Відповідно до мети і поставлених завдань в процесі дослідження отримано наступні основні результати: уточнено зміст навчання інформатики у 7-9 класах з урахуванням вікових особливостей розумового розвитку учнів, запропоновано супровід змісту навчання переліком розумових дій і прийомів, опанування якими відбувається у процесі засвоєння знань та вмінь з відповідної теми; уточнено критерії і рівні сформованості прийомів розумової діяльності та на основі цих уточнень доповнено шкалу навчальних досягнень учнів критеріями сформованості прийомів розумової діяльності; розроблено методичний посібник з інформатики для 7-го класу з рекомендаціями стосовно організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, спрямованої на активізацію розумової діяльності та збагачення творчого потенціалу школярів [15]; деталізовано методичні аспекти вивчення окремих понять базового курсу інформатики (інформація, повідомлення, інформаційна система та ін.); розроблено збірник задач і вправ для активізації розумової діяльності, закріплення знань та оцінювання навчальних досягнень учнів [16]; розроблено окремі компоненти організації і підтримки самостійної роботи учнів 7-9 класів у процесі опанування знаннями, вміннями, навичками. Отримані результати проведеного дослідження дають підстави зробити наступні висновки: 1. Організація навчального процесу з інформатики у 7-9 класах має спиратися на узгодження цілей навчання із запитами сучасного суспільства, на зміст знань, що відображається в розумінні учнями способу існування відповідної галузі, та в уміннях застосовувати їх на практиці для розв’язування значущих проблем. Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів 7-9 класів, активізація їхньої розумової діяльності здійснюється з обов’язковим урахуванням психофізіологічних і вікових особливостей дитини. Вік 12-14 років є сприятливим для формування в учнів прийомів розумової діяльності, у 7-му класі вважається найбільш вчасним починати систематичне і цілеспрямоване вивчення фундаментальних основ предметних галузей. 2. Процес формування прийомів розумової діяльності в учнів 7-9 класів у процесі навчання інформатики має відбуватися через виявлення і засвоєння операційного складу окремих прийомів у цілеспрямованій навчально-пізнавальній діяльності, керованій вчителем. Прийоми розумової діяльності повинні бути виділені у навчальних програмах з інформатики як об’єкти спеціального засвоєння, за рахунок чого підтримуються зв’язки між навчанням і розумовим розвитком учнів. 3. Оволодіння прийомами розумової діяльності, такими як аналіз, синтез, аналіз через синтез, порівняння, аналогія, виділення головного, абстрагування, узагальнення, систематизація, класифікація сприяє розумовому розвитку учнів 7-9 класів, розвиває в них здібності до організації навчально-пізнавальної діяльності, оцінювання та коригування її у процесі навчання, готує основу для подальшого здобуття освіти. Важливо щоб оволодіння прийомом розумової діяльності зводилося не лише до виконання учнями відповідної розумової операції, а спонукувало б до виникнення в них потреби у використанні певного прийому як способу діяльності. При цьому головним критерієм сформованості в учнів прийому розумової діяльності є їхні уміння переносити прийом розумової діяльності, сформований при вивченні одного об’єкту, на інші об’єкти. 4. Використання критеріїв сформованості прийомів розумової діяльності надає можливість дібрати різнорівневі завдання для оцінювання навчальних досягнень у відповідності до вікових особливостей розумового розвитку учнів. Тому навчальна діяльність учнів у процесі навчання інформатики має бути представлена через роботу з різнорівневими завданнями: від запитань і вправ репродуктивного рівня до задач, розв’язування яких вимагає “модифікації” знань. За таких умов у вчителя з’являється можливість управляти навчально-пізнавальною діяльністю школярів так, щоб процес опанування знаннями, вміннями і навичками був спрямований на зміни у розумовому розвитку та на перехід від знань статичних до динамічних, що стануть фундаментом у формуванні предметних компетентностей відповідних рівнів. 5. Важливою умовою активізації розумової діяльності учнів у процесі навчання інформатики є рефлексія, використання якої надає можливість кожному школяреві усвідомлювати не лише те, що зробив, але й те, як це було зроблено, коригувати власну діяльність та критично її оцінювати з огляду на поставлену мету навчання. Аналіз типових помилок і недоліків, що трапляються у процесі засвоєння учнями знань та умінь, вказує на необхідність педагогічно виваженого, доцільного добору методів і організаційних форм навчання інформатики, і в першу чергу у процесі пояснення нових знань, їх використання під час розв’язування типових задач і перенесення у нові практичні ситуації, а також дослідження методичних прийомів, використання яких максимально сприяє попередженню у навчально-пізнавальній діяльності учнів можливих труднощів. Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення проблеми активізації розумової діяльності учнів, формування прийомів розумової діяльності у процесі навчання інформатики. Аналіз його результатів дозволяє визначити напрямки подальших досліджень, серед яких: 1. Розробити та впровадити навчально-методичний комплекс з інформатики для 7-9 класів з врахуванням вікових особливостей розумового розвитку учнів та вимог інформаційного суспільства до підготовки школярів стосовно застосування сучасних ІКТ для розв’язування навчальних і практичних завдань. 2. Визначити шляхи вдосконалення існуючих програм з інформатики для різних типів навчальних закладів, окреслюючи напрямки збагачення інтелектуального та творчого потенціалу дитини, підвищення її освітнього рівня. 3. З’ясувати перспективи фундаменталізації інформатичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах. |