Анотація до роботи:

Дудник А.В. Формування продуктивності сортів та гібридів соняшнику на різних агротехнічних фонах з використанням біостимуляторів росту в умовах південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво, Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2006.

Дисертація присвячена питанням впливу біостимуляторів, способів основного обробітку та удобрення на основні водно-фізичні показники ґрунту, ріст, розвиток і продуктивність рослин соняшнику в умовах південного Степу України. Вперше теоретично обґрунтована ефективність біостимуляторів росту на фоні поєднання різних способів обробітку ґрунту, збалансованого удобрення та використання високопродуктивних вітчизняних гібридів (сортів) при вирощуванні соняшнику. Для одержання найвищої врожайності насіння соняшнику необхідно поєднувати нульовий основний обробіток ґрунту, розрахункову норму добрив (N₇₈P₈₅K₄₂), сорт Прометей та біостимулятор росту агростимулін нормою 10 мл/га у фазі 4-х пар справжніх листків соняшнику. Впровадження цих елементів технології вирощування соняшнику забезпечує отримання 23,6 ц/га насіння.

1. Біостимулятори росту рослин позитивно впливають на підвищення врожайності насіння соняшнику за рахунок створення умов для кращого використання рослинами наявних чинників життя, зокрема вологи. Формуванню найбільшої врожайності насіння у гібридів Запорізький 28 та Запорізький 14 сприяє біостимулятор росту агростимулін (21,5 та 21,7 ц/га, що перевищує контроль відповідно на 2,7 та 2,2 ц/га).

2. Менш інтенсивний основний обробіток ґрунту в цілому забезпечує кращу макроструктуру орного шару. Усереднені дані по 0-30 см шару ґрунту показали, що коефіцієнт структурності у передпосівний період був на 0,7 більшим саме у варіанті без основного обробітку. Ні глибина обробітку, ні його інтенсивність, ні наявність на поверхні мульчуючого матеріалу не обумовлюють істотних змін щільності орного шару ґрунту при вирощуванні соняшнику. Цей показник у більшості випадків, в тому числі і при вилученні основного обробітку, знаходиться в оптимальних для культури межах. Так, при появі кошиків соняшнику найбільше розходження в щільності 0-30 см шару ґрунту між контролем і нульовим обробітком становило 0,07 г/см³, або 2,8%. Різниця між оранкою і безполицевим обробітком на 20-22 см склала всього 0,03 г/см³, або 1,2%. Щільність окремих прошарків орного шару ґрунту також може зазнавати певних змін під впливом різних способів основного обробітку. Так, при застосуванні під соняшник безполицевого основного обробітку ґрунту на 20-22 см перед сівбою щільність його в шарах 0-10, 10-20 та 20-30 см була більшою, ніж після оранки на таку ж глибину. При повній стиглості насіння різниця складала відповідно по вказаних прошарках 0,03; 0,01 та 0,05 г/см³.

3. Зменшення глибини обробітку за рахунок необроблених прошарків призводить до збільшення твердості орного шару (на 19,0-19,8%). В той же час наявність мульчуючого покриття із рослинних решток, що створюється при застосуванні безполицевого або вилученні основного обробітку ґрунту, дещо згладжує ці розбіжності із-за кращих умов зволоження.

4. Накопиченню більшої кількості вологи в ґрунті і кращому її збереженню сприяють способи основного обробітку, при виконанні яких на поверхні залишаються рослинні рештки попередника. Застосування безполицевого на 25-27 см, а також вилучення основного обробітку дозволяє накопичити і зберегти в 0-100 см шарі ґрунту в період між основним обробітком і сівбою 5,8-9,4% додаткової вологи.

5. Мінімалізація обробітку ґрунту сприяє певному зростанню рівня забур’яненості посівів. У допосівний період та до фази повної стиглості насіння соняшнику маса бур’янів на фоні безполицевого та без основного обробітків ґрунту була відповідно на 12,0-15,0% та 32,2-35,8% більшою, ніж по оранці на 25-27 см. Найбільша кількість стебел вовчка соняшникового мала місце на фоні нульового обробітку ґрунту (2,1 шт./м²). Але вказаний рівень засміченості не спричиняв істотного зниження продуктивності рослин соняшнику внаслідок саме того, що, по-перше, ураження відбувалося в більш пізній період розвитку культури і, по-друге, рослини сорту Прометей та гібриду Запорізький 26 мають добру резистентність до паразита.

6. Найкращі умови для рослин соняшнику створюються при внесенні розрахункової норми добрив, яка сприяє збільшенню врожайності насіння соняшнику в порівнянні з варіантами без застосування добрив в середньому на 1,8 ц/га, що є нормативною прибавкою від мінеральних добрив для цієї культури.

7. Досліджувані сорти та гібриди соняшнику майже однаково реагують на умови, які створюються під впливом різних способів основного обробітку ґрунту, удобрення та біостимуляторів росту. Різниця у врожайності насіння між сортом Прометей та гібридом Запорізький 26 склала всього 0,2 ц/га.

8. Сорт Прометей найбільшу врожайність насіння формує при вилученні основного обробітку ґрунту, внесенні добрив із розрахунку на заплановану продуктивність та застосуванні біостимулятора росту агростимулін (23,6 ц/га). Гібрид Запорізький 26 найбільшу врожайність дає при наступному поєднанні досліджуваних факторів: безполицевий обробіток на 20-22 см, удобрення із розрахунку на заплановану врожайність та біостимулятор росту агростимулін (23,5 ц/га).

