Кабан Володимир Миколайович. Формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від агротехнічних прийомів у східній частині північного Степу : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2008.
Анотація до роботи:
Кабан В.М. Формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від агротехнічних прийомів у східній частині північного Степу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2008.
Досліджені особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів і сортів соняшнику різних груп стиглості залежно від способів основного обробітку грунту, внесення добрив, гербіцидів, строків сівби, густоти стояння рослин. Визначені комплексно стійкі гібриди для вирощування в ресурсозберігаючих технологіях у східній частині північного Степу.
Встановлені оптимальні прийоми сортової агротехніки:
глибокий (20-22 см) плоскорізний або полицевий основний обробіток ґрунту з використанням гербіцидів,
посів інкрустованим насінням розробленим новим способом (Патент на винахід №77088 UA, 2006), особливо при ранніх строках сівби,
диференційована оптимальна густота стояння рослин залежно від групи стиглості гібридів,
пропоновано включити страховий гербіцид Бурефен Новий в перелік пестицидів дозволених для використання на посівах соняшнику.
У дисертаційній роботі на основі досліджень, виконаних протягом 1999-2005 рр., наведено теоретичне обґрунтування і вирішення наукової задачі щодо оптимізації технології вирощування соняшнику у східній частині північного Степу за рахунок вибору стійких гібридів, покращення структури їх посіву, мінімалізації обробітку грунту, хімічних засобів захисту рослин і внесення добрив. Узагальнення даних, отриманих в результаті експериментальної роботи, дозволило нам сформувати наступні висновки:
1. Оцінка нових сортів і гібридів за рівнем урожайності, якості насіння і стійкості до хвороб, паразитних рослин дозволила виділити кращі: ультраранні – Кий, Візит, Красень; ранні – Міхаїл, Світоч, Сівер; середньоранні – Ной, Одеський 123, Запорізький 26.
2. Для реалізації високого біологічного потенціалу гібридів в умовах Степу необхідно використовувати нові елементи покращення структури їх посіву (інкрустацію насіння, загущення посівів, більш ранні строки сівби).
3. З метою подолання недоліків існуючих плівкоутворюючих препаратів запропоновано новий спосіб передпосівної обробки насіння модифікованим крохмалем, який захищено Патентом на винахід UA №77088 (2006).
4. Використання інкрустації насіння запропонованим методом різних за скоростиглістю гібридів дозволяє не тільки підвищити польову схожість насіння, але і їх врожайність.
5. При вивченні нових сортів і гібридів соняшнику встановлено, що найбільший врожай насіння можна одержати при диференційованій густоті стояння рослин в залежності від скоростиглості гібридів: ультраранніх і ранньостиглих, короткостебельних – 70-80 тис./га, а більш пізніх – при 50 тис./га. Отже, на перспективу покращення різних елементів структури посіву у взаємозв‘язку своїх ефектів є засобами підвищення врожайності соняшнику.
6. В результаті вивчення різних строків сівби сучасних гібридів не встановлено стійких переваг якогось із них за врожайністю. Однак без шкоди для продуктивності рослин доцільно переносити початок сівби, в першу чергу більш пізніх гібридів та інкрустованим насінням, на ранні строки.
7. Негативна сторона пізніх строків сівби, особливо пізньостигліших гібридів, складається з ризику піддати осінньої непогоді і заморозкам ще недозрілі кошики в кінці вегетації. Це знижує якість насіння, робить його вразливішим до інфекційних грибних захворювань на полі та при зберіганні.
8. Найвищу врожайність насіння соняшнику можна одержати при розміщенні після оранки або безполицевого обробітку грунту на глибину 20-22 см, при яких показники його щільності в орному шарі зберігаються в межах оптимальних значень для культури.
Подальше зниження глибини плоскорізного обробітку грунту приводило до пропорційного зниження врожаю насіння близько 10кг/га на кожний см зниження глибини.
9. Плоскорізний обробіток грунту порівняно з оранкою сприяє більшій забур’яненості поля і менш економному використанню вологи на створення одиниці продукції.
10. Як основний гербіцид на посівах соняшнику слід використовувати Харнес, як страховий гербіцид: проти малорічних злакових бур’янів – Фуроре Супер, а проти дводольних – Бурефен Новий. Причому, якщо кращою дозою останнього для товарних посівів встановлено 3,5 л/га у фазі 3-4 пар листків у культури, то на ділянках гібридізації її потрібно знижувати до 2,5 л/га і строк внесення переносити на фазу сходів.
