Анотація до роботи:

Кифорук В.В. Формування продуктивності бобів кормових залежно від інокуляції та позакореневих підживлень в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Вінницький державний аграрний університет, Вінниця 2007 р.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності бобів кормових залежно від впливу інокуляції та позакореневих підживлень, а також дана економічна, біоенергетична оцінки та оцінка технології на конкурентноздатність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідну та конкурентноздатну модель технології вирощування бобів кормових сорту Оріон на зерно в умовах правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування урожайності зерна на рівні 3,35 т/га та вихід сирого протеїну 0,96 т/га.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення продуктивності бобів кормових за рахунок нових високопродуктивних сортів у поєднанні з інокуляцією насіння ризоторфіном та позакореневими підживленнями в умовах Правобережного Лісостепу України.

1. Встановлено, що на тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду інтенсивних сортів бобів кормових мали вплив гідротермічні умови року та інокуляція насіння ризоторфіном і позакореневі підживлення. Так, поєднання інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. сприяло збільшенню тривалості міжфазних періодів на 2 – 6 днів у порівнянні з контрольним варіантом. Тривалість вегетаційного періоду у сорту Білун складала 106 днів і сорту Оріон - 102 дні.

2. Максимальна висота рослин у сорту Білун 110 см і у сорту Оріон 114 см відмічена у варіантах з інокуляцією насіння ризоторфіном та дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р., що відповідно більше на 25 – 29 см від рослин контрольного варіанта. Середньодобові лінійні прирости складали у сортів Білун – 0,58 та Оріон – 0,67см/добу .

3. Найбільші показники площі листків у сортів бобів кормових (Білун 52,61 тис. м²/га і Оріон 61,07 тис. м²/га) формуються за умов інокуляції насіння та проведення дворазових позакореневих підживлень ВАС у дозі 10 кг/га д.р. у фазі бутонізації та наливу насіння, що відповідно більше на 9,28 і 21,03 тис. м²/га порівняно з контролем.

4. Максимальний фотосинтетичний потенціал у сорту Білун складав 2,708 млн. м²днів/га, і у сорту Оріон – 2,935 млн. м²днів/га при інокуляції насіння та дворазовому позакореневому підживленні ВАС 10 кг/га д.р., що відповідно більше на 0,456 млн. м²днів/га і 0,683 млн. м²днів/га при порівнянні з контролем. Накопичення сухої речовини відповідно складало у сорту Білун 10,22 т/га, у сорту Оріон - 11,60 т/га.

5. Поєднання інокуляції насіння ризоторфіном з дворазовими позакореневими підживлень ВАС у дозі 10 кг/га створювало сприятливі умови для формування і діяльності симбіотичного апарату. Так, у сорту Білун найбільша кількість активних бульбочок 63,5 шт./рослину та їх маса 1,239 г була отримана в фазі зелених бобів, відповідно у сорту Оріон – 65,1 шт./рослину і 1,257 г. Загальний симбіотичний потенціал у сорту Білун складав 26877 кгдіб/га і у сорту Оріон - 28125 кгдіб/га та активний симбіотичний потенціал відповідно 22481 і 23494 кгдіб/га. У цих варіантах сорт Білун забезпечив фіксацію 167 кг/га і сорт Оріон – 179 кг/га біологічного азоту, що відповідно більше на 81,6 кг/га і 93,6 кг/га при порівнянні з контрольним варіантом.

6. Інокуляція насіння ризоторфіном та позакореневі підживлення сприяли покращанню якісних показників зерна бобів кормових. Так, найбільший вміст протеїну в зерні сорту Білун (27,24 %) і сорту Оріон (28,51 %) було отримано при поєднанні інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га. При цьому вихід сирого протеїну на 1 га у сорту Білун складав 0,83 т, у сорту Оріон – 0,96 т, що відповідно більше на 0,19 т/га і 0,32 т/га від контролю.

7. Поєднання інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. створювали оптимальні умови для росту і розвитку рослин бобів кормових, що забезпечувало отримання найбільшої кількості бобів у сорту Білун 7,8 шт./рослину, у сорту Оріон 8,2 шт./рослину, та насіння – у сорту Білун 22,9 шт/рослину, у сорту Оріон 24,8 шт/рослину. При цьому маса 1000 насінин складала у сорту Білун 390 г і в сорту Оріон - 398 г., що суттєво більше при порівнянні з рослинами контрольного варіанта.

8. Максимальний рівень урожайності зерна у сорту Білун (3,05 т/га) і у сорту Оріон (3,35 т/га) було отримано при поєднанні інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р., що відповідно більше на 0,57 т/га і на 0,87 т/га при порівнянні з ділянками без інокуляції та позакореневих підживлень. При цьому інокуляція насіння ризоторфіном забезпечувала додаткове отримання зерна у сорту Білун 0,25 т/га, і сорту Оріон – 0,34 т/га, а дворазові позакореневі підживлення ВАС у дозі 10 кг/га відповідно у сорту Білун – 0,33 т/га, у сорту Оріон – 0,34 т/га.

9. Встановлено, що поєднання інокуляції насіння ризоторфіном з дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. сприяло виходу 1,35 к. од. у сорту Білун, валової енергії 19,56 МДж/кг і обмінної енергії 15,72 МДж/кг; у сорту Оріон відповідно 1,35 з 1 кг зерна, 19,65 МДж/кг валової енергії та 15,77 МДж/кг обмінної енергії.

10. Економічна та біоенергетична оцінка технологій вирощування бобів кормових показала, що поєднання інокуляції насіння ризоторфіном із дворазовими позакореневими підживленнями ВАС у дозі 10 кг/га д.р. забезпечують найвищий чистий прибуток у сорту Білун 1272 грн./га і у сорту Оріон – 1480 грн./га. При цьому рівень рентабельності відповідно складав 148 та 172 %. Відмічено і найвищі показники чистого енергетичного прибутку у сорту Білун - 40778 МДж/га і у сорту Оріон - 45904 МДж/га, хоча окупність енерговитрат була меншою у порівнянні з варіантами де проводили лише інокуляцію насіння ризоторфіном.

Встановлено, що проведення інокуляції насіння ризоторфіном або поєднання інокуляції насіння ризоторфіном з позакореневими підживленнями вуглеамонійними солями у дозі 10 кг/га д.р., що забезпечувало інтенсивний напрямок розвитку технологій. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентноздатності моделей технологій складав 1,02 – 1,04.

Публікації автора:

1. Кифорук В.В. Вплив інокуляції та позакореневих підживлень на урожайність кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи». – 17-19 березня 2003 року. – С. 96-97.

2. Кифорук В.В. Вплив інокуляції та позакореневих підживлень на формування продуктивності кормових бобів в умовах правобережного Лісостепу України // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи». – 5-7 квітня 2004 року. – С. 78-81.

3. Кифорук В.В. Вплив інокуляції та позакореневих підживлень на формування продуктивності кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. – 2004. – Вип. 53. – 126 – С. 130.

4. Кифорук В.В. Вплив інокуляції та позакореневих підживлень на формування продуктивності кормових бобів в умовах правобережного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. – 2006. – Вип. 57. – 183 – С. 185.

5. Кифорук В.В. Формування продуктивності бобів кормових в умовах правобережного Лісостепу // Вісник аграної науки, 2006. - №11. –С. 80 – 81с