Анотація до роботи:

Лихач В.Я. Формування продуктивних якостей свиней спеціалізованих м’ясних генотипів при чистопородному розведенні та схрещуванні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню формування продуктивних і м’ясних якостей в динаміці росту свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи і породи гемпшир імпортних генотипів при чистопородному розведенні і схрещуванні в аналогічних умовах утримання і повноцінної годівлі. Досліджено особливості формування м’ясності; якісних показників м’ясо-сальної продукції, їх біохімічні та фізичні особливості. Встановлено особливості інтер’єрних показників досліджуваних поєднань тварин. Визначенні кореляційні зв’язки між продуктивними ознаками свиней.

Встановлено, що за показником вихід м’яса в туші, за всі вікові періоди, кращими були чистопородні тварини породи дюрок української селекції і помісний молодняк поєднання Г(А) х ВБ(І). При забої у 100 кг вихід м’яса даних генотипів становив – 64,00±0,32% і 63,86±0,63%, більше аналогів великої білої породи на 3,28% (Р>0,99) і 3,14% (Р>0,95) відповідно. Найбільш економічно вигідною була відгодівля помісних тварин поєднання Г(А) х ВБ(І) і ВБ(І) х ДУС. У цих групах рівень додатково отриманої продукції становить відповідно, 43,52...63,93 гривень на 1 голову. Більш економічно ефективними при реалізації м’яса були чистопородні тварини породи дюрок і помісні тварини поєднання Г(А) х ВБ(І), що дало можливість отримати 55,86...73,10 гривень додаткової продукції на 1 відгодівельну голову відповідно.

Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:

1. Аналіз результатів відтворювальних якостей свиноматок показав, що найвищу багатоплідність (11,90±0,48 голів) мали матки великої білої породи імпортної селекції при чистопородному розведенні. Збільшення маси гнізда у 60–денному віці у свиноматок ІV дослідної групи, де материнською формою була велика біла порода, а батьківською – порода дюрок дозволило отримати більш високий показник відтворювальної якості – 125,72±1,85 бала. Найменше значення КПВЯ мали матки ІІ дослідної групи – 107,72±1,16 бала, за рахунок нижчої багатоплідності та молочності свиноматок.

2. Встановлено специфічність росту молодняку свиней піддослідних груп. За всі вікові періоди більш високими показниками живої маси характеризуються помісні генотипи ІІІ, ІV і V дослідних груп, у 6-місячному віці їх жива маса становила: 105,45±0,20 кг, 103,96±0,28 кг, 109,74±0,21 кг відповідно, і перевищували аналогів великої білої породи на 7,1%, 5,6%, 11,4% (Р>0,999), що зумовлено більшим рівнем абсолютних, середньодобових та відносних приростів.

3. Відмічено зміни пропорцій тілобудови помісного молодняку поєднань маток великої білої породи з кнурами спеціалізованих м’ясних порід (дюрок, гемпшир) в напрямку покращення м’ясних форм з помітним збільшенням довжини тулуба і розвитку задньої третини тулуба та збільшення індексів розтягнутості та м’ясності.

4. Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини поєднання Г(А) х ВБ(І): вони досягали живої маси 100 кг у 169±1,00 днів, на 14 днів (7,7%) раніше контролю (Р>0,999); середньодобові прирости підсвинків цього поєднання становили – 812±5,0 г, і перевершували контрольну групу на 45 г, або на 6% (Р>0,999), з меншими показниками витрат кормів – 3,18 корм. од., менше від контролю на 0,22 корм. од. (6,5%), при Р>0,999.

