У дисертаційній роботі здійснено дослідження теоретичних і методичних засад та розроблено пропозиції щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері на регіональному рівні. При цьому отримано такі результати та зроблено наступні висновки: 1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання важливого науково-практичного завдання щодо формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. Визначено, що для поліпшення ситуації, що склалася в суспільстві, необхідно в процесі економічного розвитку здійснювати відтворення природних ресурсів. Під відтворенням природних ресурсів та якості довкілля варто розуміти відновлення природних умов економічного зростання, збереження та поліпшення якості навколишнього природного середовища. Саме це становить еколого-економічний процес відтворення, який включає в себе організаційну, економічну, фінансову, інформаційну і соціальну складові та відповідає принципам науковості, законності, гласності, економічної обґрунтованості. Процес відтворення природних ресурсів потребує централізованого регулювання. Важливою проблемою є розробка принципово нової екологічної стратегії соціально-економічного розвитку країни, визначення пріоритетів у сфері екології на державному та регіональному рівнях. 2. Проведено класифікацію цільових фондів і визначено, що державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди, що належать до державного бюджету, і державні позабюджетні фонди, що відповідно не включаються до його складу. У процесі дослідження визначено цільові позабюджетні фонди як окрему ланку фінансової системи, що утворюються органами місцевого самоврядування та за добровільної участі зацікавлених осіб і являє собою фонд грошових коштів з чітко визначеними джерелами його формування, а також регламентованим порядком розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів за цільовим призначенням. Окреслено основні ознаки цільових позабюджетних фондів. З’ясовано відмінні ознаки фінансово-економічного інструментарію, що використовується всіма службами природоохоронного спрямування різних країн світу, але при цьому одним з основних інструментів є цільові екологічні фонди. 3. Проаналізовано баланс фінансових відносин держави і підприємств у системі фінансування природокористування та визначено тенденції до збільшення фінансових потоків. Так, потоки від підприємства до держави зростають за рахунок не лише фіскальних потоків, а й продажів квот на викиди, випуск цінних паперів та екологічного страхування. У спрямуванні фінансових потоків до підприємства, держава має забезпечувати відтворення якості природних ресурсів, отже сальдо взаємовідносин повинно бути додатнім, що підтверджують проведені авторські розрахунки. Враховуючи складну екологічну ситуацію та низку нерозв’язаних екологічних проблем через нестачу коштів, прогнозовані нами потоки поточних витрат на природоохоронні заходи зростають, а також суми інвестицій у природоохоронні заходи для попередження нових екологічних проблем. Ці кошти щонайменше на 50% доцільно спрямовувати на створення та підтримку функціонування позабюджетних фондів відтворення природних ресурсів. 4. За результатами аналізу фінансових потоків фіскального характеру на регіональному рівні по видах природних ресурсів, з’ясовано, що екологічні проблеми протягом аналізованого періоду не вирішуються через недостатнє фінансування. Проведений аналіз видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Сумської області дозволяє констатувати недостатній рівень фінансового забезпечення за рахунок існуючих джерел, а отже унеможливлює здійснення природовідновлюваних заходів у необхідному обсязі. 5. Розглянуто передумови формування позабюджетного фонду відтворення природних ресурсів і переваги його функціонування в умовах вступу України до СОТ. Визначено, що основним практичним напрямом сталого розвитку в галузі сільського господарства є «органічне агровиробництво». Виходячи з того, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля, то основними напрямами екологізації агровиробництва є підвищення родючості ґрунту, проведення ґрунтозахисних робіт, а також інших заходів, спрямованих на збереження й відтворення земельних ресурсів. Одним із можливих шляхів вирішення проблеми реалізації ефективної природоохоронної, природозахисної і природовідновлюваної політики є повернення землі з приватної власності до державної. Регіональною організацією, яка б взяла на себе визначені функції, може стати позабюджетний фонд відтворення природних ресурсів в аграрній сфері. 6. Метою створення та функціонування пропонованого фонду є мобілізація і розподіл фінансових ресурсів щодо відновлення природних, зокрема земельних, ресурсів регіону. Проведення окреслених процедур дасть змогу фонду стати єдиним інформаційним центром, який може сприяти підготовці конкурсних торгів із довгострокової оренди земель сільськогосподарського призначення та забезпечити кваліфікованими спеціалістами конкурсний комітет. Також фонд передбачає спільне фінансування регіональних проектів природоохоронного призначення. Визначено напрями використання коштів запропонованого фонду, зокрема для поліпшення якості земельних ресурсів. На основі розробленого прогнозного фінансового плану можна стверджувати, що у перші роки відбувається накопичення фінансових ресурсів, що дає змогу в подальшому певну частину коштів спрямовувати на фінансові ринки з метою поповнення активів фонду. 7. Доведено необхідність створення відповідної системи інформаційного забезпечення на регіональному рівні. Проведено аналіз діяльності запропонованого фонду на державному та регіональному рівнях. З’ясовано, що забезпечення руху земельних ділянок сільськогосподарських ресурсів Сумської області дозволить знизити рівень розораності земельного фонду та збільшити лісистість за рахунок земель, що не придатні до використання в сільському господарстві. Це, в свою чергу, впливатиме на підвищення ефективності використання земельного фонду регіону. Розраховані прогнозовані показники забезпечення приросту доходів державного бюджету за рахунок капіталізації землі за песимістичним та оптимістичним варіантами для 2010 р. Обґрунтовано, що забезпечення ефективного функціонування системи відтворення природних ресурсів на регіональному рівні дозволить на якісно новому рівні вирішити проблему продовольчої безпеки як регіону, так і країни. |
