У дисертації наведене теоретичне узагальнення поняття “професійний намір особистості” та обґрунтовано на його основі педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Отримані результати, дають підстави для наступних висновків: 1. Питання формування професійних намірів старшокласників у педагогічній теорії ще не було предметом спеціального вивчення. Аналіз наукових досліджень і практичного досвіду розв’язання проблеми підготовки старшокласників до видів професійної діяльності, у яких людина є або фахівцем, який забезпечує розвиток і функціонування засобів інформаційно-комунікаційних технологій, або фахівцем, зміст праці якого передбачає роботу з інформацією чи комунікаційними системами, а комп’ютерна техніка є при цьому знаряддям праці, питання орієнтації старшокласників на професії цієї галузі, застосування комп’ютера в профорієнтаційній роботі тощо, а також використання можливостей позаурочної навчально-практичної діяльності та потенціалу шкільного курсу інформатики для розв’язання означених вище завдань розглянуто частково. Водночас встановлено, що певним чином організована навчально-практична урочна та позаурочна діяльність старшокласників, крім розширення й поглиблення змісту навчання загалом, має усі можливості для сприяння виникненню стійких професійних інтересів, розвитку відповідних здібностей і формуванню професійних намірів до визначених видів діяльності, в яких вони зможуть застосовувати набуті знання, уміння і навички. 2. У процесі теоретичного аналізу проблеми ми дійшли висновку, що професійний намір це багатокомпонентне утворення. Його структура складається з чотирьох компонентів: когнітивного, мотиваційного, практичного та компоненту “Я”. Подальший аналіз досліджуваного поняття дав можливість визначити показники та критерії рівнів сформованості професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій та дати власне визначення цього поняття: “Професійний намір старшокласника, це змістовно-синтетичне і динамічне утворення особистості, яке визначає довільний, усвідомлений вольовий акт планування ним майбутньої діяльності з оволодіння визначеною професією”. Структурні компоненти цього утворення формуються і розвиваються взаємозумовлено під впливом сукупності педагогічних умов у процесі відповідним чином організованої навчально-практичній діяльності, зміст якої має профорієнтаційну спрямованість і забезпечує старшокласникам достатній рівень професійного самовизначення. Формування професійних намірів відбувається в процесі пізнавальної активності особистості з набуття системи знань і вмінь, що визначають професійні інтереси до сфери майбутньої трудової діяльності, відповідно до її потреб, інтересів, схильностей і мотивів. Професійні наміри виявляються у готовності старшокласника скласти усвідомлений професійний план набуття певної професії. 3. В ході дослідження були виявлені й обґрунтовані педагогічні умови забезпечення формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Такими педагогічними умовами є: впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи відповідних структурних елементів профорієнтаційної роботи, а саме вивчення професійних намірів старшокласників, формування їхніх професійних інтересів, надання професійної інформації, вивчення особливостей ціннісних орієнтацій, професійна діагностика, професійні проби, професійна консультація; врахування індивідуальних особливостей кожного учня (інтересів, мотивів, схильностей, здібностей, темпераменту тощо) у здійсненні профорієнтаційної роботи; створення відповідним чином організованої урочної та позаурочної навчально-практичної діяльності старшокласників (профорієнтаційна спрямованість курсу інформатики для 8–11-го класів, гурткові й факультативні заняття, суспільно-корисна діяльність), що сприяє актуалізації потребнісно-мотиваційних утворень особистості. Дані педагогічні умови утворюють такі обставини, які сприяють формуванню позитивної мотивації навчально-практичної діяльності старшокласника як рушійної сили його свідомого професійного вибору. Порівняння експериментальних даних засвідчило, що в наслідок впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл означених педагогічних умов, в експериментальних групах відбулися позитивні зміни в рівнях сформованості професійних намірів старшокласників. Так, порівнюючи з результатами констатувального експерименту відсоток старшокласників, які виявили високий рівень сформованості професійних намірів став більшим на 17,3 % (з 30,9 % до 48,2 %), середній рівень збільшився на 7,4 % (з 33,3 % до 40,7 %), а низький рівень зменшився на 24,7 % (з 35,8 % до 11,1 %). У контрольних групах, порівняно з результатами констатувального експерименту, відсоток старшокласників, які виявили високий рівень сформованості професійних намірів став більшим тільки на 7,2 % (з 28,9 % до 36,1 %), середній рівень збільшився лише на 3,7 % (з 33,7 % до 37,4 %), а низький рівень зменшився на 10,9 % (з 37,4 % до 26,5 %). Це доводить ефективність обґрунтованих у дослідженні педагогічних умов, як чинника, який сприяє вирішенню актуальної проблеми теорії і методики виховання в аспекті підготовки старшокласників до усвідомленого вибору професії. 4. Спираючись на результати проведеного дослідження, зроблено висновок про те, що основним принципом забезпечення професійного самовизначення учня у загальноосвітній школі є створення позитивної мотивації урочної та позаурочної навчально-практичній діяльності як основного чинника формування складного утворення особистості – професійного наміру. При цьому в нього виникають мотиваційні установки вільного здійснення усвідомленого вольового акту планування діяльності з оволодіння визначеною професією, які відповідають не тільки відображенню зовнішнього світу, але стають об’єктивними параметрами самої особистості, являючись для неї частиною об’єктивної дійсності. 5. Проведене дослідження не охоплює всього комплексу проблем формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Подальше вирішення цього питання потребує визначення психологічних особливостей перебігу формування професійних намірів особистості, розширення сукупності педагогічних засобів, що впливають на ефективність цього процесу та ін. На нашу думку, спеціального дослідження потребують наступні питання: подальша розробка засобів профорієнтаційного спрямовання змісту курсу інформатики; адаптація факультативного курсу “Основи вибору професії у сфері інформаційно-комунікаційних технологій”, орієнтованого на інформаційно-технологічний і природничо-математичний профілі навчання, до інших навчальних профілів; організація суспільно-корисної навчально-практичної діяльності старшокласників із метою більш широкого їхнього залучення до всіх сфер життя загальноосвітнього закладу та активізації навчально-виховного процесу; розробка системи професійних проб і її подальша інтеграція до практичної частини змісту курсу інформатики. |