5. В постембріональний період ріст і розвиток основних тканин тіла свиней протікали нерівномірно і мали вікові та породні особливості. Встановлено, що площа „м’язового вічка” інтенсивно збільшується до живої маси 60 кг. Чистопородні тварини породи дюрок (ІІ), за цим показником, переважали аналогів великої білої породи при забої у 60 кг на 2,7 см², помісний молодняк отриманий від реципрокного схрещування породи дюрок і великої білої (ІІІ, IV) та поєднання Г(А) х ВБ(І) на 1,1; 1,4; 1,3 см² відповідно. Тварини ІІ, ІІІ і V груп зберігали інтенсивність росту площі „м’язового вічка” на високому рівні при досягненні живої маси 100 кг, значення якого становило – 39,3; 37,9; 38,5 см², відповідно

6. Відмічено, що у тварин усіх піддослідних груп з віком підвищується значення показнику забійного виходу. У всіх вагових кондиціях найбільше значення показнику забійного виходу було у ІІ і V дослідної групи, і при забої живою масою 100 кг дорівнював – 81,10±0,35% і 80,65±0,54% - більше ніж у підсвинків великої білої породи на 3,4% і 2,95% відповідно.

7. Аналіз морфологічного складу туш, показав, що показники виходу м’яса при забоях у 20...100 кг був різний і залежав від генотипу тварин і становив по групам 69,70...64,00%. За виходом м’яса з туші, кращими були чистопородні тварини породи дюрок української селекції і помісний молодняк поєднання Г(А) х ВБ(І). При забої у 60...100 кг вихід м’яса даних генотипів перевищував чистопородних тварин великої білої породи на 3,42; 4,09; 3,28% і на 3,00; 3,18; 3,14% відповідно.

8. Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин чистопородних і помісних тварин знаходились на рівні технологічних потреб, характеризувалися високою якістю. Істотної різниці у показниках, які досліджувалися, між тваринами різних генотипів не встановлено. На підставі результатів аналізу якості м’ясо-сальної продукції і дегустаційної оцінки, встановлено, що прилиття крові кнурів спеціалізованих м’ясних порід не спричинило негативного впливу на якість і кулінарні властивості м’яса.

9. Відмічено високу функціональну та адаптаційну здатність у молодняку дослідних генотипів, за рахунок кращого розвитку органів дихання і кровообігу (легені, серце, селезінка), травлення (печінка), виділення (нирки).

10. Аналізуючи дані гематологічних досліджень зазначаємо, що всі показники знаходилися в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Встановлено підвищений рівень метаболізму у піддослідних генотипів, що сприяє виявленню генетичного потенціалу продуктивності.

11. Економічний аналіз результатів досліджень показав, що більш ефективними поєднаннями при реалізації м’яса були чистопородні тварини породи дюрок української селекції і помісні тварини поєднання Г(А) х ВБ(І), що дало можливість отримати 55,86...73,10 гривень додаткової продукції на 1 відгодівельну голову відповідно.

Публікації автора:

1. Топіха В., Лихач В., Іванов С., Бородаєнко Ф. Племінне господарство свиней спеціалізованих м’ясних порід // Тваринництво України. – 2003. - №6. - С. 10-11. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

2. Топіха В.С., Лихач В.Я., Іванов С.С., Бородаєнко Ф.А. Високоефективне племінне господарство свиней спеціалізованих м’ясних порід агрофірми “Міг-Сервіс-Агро” Миколаївської області // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2003. – Вип. 1(21). – С. 132-135. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

3. Топіха В.С., Лихач В.Я. Забезпечення високої продуктивності свиней // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2004. – Вип. 4(28). – С. 168-171. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

4. Топіха В.С., Лихач В.Я. Відгодівельні та м’ясні якості породи дюрок української селекції при реципрокному схрещуванні з великою білою // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант. - Вип. 37. – 2005. – С. 104-109. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)

5. Лихач В.Я. Відгодівельні і м’ясні якості спеціалізованих м’ясних порід свиней при чистопородному розведенні і схрещуванні // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини. – Львів. – 2005. Том 7 (№2), частина 3. – С. 176-181.

6. Лихач В.Я. Гематологічні показники свиней різних генотипів // Аграрний вісник Причорномор’я. Сільськогосподарські та біологічні науки. Вип. 31. – Одеса. – 2005. – С. 91-92.

7. Мельник В.О., Кравченко О.О., Лихач В.Я. Особливості відтворювальної здатності кнурів-плідників в залежності від породи // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини. – Львів. – 2005. Том 7 (№3), частина 2. – С. 130-134. (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків)