Анотація до роботи:

Лагутенко О.Т. Формування продуктивності аґрусу в умовах Північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН. Київ, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі продуктивності аґрусу, зокрема сортів Красень і Неслухівський, в умовах Північного Лісостепу України. У процесі дослідження вирішувались питання формування родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна), їх впливу на ефективність виробництва ягід.

Виявлено позитивний вплив мінеральної системи на рівень ростових процесів у рослин аґрусу, а саме: покращується ріст гілок і пагонів, збільшується площа листкової поверхні, посилюються ріст і галуження коренів. Застосування органо-мінеральної системи сприяє синтезу пластичних речовин, збільшує накопичення фітомаси у 1,8 раза та підвищує врожайність обох сортів аґрусу в середньому у 1,6 раза порівняно з контролем.

Вcтановлено, що за усіх запропонованих систем удобрення маса ягід зростає у сорту Красень на 16, а в Неслухівського – на 8% порівняно з контрольним варіантом. При цьому в сорту Неслухівський даний показник в середньому за варіантами у 1,2 раза більший порівняно з Красенем.

В однакових грунтово-кліматичних умовах на всіх фонах живлення плодоносні рослини сорту Неслухівський є більш урожайними, оскільки середній рівень їх врожайності у 1,2 рази вищий, ніж у Красеня.

Доведено, що органо-мінеральна та мінеральна системи створюють оптимальний поживний режим ґрунту для аґрусу. Проте органічні форми добрив впливають переважно на рівень азотного, а мінеральні – фосфорно-калійного живлення.

Економічна оцінка виробництва ягід показала, що при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення собівартість продукції знижується на 26,5%, а прибуток зростає у 1,8 раза порівняно з контрольним варіантом.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні біологічних особливостей росту, розвитку, продуктивності та якості врожаю аґрусу за різних систем удобрення (органічна, органо-мінеральна, мінеральна). У рамках виконання цього завдання визначено елементи родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту, морфометричні характеристики рослин, їх біологічну продуктивність та особливості формування врожаю; фотосинтетичну активність листкового апарату; біохімічні складові плодів аґрусу; вперше проведено порівняльний аналіз сортових відмінностей; удосконалено систему удобрення аґрусу. Подано аналіз економічних показників виробництва ягід аґрусу за різних систем удобрення.

1. Запропоновані системи удобрення покращують агрохімічні властивості ясно-сірого опідзоленого ґрунту. Застосування органічної системи (120 т/га, гній) підвищує вміст азоту на 43 і калію – на 47% порівняно з контролем та забезпечує стабільний вміст гумусу. Під дією органо-мінеральної системи удобрення (60 т/га, гній + N₃₀₀Р₁₅₀К₃₆₀) підвищується вміст сполук азоту на 32, рухомих фосфатів – на 56 і обмінних форм калію – на 48% порівняно з контролем. Показано, що запропонована мінеральна система удобрення ґрунту (N₆₀₀Р₃₀₀К₅₀₀) не знижує показники його родючості, оскільки вміст азоту і гумусу змінюється не істотно, рухомого фосфору підвищується на 61, обмінного калію – на 49% порівняно з контролем. Внесення органічних добрив впливає на рівень азотного, а рівень фосфорно-калійного живлення визначають мінеральні форми добрив.

2. Встановлено, що за мінеральної системи удобрення сумарна довжина гілок та пагонів у сорту Красень збільшується у 2,1, а в сорту Неслухівський – у 2,9 раза порівняно з контролем. За кількісними показниками росту структурних елементів кущів обох сортів аґрусу органічна і органо-мінеральна системи дещо поступаються мінеральній.

3. Мінеральні та органічні добрива сприяють формуванню високопродуктивного листкового апарату кущів аґрусу. За органо-мінеральної системи удобрення площа листкової поверхні збільшується: у сорту Красень – у 2,2, у Неслухівського – у 2,8 раза порівняно з контролем без удобрення. У разі застосування окремо як органічної, так і мінеральної систем цей показник у Красеня більший за контроль у 1,6, а у Неслухівського – у 2,7 раза. Площа листкової поверхні прямо пропорційна кількості листків та розміру листкової пластинки і більша у сорту Неслухівський порівняно з Красенем. Аналіз кількості зелених пігментів в листках та змін індукції флуоресценції хлорофілу підтвердив, що фотосинтетичний потенціал Неслухівського є вищим, ніж у Красеня.

4. Застосування органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення сприяє значному збільшенню довжини як скелетних, так і обростаючих коренів рослин аґрусу обох сортів. Загальна довжина коренів у варіантах з мінеральною – у 4,3, а органо-мінеральною – у 3,8 раза перевищує контроль. При тому цей показник у всіх варіантах у середньому на 20% вищий у сорту Неслухівський порівняно з Красенем.

5. В ґрунтово-кліматичних умовах Північного Лісостепу України досліджувані сорти нормально розвиваються і забезпечують високу продуктивність за усіх запропонованих систем удобрення (Красень – 8,3, Неслухівський – 9,9т/га). Лише в 2003 р., який відзначився сухим і спекотним літом, за жодної системи удобрення не було отримано істотного підвищення урожайності порівняно з контролем у сорту Красень, а Неслухівський виявився більш витривалим до посушливих умов.