10. Способи основного обробітку ґрунту, удобрення та біостимулятори росту впливають на масу 1000 насінин та лушпинність насіння соняшнику. Так, найбільша маса 1000 насінин у сорту Прометей сформована у варіанті з ярусною оранкою на 35-40 см, удобренням із розрахунку на заплановану врожайність, застосуванням біостимулятора росту агростимулін (67,6 г). Найменша лушпинність була зареєстрована у варіанті з безполицевим обробітком ґрунту на 20-22 см, без добрив, гібридом Запорізький 26 та трептолемом (19,6%).

11. Протягом вегетаційного періоду соняшнику кількість уражених хворобами рослин на фоні без основного та безполицевого обробітків ґрунту була відповідно на 3,0-4,4 та 1,0-5,0% більшою, ніж при оранці на 25-27 см. В цілому розповсюдженість білої та сірої гнилей в усіх варіантах досліду хоча і була високою, але не носила характеру епіфітотії. Ураження патогеном відбувалося на більш пізніх етапах росту й розвитку культурних рослин, тому зниження продуктивності соняшнику було незначним.

12. Найкраща окупність вкладеної енергії при вирощуванні соняшнику забезпечується за наступних умов: без основного обробітку ґрунту, внесення розрахункової норми добрив, сорт Прометей та біостимулятор росту агростимулін. Коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому склав 3,23, що на 0,94 більше, ніж за традиційних умов вирощування культури. Рівень рентабельності, як інтегральний показник ефективності виробництва, також найбільший за нульового обробітку, як на фоні з внесенням добрив, так і без них.

13. Для підвищення врожайності насіння соняшнику рекомендуємо дотримуватися наступних параметрів технології його вирощування в південному Степу:

- для сорту Прометей найкраще застосовувати вилучення основного обробітку ґрунту, розрахункову норму добрив та біостимулятор росту агростимулін нормою 10 мл/га у фазі 4-х пар справжніх листків соняшнику. При вирощуванні гібриду Запорізький 26 варто поєднувати наступні елементи технології: безполицевий обробіток ґрунту на 20-22 см, внесення розрахункової норми добрив та біостимулятор росту агростимулін нормою 10 мл/га у фазі 4-х пар справжніх листків соняшнику;

- при вирощуванні соняшнику гібридів Запорізький 28 та Запорізький 14 варто застосовувати агростимулін нормою 10 мл/га у фазі 4-х пар справжніх листків.

Публікації автора:

1. Дудник А.В. Ефективність біостимуляторів росту при вирощуванні гібридів соняшнику в умовах південного Степу України // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця: Вид-во ВДАУ, 2002. – С. 54 – 56.

2. Дудник А.В. Ефективність біостимуляторів росту на різних агротехнічних фонах та сортах і гібридах соняшнику в південному Степу України // Научные труды ученых Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь: Изд-во КГАУ, 2002. – Вып. 72. – С. 31 – 35.

3. Дудник А.В. Вплив обробітку ґрунту і деяких інших факторів на продуктивність соняшнику в південному Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАА, 2002. – Вип. 1 (15). – С. 178 – 181.

4. Дудник А.В. Комплексний вплив обробітку ґрунту, удобрення та біостимуляторів росту на формування врожайності соняшнику в південному Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2002. – Вип. 6 (20). – С. 175 – 182.

5. Дудник А.В. Вплив різних способів основного обробітку ґрунту, мінеральних добрив і біостимуляторів росту на продуктивність сортів та гібридів соняшнику в умовах південного Степу України // Научные труды учених Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь: Изд-во КГАУ, 2003. – Вып. 81. – С. 27 – 35.

6. Грабак Н.Х., Дудник А.В. Вплив біостимуляторів росту на продуктивність гібридів соняшнику в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2003. – Вип. 2 (22). – С. 165 – 169. (Частка авторства 75% - проведення досліджень, аналіз, оформлення статті).

7. Дудник А.В. Формування продуктивності сортів та гібридів соняшнику залежно від способу основного обробітку ґрунту, удобрення і біостимуляторів росту в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах». – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2003. – Вип. 3 (23). – С. 56 – 65.

8. Грабак Н.Х., Дудник А.В. Продуктивність сортів і гібридів соняшнику при поєднанні екологічно безпечних агротехнічних заходів з біостимуляторами росту в умовах південного Степу України // Наукові праці: Екологія. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – Т. 39. – Вип. 26. – С. 49 – 54.(Частка авторства 85% - проведення досліджень, узагальнення даних).

9. Дудник А.В. Продуктивність гібридів соняшнику при застосуванні біологічно активних речовин в умовах південного Степу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань: Вид-во УДАУ, 2005. – Вип. 1 (61). – С. 104 – 109.

10. Дудник А.В. Вплив біостимуляторів росту на біометричні показники та продуктивність гібридів соняшнику в умовах південного Степу України // Тези доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, 20-22 квітня 2005 р. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. – С. 183 – 184.

11. Дудник А.В. Вдосконалення агротехніки вирощування соняшнику в південному Степу України // Збірник матеріалів 2-ї Міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». – Вінниця: Вид-во ВДАУ, 2002. – С. 33.

12. Дудник А.В. Вивчення деяких екологічно безпечних елементів технології вирощування соняшнику в південному Степу України // Екологічна безпека об’єктів господарської діяльності: Тези доповідей до Міжнародної науково-практичної конференції. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – С. 154 – 155.