По гербіциду Бурефен Новий слід провести подальші виробничі перевірки та хімічний аналіз залишків гербіциду в насінні і розглянути питання щодо включення його в Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні.
11. Отримані дані підтвердили, що при середніх запасах поживних речовин в грунті спостерігається понижена ефективність внесення мінеральних добрив у східній частині північного Степу, яка не залежала від типу обробітку грунту, строків сівби і скоростиглості гібридів.
Публікації автора:
Кабан В.Н. Продуктивность сортов и гибридов подсолнечника отечественной и зарубежной селекции /В.Н. Кабан, В.Г. Королева, И.В. Скворцов // Збірник наук. праць ЛНАУ. – Луганськ, 2003. – №30(42). – С.21-23 (Кабан В.Н. - проведення дослідів, написання статті).
Кабан В.Н. Продуктивность исходных родительских форм подсолнечника в условиях Луганской области /В.Н. Кабан, В.Г Королева, И.В.Скворцов // Збірник наук. праць ЛНАУ. – Луганськ, 2004. – №36(48). – С.35-39 (Кабан В.Н. - проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).
Ткаліч І.Д. Вплив обробітку грунту, добрив, строків сівби на забур‘яненість, урожайність соняшнику / І.Д.Ткаліч, В.М. Кабан // Бюлетень ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 31-32. – С. 82-85 (Кабан В.М. - проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).
Пат. №77088 UA МПК (2006) С 08В А01С. Спосіб одержання модифікованого крохмалю та спосіб передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур / Деряга Є.В., Кабан В.М.; заяв. і власник патенту Луганський Ін-т АПВ; заявл. 15.12.04; надрук. 16.10.2006, Бюл. №10 (Кабан В.М. – проведення дослідів, написання пат.).
Ткаліч І.Д. Вплив обробітку ґрунту та гербіцидів на урожайність соняшнику / І.Д.Ткаліч, В.М.Кабан / Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів «Сучасний стан та перспективи виробництва зерна в умовах інноваційного розвитку аграрного ринку України» (Дніпропетровськ 13-16 травня 2008 р.), Бюлетень ІЗГ УААН, 2008. – №33-34. – С. 220-223 (Кабан В.М. - проведення дослідів, узагальнення даних).
Технічні та олійні культури / [Ткаліч І.Д., Дідик М.З., Ільєнко О.В., Попов С.І., Капустін С.І., Бондаренко М.П., Завєрюхін В.І., Чехов А.В., Аксьонов І.В., Олексюк О.М., Коваленко О.О., Кабан В.М., Пархомюк К.М., Гришин О.М.] // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. – К.: Аграрна наука, 2004. – С. 286-290. (Кабан В.М. – результати досліджень в північно-східному Степу, аналіз даних).
Кабан В.Н. Когда и какой сеять гибрид? / В.Н.Кабан, В.Г. Королева // Информлисток. – Луганський ЦНТЭИ, 1999. – №13.– 4 с. (Кабан В.Н. - проведення дослідів, написання статті).
Стотченко В.Е. Основные технологические требования и методика выращивания семян подсолнечника на участках гибридизации. / В.Е. Стотченко, В.Н. Кабан, В.Г. Королева. – ЛИАПП, НПО «Элита». – Луганск, 1999 – 6 с. (Кабан В.Н. - проведення дослідів, написання статті).
Стотченко В.Е. Новые отечественные гибриды подсолнечника – залог стабильных урожаев / В.Е. Стотченко, В.Н. Кабан, В.Г. Королева. // Информлисток. – Луганский ЦНТЭИ, 2000. – №10. – 4 с. (Кабан В.Н. - проведення дослідів, написання статті).
Деряга Е.В. Основные технологические требования и методика выращивания семян подсолнечника на участках гибридизации. / Е.В. Деряга, В.Н. Кабан, В.Г. Королева. – Луганск: ЛИАПП, НПО «Элита», 2002 – 14 с. (Кабан В.Н. - проведення дослідів, написання статті).
Кабан В.Н. Особенности выращивания подсолнечника / В.Н.Кабан // Особенности сева и ухода за пропашными культурами в 2002 году. – Агролуганщина. – Информ. бюл., 2002. – № 3 – 2 с.
