Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: Комплексний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили актуальність досліджуваної проблеми та виявили необхідність теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів. У результаті наукового пошуку доведено, що професійні особистісні якості вчителя-філолога – це цілісне інтегроване комплексне утворення його особистості, що формується шляхом синтезу професійних і особистісних якостей, відповідає вимогам до вчителя з боку суспільства, дозволяє ефективно здійснювати функції педагогічної діяльності, сприяє розвитку педагогічних і літературно-лінгвістичних здібностей. Це утворення виникає внаслідок професіоналізації особистісних якостей і трансформації професійно значущих якостей в особистісно цінні. Теоретично обґрунтовано, що комплекс означених якостей доцільно систематизувати відповідно до специфіки педагогічної професії й особливостей філології як спеціальності у дві взаємопов’язані групи, а саме: комунікативні (емпатія, толерантність, комунікативність) і морально-вольові (гуманність, відповідальність, вимогливість) якості. Структурними компонентами означених якостей є мотиваційний, когнітивний і поведінковий. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та проведене емпіричне дослідження дозволили визначити критерії, показники й рівні сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів.
Установлено, що критеріями сформованості мотиваційного компонента професійних особистісних якостей є тип мотивації до навчання у ВНЗ; домінуюча спрямованість особистості; прагнення до самоосвіти й саморозвитку; наявність або відсутність інтересу до внутрішнього світу іншої людини, до культур різних народів, навчальної діяльності; прагнення до пізнання культур і народів світу. Критеріями сформованості когнітивного компонента є знання про комплекс і сутність професійних особистісних якостей учителя-філолога, усвідомлення їх необхідності в професійній діяльності, наявність ідеалу вчителя-гуманіста, знання комунікативних і морально-етичних норм. Критеріями сформованості поведінкового компонента є активна чи пасивна позиція в спілкуванні; прояв терпимості, доброзичливості (або нетерпимості, неприязні) до інших людей і розуміння (або нерозуміння) оточуючих, внутрішнього світу літературних героїв, мотивів їх поведінки; здатність (або нездатність) прийняти іншу точку зору під час диспутів і обговорень, групової роботи; ставлення до інших етносів, культур, віросповідань, соціокультурних особливостей інших народів; ретельність (або безвідповідальність) у виконанні доручень і завдань; активність (або пасивність) у груповій роботі; підготовленість до практичних і семінарських занять. Виявлено та науково обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів:
забезпечення позитивної мотивації студентів-філологів до формування професійних особистісних якостей, що сприяє самовихованню й самовдосконаленню; органічної єдності психолого-педагогічних, фахових і методичних знань студентів про комплекс і сутність професійних особистісних якостей, системність і цілісність яких посилена міжпредметною інтеграцією та координацією; педагогічно доцільного добору, поєднання й упровадження в навчально-виховний процес класичних університетів традиційних та інноваційних методів і форм, що стимулюють активність студентів-філологів до формування професійних особистісних якостей. Експериментально доведено, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов значно впливає на ефективність формування професійних особистісних якостей студентів. Так, рівневі показники сформованості професійних особистісних якостей у студентів експериментальної групи протягом проведення експериментальної роботи значно поліпшилися за рахунок істотного збільшення кількості студентів, які досягли високого рівня сформованості досліджуваних якостей (на 18,4% порівняно з початком формувального експерименту), збільшення кількості студентів, віднесених до середнього рівня (на 3,7%), і зменшення тих, хто знаходився на низькому рівні (на 22,1%). У той же час серед студентів контрольної групи не спостерігалося істотних змін у рівнях сформованості професійних особистісних якостей: на 3% зросла кількість студентів з високим рівнем їх сформованості, на 4,1% – з середнім і на 7,1% зменшилася кількість студентів, які знаходилися на низькому рівні. У розробленому навчально-методичному комплексі майбутнім учителям-філологам і викладачам університетів запропоновано: навчально-методичний посібник „Професійні особистісні якості майбутніх учителів-філологів: сутність, зміст, методи діагностики”; комплект дидактичного забезпечення з орієнтовно-тематичним планом і програмою спецкурсу; сукупність методик для вимірювання рівнів сформованості професійних особистісних якостей.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Перспективи подальшого дослідження пов’язані з розробкою технології педагогізації навчально-виховного процесу в класичних університетах. З огляду на значний вплив викладачів на формування професійних особистісних якостей студентів-філологів актуалізується проблема самовдосконалення компетентності викладачів щодо питань формування професійних особистісних якостей студентів. |
