виявленням можливостей застосування в ході стратегічного планування регіональних програм з метою визначення беззбитковості і обґрунтування оптимальних об'ємів переробки ТПВ, забезпечить отримання стабільних додаткових доходів для розвитку економічного потенціалу регіону. Також дослідження показало, що оцінку ефективності реальних джерел фінансування в сферу поводження з ТПВ необхідно здійснювати з обов'язковим урахуванням чинника економічного ризику (довідка про впровадження №01-04/596 від 01.10.2008р.). 7. Сформульовані принципи, які покладені в основу обґрунтування доцільності реалізації інвестиційних проектів з переробки ТПВ (принцип адміністративно-територіальної цілісності; національної безпеки; диверсифікації джерел фінансування; пов’язання в єдиний організаційний процес усіх етапів переробки ТПВ; регіональної кластеризації підприємств, учасників процесу переробки ТПВ); що дозволило виділити чинники, покладені в основу формування регіональної стратегії реального інвестування переробки ТПВ, до складу яких внесені: собівартість продукції, що випускається, ринок збуту, період окупності, місце розміщення підприємств кластерної організації переробки ТПВ. Така класифікація чинників дозволяє стверджувати, що сфера поводження з ТПВ може бути рентабельною і додатковим джерелом прибуткової частини бюджету, а також джерелом фінансових ресурсів для розвитку інноваційних підходів утилізації ТПВ (довідки про впровадження: №01-04/596 від 01.10.2008р.; №215 від 18.09.2008р.). |