1. На основі аналізу наукових джерел розкрито сучасне розуміння естетичного смаку як здатності особистості судити про красу та діяти за законами краси. Естетичний смак становить собою діалектичну єдність низки протилежностей – суб’єктивного й об’єктивного, чуттєвого і раціонального, інтуїтивного і дискурсивного (логічного), творчого і споглядального, одиничного (індивідуального) і загального, випадкового і закономірного, природного (біологічного, психологічного) і соціального. Професійно орієнтований естетичний смак безпосередньо виражає естетичні особливості професійної діяльності людини і функціонує в процесі її здійснення. Цим він, з одного боку, тотожний загальному естетичному смаку. З іншого боку, його специфічна функціональність, походження і прояв відображають характер професійної діяльності. Тому естетичний смак водночас виступає як сутнісний її компонент і чинник, що надає йому певних рис і властивостей, які відрізняють його від загального естетичного смаку. Формування професійно орієнтованого естетичного смаку закономірно залежить від ставлення людини до діяльності за фахом та індивідуального стилю професійної діяльності особистості. 2. Обґрунтовано, що естетичний смак є атрибутивним компонентом загальної культури особистості, який визначає здатність людини оцінювати дійсність під кутом зору естетичного ідеалу. Професійно орієнтований естетичний смак, безпосередньо виражаючи естетичні особливості професійної діяльності фахівця, є органічним складником і показником його професійної культури, зокрема культури праці, є важливим чинником мотивації останньої. Він виражає і водночас детермінує спосіб, яким особистість виконує свою професійну діяльність. Професійно орієнтований смак характеризує соціальну спрямованість і життєву позицію людини у професійних питаннях. Як органічна єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції, естетичний смак є неодмінним складником творчості в будь-якій сфері діяльності. 3. Визначено професійно орієнтований смак як здатність особистості сприймати, оцінювати та вдосконалювати свою професійну діяльність згідно з власними естетичними уподобаннями. 4. Обґрунтовано критерії сформованості естетичного смаку: широта естетичного кругозору, вміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості; широта художньо-естетичних інтересів особистості; змістова глибина та відповідність загальнолюдським нормам оцінки прекрасного в житті і мистецтві; емоційність естетичної реакції на явища дійсності та мистецтва, її адекватність; вплив естетичного смаку на соціокультурні характеристики особистості (естетика поведінки, зовнішнього вигляду, побуту); толерантність смакової оцінки; естетична виразність соціокультурного середовища людини; виразність та образність мовних засобів, самостійність і оригінальність асоціацій та метафор, наявність чи відсутність мовних штампів тощо. 5. Обґрунтовано рівні сформованості професійно орієнтованого естетичного смаку: низький, нижче середнього, середній, вище середнього і високий рівень. Низький рівень сформованості естетичного смаку характеризується вузьким естетичним кругозором, шаблонним мисленням в естетичних судженнях, неадекватністю емоційних реакцій, репродуктивним підходом у застуванні естетичних знань на практиці; рівень нижче середнього – відсутністю самостійності суджень, переважно фактофіксуючим підходом до інформації, залежністю естетичної позиції від думки референтної групи, орієнтацією на масову культуру; середній рівень – достатньою розвиненістю здатності до змістового аналізу інформації, її практичного застосування у вирішенні простих творчих завдань (однак цей процес не носить системного характеру), адекватністю ціннісно-емоційних реакцій (за відсутності толерантності естетичних суджень); рівень вище середнього – застосуванням естетичних знань і вмінь у творчій діяльності, самостійному розвитку особистістю своїх естетичних здібностей, чіткій і сталій структурі системи естетичних цінностей; високий рівень – широким кругозором, наявністю глибоких естетичних знань, умінням систематично їх застосовувати, адекватністю естетичних реакцій та толерантністю естетичних суджень, високою здатністю до опанування нових об’єктів, які знаходять своє місце в системі цінностей і не змінюють її. 6. Виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування професійно орієнтованого естетичного смаку майбутніх викладачів юридичних дисциплін, до яких належать: розробка та впровадження моделі цього процесу; варіативність форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів; інтеграція навчальної діяльності у процесі вивчення спецкурсу “Юридична естетика”, гуманітарних і професійно орієнтованих навчальних дисциплін, педагогічної практики та науково-дослідницької роботи студентів. 7. Розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічну модель формування професійно орієнтованого естетичного смаку майбутніх викладачів юридичних дисциплін, структура якої є ізоморфною структурі естетичного смаку та містить теоретичний, емоційно-ціннісний і діяльнісно-практичний компоненти. 8. Виявлено кореляцію між рівнем сформованості професійно орієнтованого естетичного смаку студентів-юристів і рівнем розвитку їхніх когнітивних, комунікативних та деяких інших професійно значущих якостей (зокрема, умінь працювати з навчальною і науковою інформацією, культури ділового мовлення тощо). 9. Розроблено і впроваджено в навчальний процес комплекс науково-методичного супроводу авторського спецкурсу «Юридична естетика». 10. У процесі наукового пошуку встановлено існування об’єктивної необхідності у подальшому дослідженні всього комплексу питань, що стосуються проблеми становлення майбутніх викладачів юридичних дисциплін як суб’єктів особистісно орієнтованої освіти . До перспективних напрямів дослідження доцільно віднести питання вивчення та творчого використання зарубіжного досвіду формування та розвитку професійно орієнтованого естетичного смаку фахівців-юристів |
