1. У процесi дослiдження проаналiзовано особливостi загальновiйськової пiдготовки майбутнiх офiцерiв вищих вiйськових навчальних закладiв, основу яких становлять такi операцiї, як порiвняння, аналiз, синтез, абстрагування, узагальнення. Виявлено, що однiєю iз головних якостей особистостi майбутнiх офiцерiв в процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн є пiзнавальна активнiсть. Пiзнавальна активнiсть трактується нами як сутнiсна особистiсна характеристика, яка проявляється у здатностi студента до дiяльностi, спрямованої на пiзнання як предметного i соцiального свiту, так i самого себе. 2. На основi теоретичного аналiзу лiтературних джерел обґрунтовано компоненти знань (повноту, системнiсть, мiцнiсть, усвiдомлення, дiєвiсть), критерiї (навчальну активнiсть студентiв, якiсть засвоєння знань, прояв творчостi й самостiйностi, виконання поставлених завдань, iндивiдуальнiсть ефективностi навчання, рiвнiв сформованостi пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв пiд час вивчення загальновiйськових дисциплiн. Серед рiвнiв сформованостi вмiнь та навичок визначаємо: вищий (студент опановує усi види занять: груповi, практичнi, демонстрацiйнi i теоретичнi, усвiдомлює мету проведення занять, вмiє встановлювати можливi взаємозв’язки мiж проведенням дослiдження i майбутньою професiйною дiяльнiстю); високий (студент виконує поставленi завдання, установлює взаємозв’язок мiж заняттями i його наслiдками та робить висновки); середнiй (студент виконує вимоги до занять, але не може зробити висновкiв); низький (студент не вмiє виконувати поставленi завдання, без задоволення та iнтересу виконує тiльки деякi завдання викладача). 3. Якiсне i кiлькiсне оцiнювання результатiв дослiдження спиралось на компоненти, критерiї та показники, якi дали змогу розробити та експериментально перевiрити технологiю формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, а також використовуючи методи математичного аналiзу та траєкторiю засвоєння предметних знань, урахувати середнi здiбностi студентiв, їх майбутнiй фах та модель випускника; проаналiзовано та математично доведено оптимальнiсть викладання iнформацiї на кожному видi занять. Динамiка розвитку пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв у процесi вивчення загальновiйськових дисциплiн (“Методика виховної роботи”, “Вогнева пiдготовка”, “Статути Збройних сил України“) спирається на сконструйовану педагогiчну технологiю, яка iнтенсифiкує допризовну пiдготовку студентiв як майбутнiх офiцерiв, пiдвищує її ефективнiсть i якiсть, покращує готовнiсть до продовження вiйськової освiти, прискорює процес формування логiчного мислення у студентiв та засвоєння ними загальновiйськових знань. 4. Для обґрунтування необхiдних змiн у системi пiдготовки студентiв вищих навчальних закладiв застосовано метод моделювання. Внаслiдок аналiзу наукових джерел i результативностi експериментальної роботи, на основi математичної моделi виявлення можливостей людини в пiзнаннi дiйсностi розроблено педагогiчну технологiю формування пiзнавальної активностi студентiв при вивченнi загальновiйськових дисциплiн, яка вiдображає структурно-функцiональнi зв’язки мiж складовими: педагогiчнi умови та етапи формування умiнь i навичок студентiв, а саме: пiдготовчий (планування, вибiр форм органiзацiї самостiйної роботи, написання методичних вказiвок); виконавчий (органiзацiя спiльної дiяльностi викладачiв i студентiв, вибiр рiвнiв складностi навчально-пiзнавальних завдань, використання рiзних типiв занять, творчi завдання); результативний (визначення готовностi до використання знань у практичнiй дiяльностi); форми дiяльностi; рiвнi складностi завдань. Упровадження моделi педагогiчної технологiї формування дослiдницьких умiнь забезпечує ефективну дослiдницьку дiяльнiсть студентiв iз загальновiйськових дисциплiн. 5. Суть формувального експерименту, який був спрямований на перевiрку педагогiчної технологiї формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, полягала у впровадженнi етапiв реалiзацiї в навчальний процесi вищого навчального закладу. Результати, одержанi на вхiдному i кiнцевому етапах експерименту, демонструють розвиток пiзнавальної активностi студентiв. Так, результати формувального експерименту свiдчать про ефективнiсть пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, що знайшло вiдображення у пiдвищеннi успiшностi студентiв експериментальних груп. Кiлькiсний аналiз результатiв тестування iз загальновiйськової пiдготовки студентiв показав: група має середнiй бал 78 за максимуму 88 балiв; стандартнi вiдхилення 5,2 – дуже вiдрiзняється, що свiдчить про рiзноманiтнiсть групи; коефiцiєнт надiйностi тесту 0,921 досить високий, отже, надiйнiсть контролю становить 92,1%; тест характеризується бiльшою високою здатнiстю, що свiдчить про об’єктивну прийняту стобальну систему оцiнок у вищому навчальному закладi. За середнiми значеннями показникiв рiвнiв засвоєння знань для дослiджуваних дисциплiн суттєвi змiни вiдбулися в ЕГ: на низькому рiвнi зменшилась кiлькiсть студентiв у 6,44 разiв, на високому – збiльшилась у 2,78 разiв. Дисертацiйне дослiдження не претендує на вичерпний розгляд проблеми формування пiзнавальної активностi майбутнiх офiцерiв, а пропонує один зi шляхiв її вирiшення. Перспективи подальшого дослiдження пов’язанi з конструюванням дидактичних матерiалiв, якi вiдображатимуть багаторiвневий пiдхiд, мiститимуть комплекс завдань для самостiйного їх виконання, матимуть вiйськово-професiйне спрямування для студентiв вищих вiйськових навчальних закладiв освiти. |