Степанов Олександр Дмитрович. Формування природної резистентності організму телят залежно від середовищних та генетичних факторів : дис... канд. вет. наук: 03.00.13 / Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Л., 2005. :
Анотація до роботи:
Степанов О.Д. Формування природної резистентності організму телят залежно від середовищних та генетичних факторів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Львів, 2005.
Дисертація присвячена вивченню впливу середовищних і генетичних факторів на організм телят української чорно-рябої молочної породи.
Встановлено, що у телят, які утримуються „холодним” методом в зимовий період року, в умовах тривалого впливу низьких температур повітря, в порівнянні з телятами, яких вирощують в приміщеннях, в крові менше еритроцитів, гемоглобіну, еозинофілів, гамма-глобулінів, загального білка, імуноглобулінів класу G, лізоциму, абсолютної кількості Т- та В-лімфоцитів та відносної кількості В-лімфоцитів і, навпаки, більше юних та паличкоядерних нейтрофілів. У них нижча також фагоцитарна активність лейкоцитів, бактерицидна активність сироватки крові, гірші показники продуктивності, нижча збереженість і вища захворюваність.
Виявлено, що у телят, яких вирощують в індивідуальних будиночках-профілакторіях в літній період року, в умовах тривалого впливу високих температур повітря, в порівнянні з тваринами, яких вирощують в приміщеннях, у крові міститься менше еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, еозинофілів, лімфоцитів, моноцитів, альбумінів, гамма-глобулінів, лізоциму, і, навпаки, більше нейтрофілів та альфа- і бета-глобулінів. У них також нижча фагоцитарна активність лейкоцитів, бактерицидна активність крові, гірші показники продуктивності.
Визначено характер експресії антигенів класу І BoLA-системи в української чорно-рябої молочної худоби.
Виявлено антигени гістосумісності, які мають вірогідні зв’язки з вмістом загального білка, імуноглобулінів класу М і лізоциму в сироватці крові української чорно-рябої молочної худоби.
У дисертації на основі проведених фізіолого-біохімічних, імунологічних та імуногенетичних досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні стану природної резистентності організму телят української чорно-рябої молочної породи, що вирощуються в умовах несприятливого середовища, та комплексному застосуванні результатів визначень показників резистентності і антигенного спектру BoLA-системи класу І у великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи для практики ветеринарної медицини.
Вирощування телят в індивідуальних будиночках-профілакторіях у період тривалого значного зниження температури повітря призвело до зменшення в їх крові кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в віці 60 діб (Р<0,05), збільшення юних нейтрофілів у 30-, 60- і 90-добовому (Р<0,001) та паличкоядерних нейтрофілів у 30-, 60-, 90- і 120-добовому віці (Р<0,05 – 0,001) у порівнянні з тваринами, які утримувалися в профілакторію та телятнику.
При вирощуванні телят „холодним” методом за дії низьких температур повітря у порівнянні з тваринами, які утримувалися в приміщеннях відбулося зниження показників резистентності та імунобіологічної реактивності організму, а саме зменшення в крові цих тварин вмісту загального білка, імуноглобулінів класу G та кількості В-лімфоцитів у 30- і 60-добовому (Р<0,05 – 0,01), а також гамма-глобулінів у 30-, 60- і 90-добовому віці (Р<0,05).
У крові телят, які вирощувалися „холодним” методом в зимовий період року у порівнянні з тваринами, які утримувалися в закритих приміщеннях встановлено зменшення фагоцитарної активності лейкоцитів у 30-, 60- і 90-добовому (Р<0,05), вмісту лізоциму в сироватці крові у 60-добовому (Р<0,05) та бактерицидної активності сироватки крові у 30- і 60-добовому віці (Р<0,05).
Висока температура повітря, з тривалим впливом якої пов’язане утримання телят в індивідуальних будиночках-профілакторіях у літній період року, негативним чином позначилася на морфологічних показниках їх крові, що призвело до зменшення в крові цих телят у порівнянні з тваринами традиційного способу вирощування вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів у віці 30, 60, 90 і 120 діб (Р<0,05 – 0,001). У крові цих тварин також виявлено меншу кількість еозинофілів у 30-, 60-, 90-, 120- і 150-добовому (Р<0,05 – 0,001), лімфоцитів у 60-добовому (Р<0,05) та моноцитів у 60- і 90-добовому віці (Р<0,05 – 0,01).
Тривале утримання телят в умовах високої температури повітря в індивідуальних будиночках-профілакторіях призвело до змін в їх білковому складі сироватки крові. У порівнянні з тваринами, які вирощувалися в закритих приміщеннях у крові цих телят виявлено збільшення вмісту альфа- і бета-глобулінів у віці 30, 60, 90 і 120 діб (Р<0,01 – 0,001) та зменшення кількості альбумінів у 30-, 60- і 90-добовому (Р<0,01 – 0,001), а також гамма-глобулінів у 90- і 120-добовому віці (Р<0,05).
