Проведений теоретичний аналіз та експериментальне дослідження проблеми формування педагогічних умінь майбутніх офіцерів-радіоінженерів дає можливість дійти наступних висновків: 1. Педагогічні вміння науковці вважають: володінням системою дій, способами та прийомами навчання (О.О. Абдулліна, О.І. Щербаков); складними психологічними утвореннями, компонентами діяльності, що об’єднують навички та знання (В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спірін); окремими актами педагогічної діяльності, що здійснюються на високому рівні (В.А. Крутецький). Аналіз праць О.В. Барабанщикова, О.А. Дубасенюк, Н.В. Кузьміної, Л.Ф. Колєснікова, І.О. Хорєва дав можливість дійти висновку про доцільність використання у дослідженні підходу, що педагогічні вміння це – здатність на основі знань та навичок виконувати певні види діяльності, застосовувати знання на практиці. У контексті нашого дослідження педагогічні вміння розуміються як цілеспрямовано набута здатність офіцера-радіоінженера до ефективної військово-педагогічної діяльності, що базується на знаннях, навичках та досвіді. Метою цієї діяльності є підготовка воїнів до якісної експлуатації, обслуговування та ремонту радіоелектронної апаратури військового призначення; якісного виконання завдань бойового чергування, внутрішньої та вартової служби, повсякденної діяльності військ. Сучасний стан сформованості педагогічних умінь офіцерів-радіоінженерів свідчить про те, що він не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Про що, зокрема, свідчать результати самооцінки молодих офіцерів-радіоінженерів. 2. Обґрунтована на основі концепції Н.В. Кузьміної з урахуванням особливостей військово-інженерної праці структура педагогічної діяльності офіцера-радіоінженера передбачає поділ педагогічних умінь на гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські та комунікативні. До гностичних були зараховані вміння: користуватись методами дослідження індивідуальних особливостей військовослужбовців; оцінювати ступінь готовності воїнів до опанування радіоелектронною технікою; аналізувати результати військово-педагогічного процесу; визначати доцільність навчання воїнів певним військово-технічним спеціальностям; аналізувати досягнення військово-технічної думки. До проектувальних були зараховані вміння: проектувати цілі процесу вивчення військової техніки, завдання його етапів; прогнозувати результати своїх дій та передбачати можливі ускладнення; співвідносити процес опанування технікою з іншими службовими завданнями; проектувати різноманітні види контролю та корекції результатів військово-дидактичного процесу; визначати ключові моменти в навчальному матеріалі курсу, теми. До конструктивних належать уміння: адаптувати наукомісткий навчальний матеріал до пізнавальних можливостей воїнів; конструювати заняття з урахуванням індивідуальних особливостей воїнів та конкретних умов навчання, визначати в ньому найбільш важливі, “ключові” питання; представляти складну структуру радіоелектронної техніки за допомогою наочних засобів; оптимально компонувати теоретичний матеріал та вправи спрямовані на формування навичок практичного застосування техніки; планувати логічні переходи від одного етапу заняття до іншого, раціонально розподіляти час. До організаторських належать уміння: організовувати та стимулювати пізнавальну діяльність воїнів; організовувати в різних умовах власну педагогічну діяльність; згуртовувати воїнів у злагоджений бойовий розрахунок; створювати оптимальні умови для вивчення озброєння та військової техніки; працювати з молодшими командирами. До комунікативних належать уміння: збуджувати інтерес до процесу оволодіння військово-технічною спеціальністю; будувати оптимальні взаємовідносини з воїнами; керувати власними емоціями та поведінкою; викладати навчальний матеріал чітко, логічно, переконливо та доступно; дотримуватись педагогічного такту. 3. Критеріями оцінювання педагогічних умінь майбутніх офіцерів-радіоінженерів є мотиваційний, когнітивний, інтелектуальний та результативний. Показниками педагогічних умінь за мотиваційним критерієм є сформованість міцних мотивів педагогічної діяльності та самовдосконалення; за когнітивним критерієм – володіння психолого-педагогічними знаннями; за інтелектуальним критерієм – рівень розвитку педагогічного мислення; за результативним – ефективність педагогічної діяльності. На основі визначених показників виділено наступні рівні сформованості педагогічних умінь: за мотиваційним критерієм – високий, середній та низький; за інтелектуальним, когнітивним та результативним критеріями – високий, середній, низький та мінімальний. 4. Відповідно до завдань дисертаційного дослідження, розроблена і теоретично обґрунтована технологія формування педагогічних умінь майбутніх офіцерів-радіоінженерів, експериментально перевірена її ефективність. Структура розробленої технології включає в себе концептуальну основу, змістовний та процесуальний компоненти. Основними концептуальними засадами технології є: зв’язок змісту навчання з майбутньою професійною діяльністю, особистісно-орієнтований характер; цілеспрямоване формування в курсантів позитивної мотивації педагогічної діяльності та самовдосконалення; проблемний характер змісту навчального матеріалу; поєднання активних методів навчання з традиційними формами підготовки до педагогічної діяльності; активізація самостійної роботи майбутніх офіцерів з педагогічного самовдосконалення. Змістовний компонент технології складається з цілей технології (загальної і часткових) та змісту навчального матеріалу. Процесуальний компонент містить етапи технології (установчо-мотиваційний, теоретико-когнітивний, практично-діяльнісний та оцінно-коригуючий); методи та форми навчально-пізнавальної діяльності; засоби діагностики досягнення цілей технології. Перевірка ефективності технології формування педагогічних умінь майбутніх офіцерів-радіоінженерів відбувалась в процесі формувального експерименту. Результати експерименту підтвердили висунуту гіпотезу дослідження та ефективність розробленої технології формування педагогічних умінь майбутніх офіцерів-радіоінженерів. Представлене дисертаційне дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми, яка розглядається. Перспективними напрямами для подальшої роботи є такі: підготовка до військово-педагогічної діяльності майбутніх офіцерів різних видів Збройних сил України, формування особистісних якостей курсантів у процесі військово-педагогічної підготовки. | 