Анотація до роботи:

Даниленко Н.В. Формування психологічної готовності жінки до материнства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2007.

У роботі досліджено особливості формування психологічної готовності жінки до материнства. Виявлено високий рівень особистісної тривожності у вагітних з гестозами. Причиною її виникнення є стан процесів у центральній нервовій системі, низький рівень нервовопсихічної стійкості та невирішені внутрішньоособистісні конфлікти, що виникли, здебільшого, у дитинстві вагітної. Виявлено вплив особистісної зрілості на формування психологічної готовності жінки до материнства. Показано зв’язок рівня психологічної готовності до материнства із виникненням гестозів та варіантами можливих стилів виховання, які обирають вагітні. Розглянуто технологію психологічної підтримки вагітних, що підвищує рівень їх психологічної готовності до материнства через усвідомлення вагітними ставлення до себе, материнства, дитини.

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Психологічна готовність жінки до материнства – певна спрямованість особистості жінки, яка у період вагітності сприяє процесу поетапного формування низки психологічних новоутворень вагітної та супроводжується фізіологічним перебігом вагітності.

2. Виявлений у вагітних експериментальної групи високий рівень особистісної тривожності (середній показник 52,9 балів) корелює із гестозами вагітних, кількістю операцій кесарів розтин, низькими балами стану новонародженої дитини за шкалою Апгар. Поряд із цим вагітні цієї групи серед можливих стилів виховання обирають зайву материнську концентрацію на дитині. Подібний феномен можна пояснити наявністю здебільшого внутрішньоособистісних конфліктів у психіці вагітних, в основі яких лежать неусвідомлювані вагітними конфлікти дитинства.

У вагітних контрольної групи показник особистісної тривожності є низьким (середній 38,3 бала). У цих вагітних відсутні симптоми гестозу, менший відсоток операцій кесарів розтин, вищий відсоток дітей із високими балами стану здоров’я за шкалою Апгар.

3. Показники, що контролюють психологічну готовність жінки до материнства, виокремлюються у медичному, біологічному, психологічному аспектах. На основі їх вивчення запропоновані такі критерії: рівень нервово психічної стійкості, рівень особистісної тривожності, рівень особистісної зрілості, тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, варіант можливого стилю виховання, який обирає жінка.

4. Визначено рівні психологічної готовності жінки до материнства: високий (низький показник особистісної тривожності, перша або друга група нервово психічної стійкості, оптимальний тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, оптимальний тип материнського ставлення); середній (помірний показник особистісної тривожності, третя група нервово психічної стійкості, ейфоричний, гіпогестогнозичний, тривожний типи психологічного компоненту гестаційної домінанти, надмірне материнське дистанціювання від дитини); низький (високий показник особистісної тривожності, четверта група нервово психічної стійкості, депресивний тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, зайва материнська концентрація на дитині).

5. Встановлено, що фактори, які впливають на формування психологічної готовності жінки до материнства поділяються на: біологічні (особливості стану процесів у центральній нервовій системі, рівень нервово психічної стійкості); родинні (досвід міжособистісного спілкування у дитинстві, особливо по жіночій лінії); соціальні (економічно-культурний стан сім’ї, в якій виховувалася вагітна, особливості шлюбних взаємин у батьківській та власній сім’ї, а також матеріальне становище та освітньо-культурний рівень вагітної); психологічні (рівень особистісної тривожності та рівень особистісної зрілості); духовні (різні аспекти світського виховання, пов’язані з прищепленням певних моральних якостей, розуміння і привласнення таких моральних понять як честь, гідність, порядність, справедливість тощо).

6. У ході формуючого експерименту підтверджено доцільність впровадження у практику психологічної підготовки до пологів програми „Усвідомлене батьківство”. Програма спрямована на усвідомлення образу „Я” вагітної, формування таких психологічних новоутворень вагітності, як: образи „Я –вагітна”, „Я-мати” та „Я і дитина”.

Результати апробації запропонованої програми та попередня оцінка її ефективності дали змогу виявити достовірні кількісні та якісні зміни в експериментальній групі. Дані отримані внаслідок оцінки вагітними жінками ефективності занять вказали на підвищення їх настрою, більш позитивне ставлення до пологів та материнства. Результати пологів у жінок цієї групи наближається до результатів контрольної групи, що є свідченням підвищення їх рівня психологічної готовності до материнства.

Перспективними можуть вважатись дослідження особливостей особистості вагітних; аналіз ефективності різних програм підготовки до пологів і материнства з точки зору забезпечення оптимальних взаємин у діаді мати-дитина у післяпологовому періоді.

Публікації автора:

1. Даниленко Н.В. Семья: когда начинается воспитание //Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 3-ої міжнародної міждисциплінарної науково– практичної конференції. – Ужгород, 2002. – С.258.

2. Даниленко Н.В. Актуальні психологічні проблеми дослідження материнської сфери // Вісник ХНПУ. Психологія. - Вип. 13. - Ч. 1. – Харків, –2004. - С. 61–67.

3. Даниленко Н.В. Психологічна готовність жінки до материнства: сучасні дослідження // Наука і освіта. - 2004. - №4 – 5. – С. 14–17.

4. Ващенко І.В., Даниленко Н.В. Діагностика психічного стану вагітних жінок //Наука і освіта. – 2004. - № 4 – 5. – С.7–11.

5. Даниленко Н.В. Про деякі проблеми материнства // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологічні науки. – К., 2005. - Серія 12. - Вип. 5 (29).– С.138–145.

6. Даниленко Н.В. Взаємозв’язок між особистісною тривожністю жінки та її вагітністю //Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я: Матеріали міжнародної науково–практичної конференції. – К.: Міленіум, 2005. – С.50–55.

7. Даниленко Н.В. Методи дослідження готовності до материнства //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Вип. 15.- Ч.1. – 2005. – С.46-54.

8. Даниленко Н.В. Робота психолога у подоланні невротичних розладів у вагітних //Інноваційний потенціал прикладної психології: Матеріали міжнародної науково–практичної конференції. - Харків, 2006.- Вип. 20.- Ч.1.- С.50-59.

9. Даниленко Н.В. Перинатальний психолог у системі охорони здоров’я //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Ніжин, 2006.

10. Даниленко Н.В. Фактори, які впливають на психологічну готовність до материнства //Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006.- Вип.15(39). – С.41-47.

11. Даниленко Н.В. Про „синдром професійного вигорання” у лікарів акушерсько-гінекологічного стаціонару //Науковий часопис НПУ iм. М.П.Драгоманова. Серія №12. Психологiчні науки: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова., 2005. - Вип. 5 (29). - С.138-145.