У тварин, які вирощувалися в індивідуальних будиночках-профілакторіях у період інтенсивного впливу високої температури повітря у порівнянні з телятами, які утримувалися в закритих приміщеннях виявлено погіршення клітинних та гуморальних факторів природної резистентності організму: зменшення фагоцитарної активності лейкоцитів крові та вмісту лізоциму в сироватці крові у 30-, 60-, 90- і 120-добовому (Р<0,05 – 0,001), а також бактерицидної активності сироватки крові у 60-добовому віці (Р<0,05).
У популяції великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи найбільше поширення мають антигени класу ВoLA-системи W6, MSU А2, А3, А15, А16, А17, А18 і А23, значення частот цих антигенів перебували в межах від 0,390 до 0,513; значення частот генів від 0,219 до 0,302. Значно менше виявлялися антигени W2, W10, W14, MSU А1, А6 і А22, значення частот яких перебували в межах від 0,123 до 0,173, з частотою генів від 0,063 до 0,091.
Комплексний аналіз імуногенетичних та імунологічних показників крові тварин дав можливість виявити ВoLA-антигени, що мають вірогідні асоціації з факторами резистентності у великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи, а саме W19 і MSU A23 – з високим вмістом загального білка в сироватці крові; MSU A13 – з низьким вмістом загального білка в сироватці крові; MSU А15 – з високим вмістом імуноглобулінів класу М у сироватці крові; MSU А15 і А21 – з високим вмістом лізоциму в сироватці крові; MSU А11 і А13 – з низьким вмістом лізоциму в сироватці крові.
Публікації автора:
1. Степанов О.Д. Природна резистентність організму телят при різних умовах утримання // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 1999. – Вип. 8, Ч. 1. – С. 230 – 234.
2. Степанов О.Д., Супрович Т.М. Зв’язок між умістом загального білка в сироватці крові та лейкоцитарними антигенами в телят чорно-рябої породи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2003. – Вип. 25, Ч. 3. – С. 106 – 113. (Дисертант брав участь у проведенні імуногенетичних досліджень, провів біохімічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних та підготував до друку статтю).
3. Степанов О.Д., Супрович Т.М. Зв’язок між вмістом гамма-глобулінів в сироватці крові та лейкоцитарними антигенами у телят чорно-рябої породи // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5, №3. – С. 293 – 298. (Дисертант брав участь у проведенні імуногенетичних досліджень, провів біохімічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних та підготував до друку статтю).
4. Степанов О.Д., Тихонов М.М. Неспецифічна резистентність телят вирощуваних в умовах тривалого впливу гіпертермії // Біологія тварин. – Львів, 2004. – Т. 6, № 1 – 2. – С. 191 – 195. (Дисертант провів дослідження факторів резистентності організму телят, яких вирощують у різних умовах середовища, провів статистичну обробку отриманих даних та підготував до друку статтю).
5. Тихонов М.М., Степанов О.Д. Зміни вмісту загального білка та його фракцій у сироватці крові телят вирощуваних в різних умовах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2004. – Вип. 28. – С. 233 – 241. (Дисертант провів біохімічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних та підготував до друку статтю).
6. Степанов О., Супрович Т. Вивчення асоціативних зв’язків між вмістом деяких гуморальних факторів захисту та антигенами головного комплексу гістосумісності у телят чорно-рябої породи // Науковий збірник „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. – Вінниця, 2003. – С. 206 – 208. (Дисертант брав участь у проведенні імуногенетичних досліджень, провів імунологічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних та підготував до друку статтю).
7. Степанов О.Д., Супрович Т.М. Імуногенетичні маркери та їх зв’язок з факторами природної резистентності у телят чорно-рябої породи // Науковий збірник „Аграрна наука – селу” Подільської державної аграрно-технічної академії / за ред. проф. О.В. Гончарука. – Кам’янець-Подільський, 1998. – Вип. 6. – С. 227 – 228. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень та підготовці статті до друку).
8. Тихонов М.М, Супрович Т.М., Степанов О.Д. Характер розповсюдження антигенів класу I Bola-системи у телят чорно-рябої породи // Науковий збірник „Аграрна наука – селу” Подільської державної аграрно-технічної академії / за ред. проф. О.В. Гончарука. – Кам’янець-Подільський, 1998. – Вип. 6. – С. 200 – 201. (Дисертант брав участь у проведенні імуногенетичних досліджень та підготовці статті до друку).
