У дисертації наведено теоретичне узагальнення актуальної проблеми формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Результати теоретичного й експериментального дослідження підвередили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань і дали підстави сформулювати такі висновки: 1. Спираючись на сучасні підходи до розгляду досліджуваної проблеми, особливу увагу приділено уточненню таких понять дослідження: ,,знання”, ,,здібності”, ,,вміння”, ,,навички”. Сутність категорії ,,професійні знання майбутніх програмістів” розглядається як динамічна система і структурний компонент професійної підготовки майбутніх фахівців; а ,,формування професійних знань” – як процес цілеспрямованого становлення й удосконалення вищезазначеної системи з урахуванням специфічних властивостей особистості. На основі наукового аналізу результатів теоретичного та практичного дослідження проблеми виявлено, що орієнтація на засвоєння професійних знань майбутніми програмістами без належного вивчення фундаментальних дисциплін неспроможна відчутно впливати на якість професійної підготовки фахівців. Установлено, що традиційний зміст, форми, методи, способи здобуття професійних знань майбутніми програмістами у процесі вивчення математичних дисциплін у сучасній професійній педагогіці потребують удосконалення на основі технологічного підходу. 2. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Визначено структурні компоненти моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний, оцінно-результативний. В експериментальному дослідженні встановлено, що структурним компонентом процесу підготовки може слугувати впровадження створеної моделі, а результат передбачає ефективне і якісне формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. 3. На основі сучасних наукових досліджень визначено критерії та показники формування професійних знань: сформованість мотиваційної сфери (мотиви, потреби, інтереси); результативність самоорганізації (проектувальний, конструктивний, організаторський, комунікативний і гностичний компоненти); оптимальність навчальної діяльності (раціональне планування, рівномірність обсягів навчального навантаження, регулярність навчального контролю). Виділено три рівні сформованості професійних знань (пізнавально- ознайомлюваний, репродуктивний, творчий). Виявлено фактори формування професійних знань майбутніх програмістів: ставлення до навчальних предметів, якості викладання, навчальної самоорганізації, важкості вивчення навчальних предметів, загальної навчальної успішності. 4. Теоретично доведено і методично обґрунтовано положення щодо організації професійної підготовки програмістів, що покладено в основу розробки технології формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Її побудова передбачає поетапний розподіл професійно-освітніх цілей, виокремлення наступних етапів: початкового, теоретико-мотиваційного, основного, практично-творчого. Розгортання моделі навчального циклу на технологічному рівні відбувається відповідно до логіки переходу від теорії до практики, від навчальної до навчально-професійної діяльності, що зумовлює послідовність і взаємозв'язок етапів навчального циклу. Результати порівняльного експериментального дослідження свідчать про переваги якісних і кількісних показників у студентів експериментальних груп. Доведено, що підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх програмістів сприяє впровадження в практику діяльності змісту спецкурсу ,,Основи факторного аналізу ”. У ході дослідження визначено особливості методичних підходів до формування професійних знань, а саме, встановлено місце і роль факторного аналізу в професійній підготовці програмістів: факторний аналіз є складовою змістового компонента підготовки; у системі професійних знань вивчення факторного аналізу дасть змогу реалізувати проміжні цілі (вибору і трансформації математичних моделей явищ і процесів; складання та обслуговування програм; оцінки якості програм), а також впливати на загальну мету - більш повну й якісну підготовку майбутніх програмістів на основі формування системи професійних знань. Підсумки формувального й узагальнюючого етапів експерименту засвідчили, що отримані за допомогою факторного аналізу та інших методів математичної статистики результати підтверджують достовірність висновків щодо його ефективності. 5. На основі результатів дослідження підготовлено та апробовано цикл методичних рекомендацій щодо вдосконалення підготовки студентів технічних спеціальностей до використання у професійній діяльності знань з математики. Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми формування професійних знань програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження цієї проблеми, зокрема визначення та обґрунтування умов застосування факторного аналізу для оцінки якості виконання професійних завдань, оцінки надійності функціонування комп’ютерних комплексів, систем та мереж. |