6. Під впливом органічних та мінеральних добрив збільшується кількість запилених квіток, відсоток зав’язування та кількість ягід у кущі. Навантаження крони урожаєм у сорту Красень за органічної та органо-мінеральної систем удобрення було на 23% більшим, ніж у сорту Неслухівський. Загалом продуктивність обох сортів майже вдвічі вища порівняно з контрольними варіантами.

7. Маса ягід обох сортів за органічної системи удобрення збільшується на 8%, за органо-мінеральної – на 14%, за мінеральної – на 18% порівняно з контролем без удобрення. Середня врожайність сортів зростає за органічної і мінеральної систем удобрення у 1,5, за органо-мінеральної у 1,6 раза порівняно з контролем. Підвищенню врожайності у варіанті з органо-мінеральною системою сприяло збільшення кількості плодів, а з мінеральною – збільшення їх розмірів.

8. На варіантах з органічною та органо-мінеральною системами удобрення виявлено тенденцію до підвищення вмісту біохімічних складових у плодах аґрусу обох сортів. Незалежно від системи удобрення показники споживчої якості плодів кращі у сорту Неслухівський порівняно з Красенем.

9. Біологічна продуктивність аґрусу за усіх систем удобрення збільшується у 1,6 раза порівняно з контролем. У структурі фітомаси рослин у сорту Красень на плоди припадає 49,5, на гілки – 35, на корені – 11,5 і на листки – 4%; у сорту Неслухівський – відповідно 63,5; 24; 9 та 3,5%. Вище відношення фітомаси надземної до підземної частини рослин у Неслухівського свідчить про високий фотосинтетичний потенціал цього сорту.

10. Найвищі показники економічної ефективності виробництва ягід отримано у разі застосування органо-мінеральної системи удобрення: значне підвищення врожайності призводить до зниження собівартості продукції на 26,5% і зростання прибутку в 1,8 раза порівняно з контролем. Рівень рентабельності становить 239,7%, тобто в 1,5 раза перевищує контроль.

Публікації автора:

1. Лагутенко О.Т. Особливості розвитку та будови кореневої системи аґрусу залежно від умов поживного режиму ґрунту / О.Т.Лагутенко // Науковий вісник НАУ. – К., 2006. – Вип. 100.– С. 57–63.

2. Лагутенко О.Т. Особливості формування врожаю та якість плодів аґрусу в перші роки плодоношення залежно від передпосадкового удобрення ґрунту / О.Т.Лагутенко // Науковий вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 86. – С. 84–89.

3. Лагутенко О.Т. Формування врожаю та якості плодів аґрусу залежно від удобрення ґрунту / О.Т.Лагутенко // Садівництво. – К., 2006. – Вип. 59. – С. 134–142.

4. Лагутенко О.Т. Активність фотосинтетичного апарату та біологічна продуктивність агрусу залежно від системи удобрення / О.Т.Лагутенко, О.І.Китаєв // Науковий вісник НАУ. –– К., 2007. – Вип. 109. – С. 114–123 (Визначення фітомаси сухої речовини рослин агрусу, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).

5. Лагутенко О.Т. Культура та господарське значення агрусу // Наука та практика: інновація – 2007 / О.Т.Лагутенко, В.С.Марковський // Зб.наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава: Громадська асоціація «Аграрна наука і практика», 2007. – С. 64–68 (Опрацювання наукової літератури, підготовка до друку).

6. Марковський В.С. Особливості морфологічної будови кущів аґрусу залежно від поживного режиму світло-сірого опідзоленого ґрунту / В.С.Марковський, О.Т.Лагутенко // Зб. наук. праць Подільського аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. №15. – С. 3–8 (Визначення морфометричних показників кущів аґрусу, підготовка до друку).

7. Кузнєцова Т.В. Польова практика з основ сільського господарства як засіб підготовки студентів до дослідницької роботи з біологічних та екологічних дисциплін / Т.В.Кузнєцова, О.Т.Лагутенко // Проблеми екології та екологічної освіти / Матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. – Кривий Ріг: Вид-тво ТОВ «Етюд-Сервіс», 2005. – С. 97–98 (Опис методики визначення фітомаси рослин аґрусу, підготовка до друку).

8. Лагутенко О.Т. Результати розмноження аґрусу здерев’янілими живцями із застосуванням регулятора росту / О.Т.Лагутенко, Т.В.Кузнєцова // Молодь і поступ біології: [зб. тез ІІ Міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів]. – Львів, 2006. – С. 386–367 (Польові дослідження, узагальнення результатів, підготовка до друку).

9. Скиба Ю.А. Організація науково-дослідної роботи студентів з вирощування ягідних культур під час польової практики з основ сільського господарства / Ю.А.Скиба, Т.В.Кузнєцова, О.Т.Лагутенко // Наукові та методичні основи викладання біологічних дисциплін у педагогічних вищих закладах України: [матер. Всеукр. наук.-практ. конф.]. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – С. 100–102 (Опрацювання методичної та наукової літератури, підготовка до друку).